Ухвала суду № 78762117, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛА

21 грудня 2018 року місто Київ №826/16730/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Укроліяжирпром", в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (м. Київ,) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5 за приватним акціонерним товариством «Укроліяжирпром», індексний номер: 39020150 від 28.12.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №826/16730/18 та призначено підготовче засідання по справі на 03.12.2018.

В підготовче судове засідання 03.12.2018 представники відповідача та третьої особи не з'явились, суд оголосив перерву для отримання нових доказів по справі від позивача та відповідача.

Разом з тим, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 19.12.2018 представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом призупинення дії рішення державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (м. Київ,) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5 за приватним акціонерним товариством «Укроліяжирпром», індексний номер: 39020150 від 28.12.2017 та шляхом заборони відповідачу у справі відчужувати об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про небезпеку того, що відповідач може відчужити або іншим способом накласти обтяження на спірний об'єкт незавершеного будівництва, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено достаменних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Так, надані позивачем витяги з інтернет ресурсу, як доказ, сприймаються судом критично, адже достовірність зазначених в них даних ставиться під сумнів, крім того, позивачем не завірено належним чином додані до заяви про забезпечення позову витяги.

Суд звертає увагу, що позивач посилається, що відповідач має наміри здійснити продаж спірного об'єкта, однак суд звертає увагу, що відповідачем по справі є саме державний реєстратор -Демченко Марина Олександрівна, натомість відкрите акціонерне товариство "Укроліяжирпром" є третьою особою, при цьому, позивачем взагалі не наведено обставин, які б дали суду підстави вважати, що саме відповідачем вчиняються дії, які можуть ускладнити виконання рішення суду в майбутньому.

Також, суд зазначає, що рішення державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни комунального підприємства «Центр державної реєстрації» (м. Київ,) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5 за приватним акціонерним товариством «Укроліяжирпром», індексний номер: 39020150 від 28.12.2017 є предметом оскарження в даній справі, а тому протиправність оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, при цьому, ніхто не може бути позбавлений права мирного володіння своїм майном, однак на даному етапі розгляду справи, протиправність реєстраційних дій про державну реєстрацію права на спірний об'єкт незавершеного будівництва за приватним акціонерним товариством «Укроліяжирпром» не встановлена, а тому заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не може бути застосований судом, оскільки може призвести до порушення права володіння майном третьою особою.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.