Рішення № 78779063, 21.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/720/18

Провадження № 2/635/1334/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21грудня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство

ОСОБА_1 «ПриватБанк»,

представник позивача - ОСОБА_2,

діє на підставі довіреності від 12.09.2017,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача засобами поштового звязку звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 19.01.2011 в сумі 27633,82грн., судового збору в розмірі 1762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачпідписав заяву№ б/нвід 19.01.2011,про приєднаннядо«Умовта правилнадання банківськихпослуг» та«Тарифів банку», згідно якої отримала кредит у розмірі 10000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення зазначених вимог відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 13.12.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 27633,82грн., яка складається з наступного: 6032,81грн. заборгованість за кредитом: 18027,67грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1781,25грн., заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи - 500 гривень фіксована складова та 1292,09грн. (процентна складова).

Відповідач надала суду відзив до позову, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, не отримувала банківську картку та у звязку з пропуском позивачем строку позовної давності щодо стягнення заборгованості. В подальшому відповідачка надала суду заяву про застосування строків позовної давності.

Позивач направивдо судувідповідь навідзив вякій зазначив,щодо правовідносин, у яких використовуються платіжні картки, як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у вищезазначених постановах, які, відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх судів України, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Згідно з довідкою про карту клієнта. ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) згідно кредитного договору б/н від 19.01.2011 отримала картку № 4149437402356164, яка мала термін дії до останнього дня травня 2013 року. Відповідно до умов договору, а саме: п. 1.7.31 строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, що не суперечить нормам закону.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 02 травня 2018 року о 15 год. 00 хв., яке було перенесено на 20 червня 2018 року о 15год. 30хв., в звязку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по справі № 636/9668/15-к.

Представником позивача подано до суду клопотання про слухання справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю відповідача, а також просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

Судом встановлено,що відповідачпідписав Заявуб/нвід 19.01.2011про приєднаннядо«Умовта правилнадання банківськихпослуг» та«Тарифів банку», згідно якої отримала кредит у розмірі 10000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок на платіжну картку № 4149437402356164.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом» строк дії банківської картки «Універсальна голд» № 4149437402356164, за користування коштами з якої позивач звернувся до суду, сплив 30.06.2012.

У порушення зазначених вимог відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 13.12.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 9606,06грн., яка складається з наступного: 6032,81грн. - заборгованість за кредитом; 1781,25 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи 500,00грн. фіксована складова та 1292,09 грн. - процентна складова.

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 11, 12, 15, 20ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що він згоден з тим що перебіг позовної давності повернення даного кредиту починається зі спливом останнього дня місяці дії картки.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Окрім цього частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно висновку ОСОБА_4 Верховного суду, яким зазначено в п. 91 Постанови від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18 - після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відносно строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) Верховний суд України висловлювався ще 18.05.2016 у справі № 6-474цс16: «Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою». Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

Згідно з правовим висновком, який міститься упостанові ВерховногоСуду Українивід 11лютого 2015року (справа№ 6-240цс14), оскільки позичальникомне підписаніУмови наданняспоживчого кредитуфізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт),так іУмови наданняспоживчого кредитуфізичним особам,то вказаніУмови неє складовоючастиною укладеногоміж сторонамидоговору,відповідачкою вонине підписувалисьАналогічний правовийвисновок зроблено Верховним судом України у Постанові від 11.03.2015 у справі №6-16цс15.

Судом не приймається в якості аргументу посилання позивача про неможливість застосувати наслідки пропуску строку позовної давності щодо пункту 1.7.31 Договору (Умов таправил наданнябанківських послуг) про збільшення позовної давності до 50 років, яке є хибним, оскільки, роздруківка с сайту www.privat.ua немістить підписуані відповідачаОСОБА_3,ані представника позивача,та взагаліу відповідностідо ч.3ст.100ЦПК неможе слугуватив якостіелектронного доказу,відповідно доякої учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Позивач незаперечує,що Умови та правила надання банківських послуг, як окремий документ не були підписані відповідачем ОСОБА_3, а підписана нею була тільки Заява про приєднання до цих умов.

Отже, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розуміла ОСОБА_3, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема, щодо збільшення строку позовної давності не змінювались.

На підставі наведеного, суд вважає, що позивачем подано позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості с пропуском позовної давності і тому відмовляє у його задоволенні.

Враховую, що в задоволені позову відмовлено, судовий збір у відповідності до ст.141 ЦПК України необхідно залишити за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 258, 263-265, 280-282, 286-289 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору залишити за рахунок позивача.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення відповідно до Перехідних положеньЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017р., може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), МФО 305299, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК № 893697, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 31.08.1998, місце реєстрації за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південний, вул. Артема, б. 25, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя Н.М. Токарєва