Ухвала суду № 78775760, 21.12.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/6329/18

У Х В А Л А

іменем України

21 грудня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби по м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Тихонова О.О. про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець Київського ВДВС по м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Тихонов О.О. 08 листопада 2018 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.

В своєму поданні державний виконавець посилався на те, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 46184175 з примусового виконання рішень Київського районного суду м. Полтави про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 на користь фізичних та юридичних осіб.

Державний виконавець вказував, що боржником судове рішення не виконується, але фактично боржник ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка складається з 1/6 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, але відповідне свідоцтво не отримав та право власності не зареєстрував у встановленому законом порядку.

Просив суд звернути стягнення на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості по виконавчим провадженням, де боржником є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання 21 грудня 2018 року державний виконавець не з'явився, але звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення подання державного виконавця не заперечувала.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів подання, в провадженні державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби по м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області знаходиться зведене виконавче провадження № 46184175 з примусового виконання рішень Київського районного суду м. Полтави, до складу якого входять виконавчі провадження:

-№ 41608054 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районний судом м. Полтави в справі № 2-236/11 від 27 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 62589,43 грн.;

- № 52367634 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районний судом м. Полтави в справі № 552/2432/16-ц від 02 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 141002,26 грн.;

-№ 54646280 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районний судом м. Полтави в справі № 2-236/11 від 27 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь Полтавського міського фінансового управління коштів в сумі 14627,09 грн.;

- № 55128188 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районний судом м. Полтави в справі № 552/2432/16-ц від 02 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів в сумі 1410 грн.

Також судом встановлено, що боржником ОСОБА_3 судові рішення не виконано.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Частиною 10 ст. 440 ЦПК України передбачено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 листопада 1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належала ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 Другою полтавською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2012 року відкрита спадкова справа № 621/2012, до складу спадкового майна ввійшла 1/2 частка квартири АДРЕСА_1, спадщину прийняли в рівних частках ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Другою полтавською державною нотаріальною конторою 14 серпня 2013 року видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_6, кожному на спадщину на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.

Свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку квартири на ім'я ОСОБА_3 не видавалося.

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6 приватний нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В. 15 лютого 2014 року відкрито спадкову справу № 10/2014, спадщину прийняли ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 за даними державного реєстру зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 17 листопада 2014 року (частка складає 1/2); ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 серпня 2013 року (частка складає 1/6), ОСОБА_5 (частка склад лає 1/6).

Частинами першою та третьою статті 1268, частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, але свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, ОСОБА_3 спадщина, яка складається з 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 належить з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання рішення суду.

При цьому боржник, достовірно знаючи про наявність судового рішення та відкритого виконавчого провадження, від виконання рішення суду про стягнення коштів ухиляється.

Тому, з метою забезпечення виконання судового рішення, необхідно дозволити державному виконавцеві Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернути стягнення на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, як на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, в рахунок погашення заборгованості по виконавчим провадженням, де боржником є ОСОБА_3.

Подання суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби по м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Тихонова Олеся Олеговича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, задовольнити.

Дозволити головному державному виконавцеві Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Тихонову Олесю Олеговичу звернути стягнення на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, як на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, в рахунок погашення заборгованості по виконавчим провадженням, де боржником є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (місце проживання АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 15-денний термін апеляційної скарги.

Головуючий /підпис/ Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

21.12.2018