Рішення № 78761629, 10.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року справа № 2340/3480/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Гордієнка О.А.,

представника прокуратури - Тищенко О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича, за участю Черкаської місцевої прокуратури, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) подала позов до Черкаської міської ради (далі - міська рада, відповідач-1), міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича (далі - міський голова, відповідач-2) в якому просить:

1) визнати протиправними дії міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича щодо скликання п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради, формування порядку денного п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради, головування та голосування на п'ятдесят сьомому позачерговому засіданні другої сесії Черкаської міської ради;

2) визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті під час п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради, а саме:

- від 22.08.2018 № 2-3440 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік";

- від 22.08.2018 № 2-3441 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік";

- від 22.08.2018 № 2-3442 "Про внесення змін до рішення міської ради від 13.02.2017 № 2-1613 "Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що скликавши 57-ме позачергове засідання Черкаської міської ради без належного інформування населення, міський голова м. Черкаси порушив конституційне право позивача бути проінформованою про діяльність міської ради та про рішення, що приймалися на засіданні.

Також, позивач зазначає, що не могла отримати інформацію про роботу ради 22 серпня 2018 року опосередковано, через засоби масової інформації, оскільки жоден журналіст не був присутнім на сесії з огляду на несвоєчасне інформування і призначення засідання на відстані в понад 80 км. Від м. Черкаси.

Позивач наголошує, що під час проведення 57-го позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради було порушено громадські права, як позивача так і кожного мешканця м. Черкаси - брати участь у місцевому самоврядуванні і бути поінформованою про діяльність міської ради як безпосередньо, так і за допомогою засобів масової інформації.

Прийняті на цьому засіданні рішення стосуються кожного мешканця міста Черкаси, і позивача в тому числі, оскільки в них йдеться про розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном, землею, що перебуває у власності громади м. Черкаси, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідачі просили в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що позивачем не доведено порушення його прав прийняттям будь-якого з таких рішень (тобто ненормативних актів, які стосуються прав та інтересів окремих осіб). Відтак, відповідач вважає очевидним той факт, що позивач не є суб'єктом, який має право на оскарження таких рішень. Відповідач наголосив, що позивач не має права на оскарження рішення (акта), який не порушує його права, свободи чи інтереси.

В письмових поясненнях на адміністративний позов Черкаська місцева прокуратура просила задовольнити даний адміністративний позов зазначивши при цьому, що прийняття Черкаською міською радою рішення від 22.08.2018 з галузевих та земельних питань в межах 57 позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на порушення міським головою м. Черкаси Бондаренком А.В. встановленої процедури скликання відповідного засідання, порушення права всіх депутатів ради взяти участь під час його проведення та недотримання основоположних конституційних принципів органом місцевого самоврядування під час прийняття спірних рішень.

31 серпня 2018 року Черкаська місцева прокуратура подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів.

09 вересня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані у даній ухвалі.

12 вересня 2018 року позивач подала до суду клопотання з додатками.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.10.2018.

25 вересня 2018 року Черкаська місцева прокуратура подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій документів.

27 вересня 2018 року Черкаська місцева прокуратура подала до суду заяву про вступ у справу № 2340/3480/18.

04 жовтня 2018 року ОСОБА_5 подав до суду заяву про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

10 жовтня 2018 року Черкаська місцева прокуратура надала до суду письмові пояснення по справі № 2340/3480/18 та 11 жовтня 2018 року - клопотання про можливість ознайомитися з матеріалами справи та у разі необхідності, виготовити фотокопії документів, що у ній містяться.

11 жовтня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 18.10.2018.

18 жовтня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду закрито провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Черкаської міської ради від 22.08.2018 № 2-3443-№ 2-3466, усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду, занесеними до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання ОСОБА_5 про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, допущено Черкаську місцеву прокуратуру до участі у справі та відкладено підготовче засідання до 29.10.2018.

18 жовтня 2018 року позивач подала до суду супровідним листом копію позовної заяви з додатками для направлення Черкаській місцевій прокуратурі.

19 жовтня 2018 Черкаська міська рада та Черкаський міський голова подали до суду супровідним листом доказ направлення відзиву Черкаській місцевій прокуратурі.

29 жовтня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.11.2018.

31 жовтня 2018 року Черкаська місцева прокуратура подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

01 листопада 2018 року позивач подала до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

05 листопада 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018.

06 листопада 2018 року та 12 листопада 2018 року представник відповідачів супровідним листом подав до суду додаткові докази по справі.

13 листопада 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2018.

26 листопада 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.12.2018.

