Рішення № 78761854, 29.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Київ №826/10411/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, відповідача - Рогової І.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві) про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у м. Києві від 26.07.2017 №785 о/с;

2) поновити позивача на посаді слідчого Слідчого відділу Дарницького управління поліції (далі - Дарницьке УП);

3) стягнути з ГУ НП у м. Києві на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив про неправомірність звільнення з огляду на те, що невихід на службу був пов'язаний з його хворобою; він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а запах алкоголю пояснюється вживанням спиртовмісних ліків. Також зазначив, що оскаржуване рішення прийнято в період тимчасової непрацездатності позивача.

Представником відповідача подано заперечення, в яких вона просить відмовити в задоволенні позову з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Зазначила, що про неви-хід на службу позивач не повідомляв керівництво. Відсутність на службі допущено без поважних причин, що встановлено службовим розслідуванням. Також зазначила, що доказів перебування позивача на лікарняному під час проведення службового розслідування подано не було, тому відповідач не міг врахувати дану обставину.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечила проти позову та просила відмовити в його задово-ленні з підстав, наведених у наявних у справі письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вста-новив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 14.06.2017 №809, копія якого наявна у справі, відпо-відно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України (далі - Дисциплінарний статут), на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" призначено службове розсліду-вання, у зв'язку з відсутністю з 22 по 26 травня 2017р. позивача на службі без поважних при-чин, про що зазначено у рапорті начальника Дарницького УП.

За результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисцип-ліни позивачем складено висновок, погоджений начальником Дарницького УП ОСОБА_5 та затвердженим заступником Голови Національної поліції України - начальником ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 20.06.2017.

Згідно з висновком за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі (робочому місці) з 22 по 26 травня 2017р. без поважних причин, пере-буванні 23.05.2017 в нетверезому стані та введенні в оману керівництва щодо перебування на лікарняному з 22 по 26 травня 2017р., внаслідок невиконання ОСОБА_3 вимог абзаців 2, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту щодо дотримання внутрішнього розпорядку дня та неухильного виконання вимог Присяги працівника поліції, прийнято рішення накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 20.07.2017 №547 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог абзаців 2, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. З даним наказом позивача ознайомлено 24.07.2017, про що ним вчинено розписку.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 26.07.2017 №785 о/с на підставі наказу ГУ НП у м. Києві від 20.07.2017 №547 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (0060127) слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції згідно з п. 6 (у зв'язку із реалізацією стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції з 28.07.2017, про що на ст. 6 трудової книжки позивача зроблено запис від 28.07.2017.

Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються правомірності звільнення поліцейського.

Статтею 19 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію України" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №580), передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адмі-ністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (ч. 1). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2).

Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширенню на поліцейських підлягає дія Дис-циплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Як визначено у ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, під службовою дисципліною розуміється дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з Дисциплінарним статутом невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни вважається дисциплінарним проступком (ст. 2), за вчинення яких особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 5).

Відповідно до ст. 12 цього Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст. 14 цього Статуту, який передбачає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учинено-го особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розсліду-вання (ч.1), яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (ч. 2).

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (ч. 5).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголо-шується особовому складу органу внутрішніх справ (ч. 6), доводиться до відома особи рядо-вого або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу (ч. 8).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ч. 10).

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обме-житись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни (ч. 11).

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальниць-кого складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє (ч. 12).

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням (ч. 13).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ч. 15).

Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (далі - Інструкція №230), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, зокрема вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують службову дисципліну.

Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (ч. 1 п. 5.4 цієї Інструкції №230).

Права особи рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування закріплені п. 6.3 Інструкції №230, до них, зокрема, належать:

6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять);

6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;

6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;

6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Згідно з ч. 2 п. 6.3 цієї Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового і начальницького складу письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Підпунктом 6.2.2 п. 6.2 Інструкції №230 передбачено, що у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.

У разі відмови особи надати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта. Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідуванням щодо позивача встановлено, що 22.05.2017 до керівництва Дарницького УП надійшов рапорт від начальника слідчого відділення поліції на станції "Дарниця" підполковника поліції ОСОБА_7 про те, що 22.05.2017 слідчий слідчого відділу Дарницького УП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не прибув на роботу, причину невиходу не повідомив, місцезнаходження останнього було невідоме, на телефонні дзвінки він не відповідав.

В подальшому заступником начальника управління-начальником слідчого відділу Дарницького УП підполковником поліції ОСОБА_8 спільно з начальником відділу кадрового забезпечення Дарницького УП ОСОБА_9 та начальником слідчого відділення відділу поліції на станції "Дарниця" ОСОБА_7 було перевірено робоче місце ОСОБА_3, а саме службовий кабінет №429 розташований за адресою: вул. О. Кошиця, 3-а. По прибуттю до службового кабінету №429 було встановлено, що ОСОБА_3 на робочому місці відсутній, про що відповідно було складено акт про невихід та відсутність на службі Позивача.

23 травня 2017р. до керівництва Дарницького УП надійшов рапорт від начальника слідчого відділення поліції на станції "Дарниця" підполковника поліції ОСОБА_7 про те, що 23.05.2017 знову не прибув на роботу, причину невиходу не повідомив, місцезнаходження останнього було не відоме, на телефонні дзвінки він не відповідав.

В ході проведення перевірки встановлено перебування позивача за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток).

Згідно з матеріалами службового розслідування позивач під час перевірки його місцезнаходження повідомив, що 22.05.2017 він до медичного закладу не звертався, збирався звернутись в день проведення перевірки, тобто 23.05.2017. Під час бесіди з позивачем у останнього було помічено порушення координації рухів та наявний запах алкоголю, в результаті чого було викликано наряд патрульної поліції для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння позивача. Тест позивача на вміст алкоголю показав 2,59 проміле, про що був складений відповідний акт, від підпису якого позивач в присутності свідків відмовився, а також відмовився від дачі будь-яких пояснень.

Про невихід та відсутність позивача на службі у період з 23.05.2017 по 26.05.2017 начальником слідчого відділення поліції на станції "Дарниця" підполковником поліції ОСОБА_7 складено акти та рапорти, копії яких наявні у справі.

Матеріали службового розслідування містять письмові пояснення позивача від 08.06.2017, копія яких наявна у справі, в яких він повідомив, що з 22 по 26 травня 2017р. хворів гострим катаральним тонзилітом та перебував на лікарняному, за медичною допомогою звертався до лікарні: м. Київ, вул. Вербицького, 5 (Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Дарницького району м. Києва), де отримав довідку про період хвороби за №18.

Дані пояснення позивача спростовують його твердження про відсутність можливості надати письмові пояснення по суті встановлених під час службового розслідування порушень.

Зазначена позивачем довідка Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Дарницького району м. Києва від 22.05.2017 №18 була надана ним до відділу кадрового забезпечення Дарницького УП.

Заперечуючи проти даної довідки представник відповідача зазначила про те, що позивач, як поліцейський, повинен був звернутися до відомчого лікувального закладу з приводу непрацездатності, однак не звертався; довідка не є листком непрацездатності, а також про те, що листом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Дарницького району м. Києва від 07.06.2017 №759 повідомлено Дарницьке УП, що довідка від 22.05.2017 №18 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, лікувальною установою не видавалась, а лікар, який підписав названу довідку, у закладі не працював та не працює, штамп та печатка, проставлені на копії довідки, не відповідають зразкам, що використовуються у закладі.

Під час розгляду справи по суті представник позивача доводи представника відповідача і надані ним докази не заперечував і не спростовував. Інших доказів перебування на лікарняному позивач суду не зазначав і не надав.

Також, з'ясовуючи достовірність наведеної у довідці інформації, суд звернув увагу представника позивача на те, що вказана довідка не відповідає поясненням позивача, наданим при перевірці 23.05.2017 його місцезнаходження, про те, що він 22.05.2017 не звертався до лікаря, а мав намір звернутися 23.05.2017. Проте, представник позивача не зміг надати пояснень щодо причин розбіжностей.

Беручи до уваги заперечення представника відповідача і надану ним копію листа Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Дарницького району м. Києва від 07.06.2017 №759, а також суперечливість повідомле-них позивачем 23.05.2017 і 08.06.2017 своєму керівництву відомостей, які загалом спросто-вують достовірність наведеної у довідці від 22.05.2017 №18 інформації та доводи позивача про його хворобу у період з 22 по 26 травня 2017р., суд дійшов висновку про недоведеність позивачем поважності причин відсутності на службі у вказаний період.

