
Номер справи 623/3409/18
Номер провадження 2/623/1141/2018
РІШЕННЯ
іменем України
21 грудня 2018 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.
за участю: секретаря судового засідання Ноль С.В.
судового розпорядника ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в м. Ізюм цивільну справу № 623/3426/18 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія «Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Приватний виконавець ОСОБА_3, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Харківській області про зняття арешту з майна ,-
В С Т А Н О В И В :
02 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 22 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки. 24 листопада 2016 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНАКТИВ» укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором відступлено до ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ».28 листопада 2016 року між АКІБ « УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки до договору факторингу.28 листопада 2016 року між ТОВ « ФК «ФІНАКТИВ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено договір факторингу відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором відступлено до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».20 грудня 2016 року між ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Проте ТОВ «ФК «ПОЗИКА» як Іпотекодержатель предмета іпотеки не може реалізувати права Іпотекодержателя та звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішень суду, у зв'язку з наявністю обтяжень предмета іпотеки, які зареєстровані після укладення договору іпотеки.
Просить скасувати арешт нерухомого майна, що накладений на нежитлову будівлю, кафе « Пельменная», що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Слобідська, будинок б/н.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надав суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відзивів на позов суду не надсилали, заяв про розгляд справи без їх участі не надавали.
Представник третьої особи, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5, в своєму відзиві посилається на те, що на виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження, а саме: ВП № 54731089 з примусового виконання виконавчого листа № 2-198/2009 виданого 27.01.2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в сумі 11081,71 грн; ВП № 559991728 з примусового виконання виконавчого листа № 638/11014/15-ц виданого 04.04.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « ПриватБанк» заборгованості в сумі 10000,00 грн; ВП № 55992457 з примусового виконання виконавчого листа № 638/11014/15-ц виданого 04.04.20165 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості в сумі 37063,85 грн; ВП № 55990382 з примусового виконання виконавчого листа № 623/4775/15-ц виданого 24.12.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості в сумі 144466,93 грн. Станом на 22.11.2018 року заборгованість боржником ОСОБА_2 не погашена, а тому просять суд питання щодо зняття арешту з майна, в частині скасування арешту нерухомого майна, де об'єктом обтяження є невизначене майно, все майно в межах суми стягнення залишити без розгляду, в іншій частині – на розсуд суду.
Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області, ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву вказує на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 56261709 з примусового виконання виконавчого листа № 2-19/2011 виданого 26.02.2011 року, Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ « УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11190941000 від 30 липня 2007 року в розмірі 171003,32 грн.; на загальну суму стягнення з урахування розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 191523,60 грн. Приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на нежитлову будівлю – кафе « Пельменная», яке розташоване за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Радянська,б/н.. Всі дії приватного виконавця виконані з додержанням вимог ЗУ « Про виконавче провадження». Арешти застосовані в межах виконавчого провадження не є перешкодою для реалізації свого права іпотекодержателя на заставне майно відповідно до ЗУ « Про іпотеку», а тому просить суд заяву позивача про зняття арешту залишити без задоволення.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справи за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.
Суд, перевірив матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 1077, 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 19 грудня 2017 року встановлено, що 22 серпня 2007 року між АКІБ 22.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11202255000, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 40000, 00 доларів США.
Відповідач зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 22 серпня 2014 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,8% річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлова будівля кафе "Пельменная" з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 207,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Радянська, буд. б/н.
ОСОБА_2 належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим АКІБ «УкрСиббанк» звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2011 року по справі № 2016/2-534/11 винесено рішення та вирішено стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором, у загальному розмірі 45551,87 доларів США. Виданий 09.09.2011 року, виконавчий лист повернутий стягувачу без виконання. Таким чином, рішення суду щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором залишене без належного виконання, а заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не була погашена.
24.11.2016 року між АКІБ «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАКТИВ» було укладено Договір факторингу №48, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором відступлено до ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ».
28.11.2016 року між ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір факторингу №48/1, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором відступлено до ТОВ «ФК «Позика».
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу № 48/1 від 28.11.2016 року право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених Прав Вимог у Фактора виникає в день підписання Акту приймання-передачі Права Вимоги. Акт приймання-передачі Права Вимоги між ТОВ «ФК «ФІНАКТИВ» та ТОВ «ФК «Позика» підписано 28.11.2016 року. Таким чином, ТОВ «ФК «Позика» є єдиним власником всіх прав вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених цим Договором та є єдиним Іпотекодержателем предмета іпотеки.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 129339749 від 02.07.2018 року встановлено, що 27.08.2007 року внесена запис про заборону на відчуження нерухомого майна: нежитлова будівля, кафе «Пельменная», адреса: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Радянська, буд. б/н на підставі договору іпотеки від 27.08.2007 року. (а.с. 11 оборот)
05.12.2016 року до Державного реєстру іпотек внесено запис про реєстрацію обтяження на вищевказане нерухоме майно на підставі договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, іпотекодержатель: ТОВ «Фінансова компанія « ПОЗИКА»». (а.с. 10)
Вбачається також, що 24.04.2018 року, 20.02.2009 року, 02.03.2009 року, 01.04.2009 року була накладено арешт на вказане майно, а саме: нежитлова будівля, кафе «Пельменная», адреса: Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл, вул. Слобідська, буд. б/н ( а.с. 10-11).
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», на яке в свою чергу посилається й суд першої інстанції в своєму рішенні, роз'яснено, що відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення .
З матеріалів справи вбачається, що стягувач за виконавчим провадженням -Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» не були залучені до участі у розгляді цієї справи, хоча вимоги, заявлені позивачем безпосередньо стосуються їх прав та обов'язків.
Отже, коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»- іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» - обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» - обтяження майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.
Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «ФК « Позика»» зазначав, що у зв'язку із накладенням арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 товариство позбавлене можливості реалізувати своє право на судове врегулювання, як іпотекодержатель.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З огляду на це до компетенції суду належить захист фактично порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод, інтересів, а не таких, що можуть бути порушені на перспективу в майбутньому.
Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що після накладення арештів на нерухоме майно державними виконавцями здійснювалися заходи по його реалізації, а отже і що відповідачами порушується пріоритетність права ТОВ «ФК « ПОЗИКА» на задоволення своїх вимог за рахунок цього ж майна.
Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ТОВ «ФК « ПОЗИКА» як іпотекодержателю було відмовлено у задоволенні його вимог за рахунок предмету іпотеки в зв'язку із наявним арештом.
Виходячи із вищевикладеного, ТОВ «ФК « ПОЗИКА» не доведено, яким чином внаслідок лише факту накладення арешту на майно порушуються його права, свободи та інтереси та в зв'язку із порушеннями підлягає захисту.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія «Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Приватний виконавець ОСОБА_3, Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Харківській області про зняття арешту з майна.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя Т.Д. Бєссонова
Судове рішення № 78777584, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 21.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 623/3409/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: