Рішення № 78769083, 14.12.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/811/18

Провадження №2/603/404/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2018 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні справуза позовомОСОБА_1 доОСОБА_2 сільськоїради Монастириськогорайону Тернопільськоїобласті,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача,ОСОБА_3,ОСОБА_4 провизнання прававласності наспадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20.11.2017 року помер його батько ОСОБА_5, після його смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 0,48 га та 1,53 га, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №668061. Позивач вказану спадщину прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, проте нотаріальною конторою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з втратою оригіналу державного акта на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню. З приводу втрати державного акта позивачем подано оголошення в районну редакцію газети «Вісті Придністровя».

Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 09.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 30.11.2018 року.

30.11.2018 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області долучено до матеріалів справи відповідь Піліснянської сільської ради від 12.11.2018 року та відповідь Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про вартість земельних ділянок, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підготовче засідання відкладено до 12.12.2018 року.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, у поданому позові позивач просить розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у відзиві на позов погодилися з обставинами, викладеними у позові, позов визнали повністю, просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

ОСОБА_7 особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не зявились, звернувшись в суд з письмовими заявами про розгляд справи у їхній відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України,в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії VІІ-УР №1327184 від 13.03.1967 року батьками позивача вказано: ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Згідно ксерокопії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №668061 від 25.11.2002 року ОСОБА_5 належала земельна ділянка загальною площею 2,01 га, в межах згідно з планом, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, до складу якої входять земельна ділянка площею 0,48 га, земельна ділянка площею 1,53 га.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №668061 від 25.11.2002 року втрачений, про що позивачем розміщено оголошення в районній редакції газети «Вісті Придністровя» (тираж 1050 редакція від 26.10.2018 року).

ОСОБА_5 помер 20.11.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №219313 від 21.11.2017 року, актовий запис №08.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на земельні ділянки площею 0,48 га, та 1,53 га, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №668061.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки №273, виданої 25.10.2018 року ОСОБА_2 сільською радою МОнастириського району Тернопільської області, на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 разом з ним проживав позивач ОСОБА_1 (за адресою: вул.Гагаріна, 60 с.Підлісне Монастириського району Тернопільської області), що підтвердили сусіди: ОСОБА_8, ОСОБА_7

Як вбачається зі змісту письмової відповіді ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області №02-07/211 від 12.11.2018 року, наданої на запит адвоката ОСОБА_6, на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 разом з ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, невістка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно письмових заяв ОСОБА_4, ОСОБА_3, посвідчених 02.11.2018 року секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_5, не прийняли, проти задоволення позовних вимог не заперечили.

Зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №729/01-16 від 15.11.2018 року вбачається, що згідно даних спадкового реєстру після смерті 20.11.2017 року ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, у зв'язку з втратою оригіналу державного акту на право власності на землю, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (лист приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_9 №290/02-14 від 02.11.2018 року ).

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_5 належали земельні ділянки площею 0,48 га та 1,53 га, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №668061, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 200,206, 259,263 265,268,273,354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

-земельну ділянку площею 0,48 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №668061;

- земельну ділянку площею 1,53 га, розташовану на території Піділснянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 №668061.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місце знаходження: с.Підлісне Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 01034774.

ОСОБА_7 особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_7 особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Головуючий суддя ОСОБА_10