Рішення № 78765972, 20.12.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2116/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за позовом

ОСОБА_2

в інтересах ОСОБА_3

до

Кілійської міської ради Одеської області

про

встановлення факту належності, встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно,

Предстаник позивача ОСОБА_2, який діє відповідно до ордеру16.11.2018 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради про: встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка померла 06.12.2017 року не менше 5 років до відкриття спадщини, а саме з 1988 року по час відкриття спадщини; встановлення факту належності житлового будинку м. Кілія, Одеської області, вул. Белінського, 28 ОСОБА_5, яка померла 06.12.2017 року; визнання за позивачем права власності на житловий будинок в м. Кілія, Одеська область, вул. Белінського, 28 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої 06.12.2017 року.

З позовної заяви вбачається, що 06 грудня 2017 року померла ОСОБА_5, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт проживання за вказаною адресою, підтверджується записом у будинкової книзі за вказаною адресою. На день смерті спадкодавця залишилося спадщина, яка складається із частини житлового будинку за вказаною адресою. ОСОБА_3 відповідно до ст.1264 ЦК України є спадкоємцем за законом (четвертої черги), після смерті ОСОБА_5, померлої 06 грудня 2017 року, оскільки на час відкриття спадщини проживала спільно із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року є матір’ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 15.02.2014 року, із яким позивач, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала у шлюбі. Із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 15.02.2014 року відповідно до записів у будинкової книги за вказаною адресою та довідки за №12391 від 22 січня 2014 року, виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області на день смерті за адресою: м.Кілія, Кілійський район, Одеської області, вул.Белінського, 28, разом проживали ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року, мати та позивач, ОСОБА_3, дружина. На підставі свідоцтва про народження, актовий запис №224 від 21 липня 1955 року, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 15.02.2014 року є сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла 06.12.2017 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який помер 15.02.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, вказаний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис №61 від 24 квітня 1976 року. Факт проживання позивача, ОСОБА_3, та спадкодавця, ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року однією сім’єю за адресою: Одеська область Кілійський район, м.Кілія, вул.Белінського, 28 - не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1988 року до часу відкриття спадщини - 06 грудня 2017 рік, підтверджується, записом у будинкової книзі за вказаною адресою, актом депутата Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області від 23.10.2018 року. Вказаний факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3, як спадкоємця законом (четвертої черги) та ОСОБА_5, померлої 06 грудня 2017 року, необхідно позивачу для оформлення спадщини. На підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого Кілійською районною державною нотаріальною конторою 20 травня 1955 року, ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року та ОСОБА_7, який помер 07 травня 1972 року було відведено земельну ділянку загальною площею 600 кв.м. за адресою: Одеська область Кілійський район, м.Кілія, вул.Белінського, 28 для будівництва житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області від 27 серпня 1987 року ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року було надано акт про закінчення про закінчення будівництва та ведення в експлуатацію житлового будинку. На побудований житловий будинок за вказаною адресою правовстановлюючих документів за життя спадкодавця так і не було зроблено. Відповідної державної реєстрації спадкодавцем так і не було проведено. Житловий будинок за вищезазначеною адресою відповідно до технічного паспорту, виготовленим комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 47,9 кв.м., загальною площею 73,8 кв.м., господарських будівель: літ.Б – кухня, літ.В – баня, літ.Е - сарай, літ.Ж – гараж, літ.З – убиральня, 1-5, І надвірні споруди. Під час звернення до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8 позивачам було надано роз’яснення №5050/01-16 від 22 жовтня 2018 року щодо з доданих документів до нотаріальної контори право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано, що не можливо видати свідоцтва про право власності на спадщину, де також нотаріус роз’яснила, що позивачу як спадкоємцю необхідно надати документи, які підтверджують факт проживання однією сім’єю із спадкодавцем за адресою: Одеська область Кілійський район, м.Кілія, вул.Белінського, 28 - не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, тобто те, що вона є спадкоємцем четвертої черги, на підставі чого рекомендувала звернутись до суду.Інших спадкоємців, за законом, в тому числі за заповітом та осіб які мають право на обов’язкову частку у спадщині, немає.

Представник позивач за довіреністю, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглядати за його відсутності, а також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Кіліської міської ради Кілійського району Одеської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої позов просить провести засідання без його участі, з позовними вимогами згодні в повному обсязі.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

06 грудня 2017 року померла ОСОБА_5, актовий запис №17, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 08.12.2017 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області серія І-ЖД № 511415.