Таким чином, позивачем не спростовано в ході розгляду справи встановлені служ-бовим розслідуванням обставини відсутності на службі у період з 22 по 26 травня 2017р. без поважних причин, а також введення в оману керівництва щодо перебування на лікарняному. Також позивачем не спростовано наведені відповідачем обставини того, що позивач пере-бував 23.05.2017 у стані алкогольного сп'яніння.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотриму-ватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників (абз. 2); виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету (абз. 11).

Погоджуючись з висновками службового розслідування, суд вважає доведеним згідно з вимогами п. 5.4 Інструкції №230 факт вини позивача у описаних у висновку від 20.06.2017 порушеннях службової дисципліни.

Відсутність позивача на службі без поважних причин у період з 22.05.2017 по 26.05.2017, а також повідомлення позивачем керівництву інформації, що не відповідає дійс-ності, підтверджує вчинення ним дисциплінарного проступку, за яке обґрунтовано і адекват-но вчиненому проступку позивача притягнено до відповідальності у вигляді звільнення із служби.

Посилання позивача на ч. 1 ст. 148 КЗпП України і його твердження про порушення відповідачем місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки за невихід на службу 22.05.2017 дисциплінарне стягнення наказом ГУНП у м. Києві №547 застосоване лише 20.07.2017, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (ч. 1). Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ч. 2).

Проте, суд зауважує позивачу, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 16 Дисциплінарного статуту, згідно з якою дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику (ч. 1). У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальниць-кого складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (ч. 2). Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення (ч. 3).

Службове розслідування, як вбачається з матеріалів справи, закінчено 20.06.2017, а наказ ГУ НП у м. Києві №547 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнято 20.07.2017, що свідчить про додержання відповідачем вимог ст. 16 Дисциплінарного статуту і місячного строку з дня закінчення службового розслідування.

Посилання позивача на те, що його звільнено у період тимчасової непрацездатності чуд відхиляє з наступних підстав

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом, дисциплінарне стягнення накладено наказом від 20.07.2017 №547 і виконано наказом від 26.07.2017 №785 о/с, в якому зазначено про звільнення позивача з 28.07.2017.

Позивач зазначає, що з 25.07.2017 по 03.08.2017 він перебував на лікарняному, що підтверджується копією медичної довідки №139/209 Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" Дарницького району м. Києва, оригінал якої надав відповідачу після виходу на службу 04.08.2017.

Представник відповідача стверджує про те, що доказів перебування на лікарняному позивач відповідачу не надав, а тому останній не міг бути обізнаним про обставину тимчасової непрацездатності позивача у період з 25.07.2017 по 03.08.2017.

Суд вважає, що дана обставина не є підставою для висновку про протиправність оскаржуваного наказу, оскільки правові наслідки тимчасової непрацездатності особи, що якої прийнято рішення про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із органів внутрішніх справи, згідно із ст. 18 Дисциплінарного статуту полягають у відстроченні виконання цього дисциплінарного стягнення до моменту прибуття особи до місця проходження служби. Тобто, перебування позивача на лікарняному у період з 25.07.2017 по 03.08.2017 і прибуття до місця служби 04.08.2017 вказує на те, що саме з цього моменту підлягало виконанню дисциплінарне стягнення.

Разом з цим, такі наслідки жодним чином не стосуються підстав і обґрунтованості притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а тому не можуть свідчити й про протиправність наказу від 26.07.2017 №785 о/с, яким виконано рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

За цих обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилання позивача на перебування на лікарняному як на підставі для задоволення вимоги визнання оскаржуваного наказу від 26.07.2017 №785 о/с протиправним і його скасування.

Отже, беручи до уваги заперечення відповідача і надані ним докази, які спростовують доводи позивача та підтверджують обставини і висновки, встановлені службовим розслідуванням, що переконують у наявності законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і правомірності прийняття рішення про звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову.

Водночас, з метою приведення правовідносин у відповідність до вимог законодавства, а також, з огляду на те, що відповідачем не вносилося ніяких змін до наказу у частині дати звільнення позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача змінити в наказі від 26.07.2017 №785 о/с дату звільнення позивача з "28 липня 2017 року" на "04 серпня 2017 року" та перерахувати стаж служби в поліції.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) змінити в наказі від 26.07.2017 №785 о/с дату звільнення ОСОБА_3 з "28 липня 2017 року" на "04 серпня 2017 року" та перерахувати стаж служби в поліції.

3. Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження ст. 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко