Постанова № 78770154, 18.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 520/9493/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018, суддя Заічко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 02.11.18 по справі № 520/9493/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного ароешту майна, зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до суду з заявою, в якій просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" (далі - ТОВ "Гроут", відповідач), зупинити видаткові операції відповідача на його рахунках, відкритих в банківських установах.

В обґрунтування заяви вказано на наявність підстав, передбачених ст.94 ПК України та ст. 283 КАС України для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача та зупинення видаткових операцій відповідача на його рахунках, відкритих в банківських установах у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 провадження по справі за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій закрито.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 22.10.2018 року, на підставі наказу № 7876 від 19.10.2018 року, направлень від 22.10.2018 року № 10532, № 10533 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовцями заявника здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Гроут": м. Харків, вул. Синельникова,5, кв.22 та встановлено відсутність посадових осіб та уповноважених представників.

23.10.2018 року до управління аудиту ГУ ДФС України в Харківській області прибули директор підприємства відповідача та його представник з метою отримання наказу № 7876 від 19.10.2018 року, отримавши який, останні відмовились в ознайомленні з направленнями на перевірку та у допуску на перевірку, про що складено акт відмови від 23.10.2018 року № 8451/20-40-14-03-07/35073748.

Підставою для відмови у допуску до перевірки слугувала, на думку відповідача, відсутність підстав для її проведення, про що до акту недопуску було додано відповідні пояснення з зауваженнями.

У зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області складено та підписано рішення від 30.10.2018 року № 45208/10/20-40-14-03-16 про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача та ініційовано звернення до суду з заявою, яка фактично обґрунтована тим, що на думку заявника, дії відповідача є незаконними, адже були відсутні підстави, для недопущення посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку про неможливість розгляду заявлених вимог в порядку окремого виду адміністративного судочинства, що визначений ст. 283 КАС України, оскільки між сторонами існує спір про право, предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для внесення відповідної заяви до суду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 283 КАС України встановлено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Враховуючи викладені норми, спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідної заяви. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом.

Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Крім того, закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено існування спору про право на проведення перевірки на підставі прийнятого наказу № 7876 від 19.10.2018 року, виданого позивачем.

Станом на час розгляду вказаної заяви відповідачем наказ № 7876 та рішення про застосування умовного адміністративного арешту у судовому порядку не оскаржено, доказів протилежного суду не надано, проте, має місце заперечення платником податку законності підстав для призначення перевірки, тобто заперечення факту існування правовідносин, які стали передумовою для застосування спеціальних заходів.

Так, згідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Позивач висловив незгоду з наказом, оскільки такий, на його думку винесений безпідставно через ненадання пояснень та документального підтвердження на запит контролюючого органу, проте, такий запит складено з порушенням приписів ПК України, що звільняє платника від обов'язку вчиняти відповідні дії.

Відтак, колегія суддів зауважує, що справа не підлягає розгляду у порядку, встановленому ст. 283 КАС, що зумовлює необхідність закриття провадження у цій справі.

Вищенаведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі № 808/3441/14 (К/9901/4482/18).

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 25.06.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі № 520/9493/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 21.12.2018.