З копії будинкової книги вбачається, що ОСОБА_5, знято з реєстрації місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку зі смертю. На день її смерті за вказаною адресою була зареєстрована ОСОБА_3 з 16.09.1988 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ЯК № 204120, видане 21.06.1955 року у ОСОБА_5 24.06.1955 року народився син - ОСОБА_9, який 15.04.2014 року помер, актовий запис № 121, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 3675698, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області 18.02.2014 року.

24.04.1976 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_9, прізвище після укладення шлюбу – ОСОБА_9, актовий запис № 61, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖД № 346294, виданим Кілійським районним відділом РАЦС 24.04.1976 року.

З копії паспорту КК 638359, виданого 24.04.2001 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3, зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6 з 16.09.1988 року.

Відповідно до акту депутату міської ради ОСОБА_11 ОСОБА_5, як померла 06.12.2017 року і ОСОБА_3, дійсно проживали однією сім'єю за адресою: м. Кілія, вул. Белінського, 28 – не менше як п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 1988 року до часу відкриття спадщини – 06.12.2017 року, відповідно до будинкової книги. За час проживання за однією адресою ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вели спільне господарство. ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_5, як людину похилого віку та здійснювала похорон.

З пояснень свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які надійшли до суду вбачається наступне : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка померла 06 грудня 2017 року на день смерті проживала разом однією сім’єю зі своєю невісткою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 біля тридцяти років за адресою: м.Кілія, Кілійський р-н, Одеська область вул. Бєлінського, 28. ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 Ана­толієм Григорійовичем, ІНФОРМАЦІЯ_9, який помер 15.02.2014 року, який є сином ОСОБА_5, яка померла 06.12.2017 року. ОСОБА_3 дійсно проживала більше тридцяти років у будинку №28 м.Кілія, Кілійського р-ну, Одеської обл., та користувалась будинком як сво­їм власним. Із ОСОБА_5, яка померла 06.12.2017 року у продовж зазначених років перебувала у прекрасних стосунках. ОСОБА_5 Кате­рина Тимофіївна до дня смерті ОСОБА_5, яка померла 06.12.2017 року, піклувалася та доглядала за нею, проводила похорон після смерті.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, померлою 06.12.2017 року однією сім'єю за адресою: м.Кілія, вул. Белінського, 28 – не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини - 06.12.2017 року.

Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області від 27 серпня 1987 року ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року було надано акт про закінчення про закінчення будівництва та ведення в експлуатацію житлового будинку.

На житловий будинок правовстановлюючих документів зроблено не було. Відповідної державної реєстрації не було проведено.

Житловий будинок відповідно до технічного паспорту, виготовленого комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» згідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 47,9 кв.м., загальною площею 73,8 кв.м., господарських будівель: літ.Б – кухня, літ.В – баня, літ.Е - сарай, літ.Ж – гараж, літ.З – убиральня, 1- 5, І надвірні споруди.

З повідомлення №505/01-16 від 22.10.2018 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_8 вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок та відсутністю доказів, що позивач має право на спадкування як спадкоємець 4-ї черги спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності з ч. 1-2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаться таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно повідомлення № 640/01-16 від 17.12.2018 року, наданого приватним нотаріусом ОСОБА_8, після смерті ОСОБА_5, яка померла 06.12.2017 року, спадкова справа не заводилась, в передбачений законом термін ніхто не звертався.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України вказано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності на встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року за № 19-31/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем .

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, враховуючи наведені норми цивільного законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_5 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, встановлення факту належності та визнання права власності на житловий будинок, який розташований за адресою : м.Кілія, вул. Белінського, 28, після померлої 06.12.2017 року ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом, відповідно до ст.1264 ЦК України, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12,13,18,141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка померла 06 грудня 2017 року однією сім’єю за адресою: Одеська область Кілійський район, м.Кілія, вул. Белінського, 28 - не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1988 року до часу відкриття спадщини - 06 грудня 2017 рік.

Встановити факт належності житлового будинку м. Кілія, Кілійського району Одеської області, вул. Белінського, 28 – ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (НОМЕР_1, виданий 24.04.2001 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області) право власності на житловий будинок в м.Кілія, Кілійського району Одеської області, вул.Белінського, 28, який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з: літ.А - житловий будинок, житловою площею 47,9 кв.м., загальною площею 73,8 кв.м., господарських будівель: літ.Б – кухня, літ.В – баня, літ.Е - сарай, літ.Ж – гараж, літ.З – убиральня, 1-5, І надвірні споруди, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5, яка померла 06 грудня 2017 року

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області.