Ухвала суду № 78765949, 05.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6614/18

Провадження № 6/520/269/18

УХВАЛА

05.12.2018

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справі за заявою ОСОБА_7, заінтересовані особи - Приватний виконавець ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2018 року ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою, у якій, вказував на неналежність виконавчих листів, що були видані Київським районним судом м. Одеси 11.10.2010 року на примусове виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №2-4051/09 від 24.11.2009 року, та просив їх визнати такими, що не підлягають виконанню.

Зокрема, заявник у своїх вимогах посилався на те, що у період після 16.01.2014 року, відповідно до чинного на той час законодавства, такі листи мали бути повернені до суду, у а замість них стягувач, після 05.02.2014 року мав отримати інші, із зазначенням іншої дати набрання рішенням законної сили, та таким чином вказуючи на те, що не заважаючи на приписи законодавства, вказані виконавчі листи досі перебувають не серед матеріалів справи №2-4051/09, а у стягувача, та він вживає заходи щодо пред'явлення їх до виконання приватним виконавцем ОСОБА_3, заявник вважав свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

03.09.2018р., приватний виконавець ОСОБА_3 подав до канцелярії суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. За змістом відповідного заперечення приватний виконавець посилався на відповідність спірних виконавчих листів вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», на ухилення боржника від виконання його зобов'язань за рішенням суду та на відсутність підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку з цим просив суд відмовити ОСОБА_1 у його вимогах.

Додатково приватний виконавець зазначав про розгляд Київським районним судом м. Одеси скарги ОСОБА_1 на постанови такого виконавця: про відкриття виконавчого провадження №55444268 та про арешт майна боржника, що була винесена в рамках того самого провадження, яке в свою чергу було відкрито на підставі спірного виконавчого листа. За наслідками розгляду зазначеної скарги судом було відмовлено у її задоволенні, що на думку приватного виконавця свідчить і про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

12.09.2018р., представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» також подав заперечення на заяву ОСОБА_1, де зазначив, що спірні виконавчі листи неодноразово пред'являлись стягувачем для виконання, та в останнє, в грудні 2017 року, за наслідком чого 26.12.2017 року приватним виконавцем ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження №55444268 з примусового виконання Рішення Київського районного суду м. Одеси №2-4051/09 від 29.11.2009р., про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2, та ОСОБА_8 користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 73116,44 доларів США, до тепер вказане рішення божниками не виконано.

Крім того представник вказував на те, що заявник раніше оскаржував постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №55444268 та про накладення арешту на належне йому майно з мотивів пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого листа, щодо якого йдеться про визнання його таким, що не підлягає виконанню, до виконання, та у задоволенні такої скарги судом було відмовлено, що на думку представника АТ «Райффайзен Бан к Аваль» свідчить про правомірність здійснення приватним виконавцем дій щодо виконання згаданого рішення суду та про відсутність будь-яких підстав для зволення вимог заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заявник, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню за його відсутності. За змістом заяви свої вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Додатково зазначав про те, що дотримання строків пред'явлення виконавчого листа до виконання ніяким чином не стосуються та не спростовують тих підстав визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, про які ним заявлено, та такі обставини не стосуються бремені доказування у цій справі.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з'явився, раніше звертався до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та просив суд відмовити у заявлених ОСОБА_1 вимогах, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив.

Приватний виконавець ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про поважні причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, доказів на виконання ухвали суду від 13.09.2018 року до суду не надав, про причини невиконання вимог суду - не повідомив.

З викладених обставин та зважаючи на положення ст. 432 ЦПК України, щодо того, що неявка стягувача та боржника у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а також приймаючи до уваги, що всі учасники справи надали суду свої пояснення, мали достатньо часу для надання доказів з приводу спірних відносин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі наявних доказів.

Так, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що втравні 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. 24.11.2009 р. вказану справу було розглянуто Київським районним судом м. Одеси, вимоги позову було задоволено у повному обсязі.

29.09.2010 р. від представника позивача по справі надійшла заява про видачу копії рішення суду та виконавчих листів до нього.

11.10.2010 р. на примусове виконання вказаного рішення та на виконання заяви представника позивача судом було видано виконавчі листи у справі. Копії виконавчих листів долучені до матеріалів справи. З їх змісту вбачається дата видачі та дата набрання рішенням законної сили 07.06.2010 року.

24.12.2013 р. ОСОБА_5, відповідачем у справі, було подано апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2009 р.

Ухвалою від 16.01.2014 р. Апеляційний суд Одеської області поновив строк на апеляційне оскарження вказаного рішення Київського районного суду м. Одеси та прийняв зазначену скаргу до розгляду

Відповідно до положень ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинна станом на 16.01.2014р. (редакція від 16.10.2013р.), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином вбачається, що після 16.01.2014 р. виконавчі листи від 11.10.2010 р., видані на примусове виконання рішення Київського районного суду м. Одеси у справі №2-4051/09 від 29.11.2009р., мали бути повернені до суду, що їх видав.

05.02.2014 р. вказану апеляційну скаргу ОСОБА_5 було розглянуто та відхилено Апеляційним судом Одеської області, Рішення Київського районного суду м. Одеси №2-4051/09 від 29.11.2009р. - було залишено без змін.

Відповідно до положень ЦПК України, у редакції, що біла чинна на момент зазначених правовідносин, рішення суду набирало законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирало законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином рішення Київського районного суду м. Одеси у справі №2-4051/09 від 29.11.2009р. набрало законної сили 25.02.2014р., а виконавчий лист, про визнання якого таким, що не підлягає виконанню, виданий 11.10.2010 р. тобто до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати його таким, що не підлягає виконанню, у випадку, якщо буде встановлено, що такий виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сторонами виконавчого провадження є боржник та стягувач (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» увагу було звернено на те, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Так, судом було встановлено, що рішення суду у справі №2-4051/09 від 29.11.2009р. набрало законної сили 25.02.2014р., суд зазначає про те, що виконавчі листи від 11.10.2010 р. були видані передчасно, та відповідно до приписів чинного на той час законодавства мали бути повернені до суду.

При цьому суд зазначає, що відповідно до змісту Ухвали Апеляційного суду Одеської області від 25.02.2016р., позивач (стягувач) був обізнаний про апеляційне провадження у справі, та мав змогу своєчасно повернути виконавчі листи, що з 16.01.2014 р., після поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення Київського районного суду м. Одеси та прийняття апеляційної скарги на рішення суду, набули статусу виданих помилково, до суду, а після набрання рішенням законної сили 25.02.2014р., - отримати належним чином оформлені виконавчі документи.

Крім того, надана учасниками справи копія ухвали №520/159/18 не містить відмітки про набрання нею законної сили.

Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1, та про необхідність їх задоволення. Разом з тим, визнання виконавчих листів №2-4051/09 від 11.10.2010 р. такими, що не підлягають виконанню з мотивів передчасності їх видачі, не перешкоджають подальшому вирішенню процесуальних питань, пов'язаних із виконанням рішення Київського районного суду м. Одеси №2-4051/09 від 29.11.2009р.

Одночасно суд зазначає про те, що питання обчислення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, що були предметом розгляду в рамках справи №520/159/18, за наслідками розгляду якої Київський районний суд м. Одеси дійшов висновку про відсутність підстав вважати строк пред'явлення виконавчого листа №2-4051/09 від 11.10.2010 р. пропущеним, та на обґрунтування яких представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» було надано ряд документів, які вказують на переривання відповідних строків, не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки вимоги ОСОБА_1 заявлено з інших правових підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_7, заінтересовані особи - Приватний виконавець ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, видані Київським районним судом м. Одеси 11.10.2010 року на примусове виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №2-4051/09 від 24.11.2009 року:

- про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Лисичанським МВ ОМУ УМВС України в Луганській області від 20 грудня 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Хмельницькій області, 01 червня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ: 23876031, р/р2909949) заборгованості за кредитним договором №014/0043/74/49368 від 30 березня 2006 року у розмірі 73116 (сімдесят три тисячі сто шістнадцять) доларів США 44 (сорок чотири) центів, що за курсом НБУ (1 доллар США дорівнює 7,70 грн.) складає 562996 (п'ятсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.

- про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Лисичанським МВ ОМУ УМВС України в Луганській області від 20 грудня 2005 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Хмельницькій області, 01 червня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ: 23876031, р/р2909949) судові витрати у вигляді держмита у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп). та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250,00 грн. (двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з отримання копії ухвали.

Суддя Луняченко В. О.