
Справа № 562/3253/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2018 р.Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Мичка І.М., секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільнусправу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року позивач в особі публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість по кредитному договору від 19.12.2016 року № б/н в сумі 41960 грн. 89 коп. та понесені судові витрат по справі.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 19.12.2016 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого банк надав кредит у розмірі 28717.22 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
ОСОБА_4 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 14.08.2017 року заборгованість становить всього 41960 грн. 89 коп., в тому числі: тіло кредиту 27796 грн. 96 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 4225 грн. 01 коп., заборгованість за пенею 5559 грн. 35 коп., штраф відповідно до 2.2 Генеральної угоди 4379 грн. 57 коп.
В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив задовольнити позов.
В судовомузасіданні представниквідповідач ОСОБА_3 позов не визнала, не заперечувала, що ОСОБА_4 отримав кредит, однак не погодилася із нарахованою позивачем сумою пені та штрафів, посилалася на тяжке матеріальне становище, оскільки відповідач ніде не працює та немає засобів для існування, просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.12.2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 була укладена генеральна угода про реструктуризацію заборгованості б/н від 19.12.2016 року яка приєднана до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до яких ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 28717.22 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Підписавши вказану Генеральну угоду, Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, сторони узгодили, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять договір про надання банківських послуг.
Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, враховуючи, що відповідач особисто підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, використовував кредитні кошти, а також здійснював періодичне погашення заборгованості, суд вважає підставними доводи позивача про те, що вказаний кредитний договір між сторонами є фактично укладеним.
В силу вимог ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вбачається, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах кредитного договору б/н від 19 грудня 2016 року, підписали його, а тому такі умови кредитного договору є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У відповідності до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позивач умови договору виконав, а відповідач в свою чергу порушив взяті на себе зобов'язання та допустив виникнення заборгованості.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 14.08.2017 року заборгованість відповідача за договором № б/н від 19.12.2016 року становить всього 41960 грн. 89 коп., в тому числі: тіло кредиту 27796 грн. 96 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 4225 грн. 01 коп., заборгованість за пенею 5559 грн. 35 коп., штраф відповідно до 2.2 Генеральної угоди 4379 грн. 57 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 21жовтня 2015року №6-2003цс15,від11жовтня 2017року №6-1374цс17, зважаючи на які з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення завдань цивільного судочинства у відповідності до Конституції України суд вважає, що вимога у частині стягнення штрафів не ґрунтується на законі, а тому в цій частині вимог позивачу слід відмовити.
З оглядуна викладене,суд дійшоввисновку,що позовпідлягає частковомузадоволенню таз ОСОБА_4 слід стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість покредиту назагальну суму37581грн.32коп.,з яких:27796 грн. 96 коп. тіло кредиту;4225 грн. 01 коп. проценти закористування кредитом;5559 грн. 35 коп. заборгованість за пенею та комісією.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити у звязку з їх безпідставністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1433 грн. 00 коп. (37581,32грн. х 1600 грн. /41960,89 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути зОСОБА_4,на користьакціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк"заборгованість покредитному договорувід 19.12.2016року назагальну суму37581(тридцять сім тисяч пятсот вісімдесят один) грн. 32 коп., в тому числі тіло кредиту 27796 (двадцять сім тисяч сімсот девяносто шість) грн. 96 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом 4225 (чотири тисячі двісті двадцять пять) грн. 01 коп., заборгованість за пенею 5559 (пять тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 35 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк": 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: 35740, смт. Мізоч, вул. Середня, 13, Здолбунівського району, Рівненської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Суддя:
Судове рішення № 78776662, Здолбунівський районний суд Рівненської області було прийнято 17.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 562/3253/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: