Окрема ухвала № 78776420, 21.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.12.2018 Справа № 554/9142/18

ОКРЕМА УХВАЛА

12 грудня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 УПП в м. Полтаві Романка Івана Анатолійовича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій, скасування постанови, стягнення моральної шкоди та повернення суми сплаченого штрафу,

в с т а н о в и в :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2018 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано постанову інспектора роти № 2 УПП в м. Полтаві РоманкаІвана Анатолійовича серії ПС2 № 667298 від 30 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн з закриттям провадження по справі.

Стягнути з інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції м. Полтави Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Романка ІванаАнатолійовича на користь ОСОБА_1 2000 гривень моральної шкоди.

Зобов'язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції (код ЄДР ЮО ФОП ГФ 34963066) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 стягнуту з нього суму грошових коштів в розмірі 1135,00 гривень.

Під час розгляду вказаної справи судом встановлені порушення закону та зловживання процесуальними правами з боку інспектора роти № 2 УПП в м. Полтаві Романка Івана Анатолійовича, на які суд вважає за необхідне вказати з метою їх недопущення в майбутньому та вирішення питання про дисциплінарну відповідальність останнього.

Судом встановлено, що 30 вересня 2016 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в м. Полтава майором поліції Романком І. А. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності та відповідно до постанови серії ПС2 № 667298 підданий адміністративному стягненню на підставі ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126, 36 КУпАП у виді 425 грн. штрафу за те, що 30 серпня 2018 року, близько 16 год. 06 хв., керуючи автомобілем марки «BMW X5» д. н. з. НОМЕР_2 та рухаючись по вул. І. Мазепи, 12 в м. Полтава при перестроюванні з крайньої лівої смуги в праву, не показав початок маневру покажчиком повороту, чим порушив вимоги п. 9. 2 «б» Правил дорожнього руху України (далі - Правил, ПДР) та не надав працівникам поліції поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Заперечуючи факт вчинення інкримінованого йому порушення Правил, він зазначив, що за вказане порушення Правил 30 серпня 2016 року відповідно до постанови серії ПС2 № 872737 Романком І. А. до адміністративної відповідальності був притягнутий та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу 425 грн ОСОБА_5, який оскаржив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення до Октябрського районного суду м. Полтави, постановою якого від 20 вересня 2016 року дії відповідача були визнані протиправними, а прийняте ним рішення скасоване.

Після цього, 30 вересня 2016 року, Романко І. А. в порушення вимог КУпАП, без виклику ОСОБА_1 до патрульної поліції та повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, грубо нехтуючи вимогами статей 277-2, 279 КУпАП, виніс іншу постанову серії ПС2 № 667298, якою за це ж порушення ПДР піддав його адміністративному стягненню на підставі ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126, 36 КУпАП у виді 425 грн. штрафу, направивши її для примусового виконання про стягнення штрафу до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

13 листопада 2017 року Шевченківським відділом Державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиціїбуло відкрито виконавче провадження по стягненню штрафу з позивача відповідно до винесеної ОСОБА_6 постанови серії ПС2 № 667298 у розмірі 850 грн.

3 жовтня 2018 року постановою цього ж відділу виконавчої служби Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з ОСОБА_1 стягнуто штраф у подвійному розмірі та виконавчий збір в сумі 1135 грн.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що винесення оскаржуваної постанови патрульним поліції Романком І. А. було зроблено не лише з порушенням процесуальних норм, а й на підставі доказів, визнаних судом неналежними та недопустимими.

Так, основним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень було надано відеозапис з бодікамери ВІ0020 порушення Правил, в той час як в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності зазначено, що відеозапис здійснювався бодікамерою 00020, тобто не тією, відеозапис з якої надано на дослідження суду. Крім того, за порушення Правил, яке зафіксоване на наданому суду відеозаписі, до адміністративної відповідальності відповідно до постанови серії ПС2 № 872737 від 30 серпня 2016 року була притягнута інша особа, а постанова про це визнана протиправною та скасована. В зв'язку з цим, докази на підставі яких було прийняте протиправне рішення, не можуть визнаватися допустимими для доведення вини іншої особи по іншій справі. Отже, вказаний відеозапис не може прийматися до уваги як доказ вини ОСОБА_1 в порушенні ПДР, які йому інкримінуються, що і було визнано судом.

Крім того, оскаржувану постанову щодо позивача винесено в порушення вимог частини 4 статті 258 КУпАП, відповідно до якої у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Всупереч зазначеному, постанову серії ПС2 № 667298 від 30 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 було винесено не на місці вчинення правопорушення і не зразу після його вчинення, а через місяць після цього, за його відсутності та без його належного повідомлення про факт притягнення його до відповідальності, час і місце розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Судом встановлено, що ні відповідачем ОСОБА_6, ні Шевченківським відділом Державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиціїпозивачу повістки про виклик як для розгляду справи, так і для виконання постанови про накладення штрафу за місцем його реєстрації або фактичного проживання не направлялися, а він нібито повідомлявся про це за адресою, з якої він був знятий з реєстрації ще в 2010 році, чого не спростували відповідачі в своїх відзивах на позов та представник третьої особи під час розгляду справи в суді.

Зважаючи на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений, суд зазначає, що таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, які знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведеного суд констатує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Оскільки оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена не на місці вчинення правопорушення, що не передбачено нормами діючого законодавства, у ній не конкретно зазначено місце вчинення правопорушення та вказано інший, а не той, яким було здійснено відеозапис, технічний засіб, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі, суд прийшов до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 667298 від 30 вересня 2016 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП,а тому визнана такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду прийнято з урахуванням змісту ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_1, відносно якого з порушенням встановлених законом процедур було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу, оспорив факт того, що він вчинив інкриміновані йому правопорушення, суд констатував відсутність достовірних даних, на підставі яких він мав можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, і прийшов до висновку про відсутність даних про наявність в діях особи, відносно якої винесено оскаржувану постанову, ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, в зв'язку з чим скасував її, а справу закрив за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд також встановив, що дії працівника поліції Романка І.А. є незаконними, а постанова складена ним є протиправною та частково задовольнив вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

Як слідує з наведеного інспектором патрульної поліції Романком І. А. при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності були грубо порушені вимоги статті 62 Конституції України, статей 258, 277-2, 279КУпАП, що потягло за собою безпідставне накладення на нього адміністративного стягнення та спричинило йому моральну шкоду.

Зважаючи на те, що дії інспектора роти № 2 УПП в м. Полтаві Романка Івана Анатолійовича свідчать про грубе порушення ним вимог названих вище норм Конституції України та КУпАП, суд вважає за необхідне довести про це до відома керівництва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для вжиття відповідних заходів реагування та попередження подібних порушень закону в майбутньому.

Керуючись статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Довести до відома керівництва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про грубі порушення вимог статті 62 Конституції України, статей 258, 277-2, 279КУпАП при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 інспектором роти № 2 УПП в м. Полтаві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Романком Іваном Анатолійовичем для вжиття відповідних заходів реагування та попередження подібних порушень закону в майбутньому.

Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи протягом місяця з дня її надходження повинно бути повідомлено Октябрьский районний суд м. Полтави.

СуддяА. Г. Савченко