В судовому засіданні 10.12.2018 позивач та представник прокуратури просили адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідачів - відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та прокуратури, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 21.08.2018 депутати Черкаської міської ради подали до міського голови м. Черкаси Бондаренка А.В. звернення, відповідно до якого вимагали негайно скликати пленарне засідання Черкаської міської ради для розгляду земельних та галузевих питань, зокрема про внесення змін до бюджету м. Черкаси на 2018 рік.

22 серпня 2018 року міський голова м. Черкаси Бондаренко А.В. прийняв розпорядження № 108-0402-12 про скликання 57 позачергового пленарного засідання другої сесії Черкаської міської ради. Згідно вказаного розпорядження пленарне засідання ради призначене на 22.08.2018 о 15 год. 00 хв. за адресою: м. Канів, вул. Шевченка,102.

Оголошення про проведення сесії оприлюднено на сайті Черкаської міської ради о 15 год. 54 хв. 08 сек., тобто через 54 хв. після його початку.

22 серпня 2018 року відповідно до протоколу другої сесії 57 позачергового пленарного засідання Черкаської міської ради на вказаній сесії були присутні 22 депутати і міський голова м. Черкаси, які ухвалили 27 рішень з галузевих та земельних питань, зокрема, від 22.08.2018 № 2-3440 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік"; від 22.08.2018 № 2-3441 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік"; від 22.08.2018 № 2-3442 "Про внесення змін до рішення міської ради від 13.02.2017 № 2-1613 "Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки".

Позивач вважає дані рішення протиправними та просить скасувати їх, оскільки скликання 57 позачергового засідання Черкаської міської ради відбулося без належного інформування населення і таким чином було порушено основоположний принцип місцевого самоврядування - принцип гласності.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає відповідно до Конституції України Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно зі статтею 4 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних них інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Частинами 1, 10, 17 статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, зокрема, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Як свідчать матеріали справи, міський голова Бондаренко А.В. скликав 57-ме позачергове засідання Черкаської міської ради без належного інформування населення, тобто було порушено принцип гласності.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів".

Як свідчать матеріали справи, позивачем не зазначено та не доведено, які саме права та інтереси ОСОБА_1 порушують дії міського голови м. Черкаси Бондаренка А.В. щодо скликання п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради, формування порядку денного п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради, головування та голосування на п'ятдесят сьомому позачерговому засіданні другої сесії Черкаської міської ради, адже все перелічене відноситься до повноважень міського голови в силу вимог Закону № 280/97-ВР.

Крім того, позивачем не зазначено та не доведено, які саме права та інтереси ОСОБА_1 порушують прийняті під час п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради рішення від 22.08.2018 № 2-3440 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік", № 2-3441 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік" та № 2-3442 "Про внесення змін до рішення міської ради від 13.02.2017 № 2-1613 "Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки". Будь-які належні та допустимі докази того, що зазначені рішення прийняті відносно позивача та безпосередньо впливають її на права, свободи та інтереси в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд погоджується з позицією позивача щодо неналежного інформування про скликання п'ятдесят сьомого позачергового засідання другої сесії Черкаської міської ради і, як наслідок, певного порушення принципу гласності, однак зазначає, що в даному випадку позивач не є тим суб'єктом, який може оскаржувати як дії міського голови, так і прийняті Черкаською міською радою на цьому пленарному засіданні рішення.

З'ясовуючи питання щодо протиправності прийнятих рішень у зв'язку з голосуванням за них депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повноваження яких достроково припинені, на яке в письмових поясненнях посилається Черкаська місцева прокуратура, суд враховує таке.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV).

Стаття 2 Закону № 93-IV визначає, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Згідно частини 2 статті 4 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

В силу положень частини 3 статті 4 Закону № 93-IV та статей 86, 90 Закону України "Про місцеві вибори" після визнання обраним та реєстрації депутатом місцевої ради наступного за черговістю кандидата в депутати територіальна виборча комісія інформує про це відповідну раду на її пленарному засіданні.

В матеріалах справи відсутні докази інформування Черкаською міською виборчою комісією на пленарному засіданні Черкаської міської ради про визнання обраними наступних за чергою після депутатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 осіб, які включені до виборчих списків відповідних місцевих організацій партій, а тому суд вважає, що станом на 22.08.2018 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не припинили своїх повноважень як депутати Черкаської міської ради і, як наслідок, обґрунтування Черкаської місцевої прокуратури для задоволення позовних вимог в даному випадку є помилковими.

При вирішенні спору суд також враховує інші аргументи сторін, однак зазначає, що встановлені судом обставини є самостійними і достатніми підставами для висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1, яка звільнена від сплати судових витрат згідно Закону України "Про судовий збір", не підлягають задоволенню, а відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (18002, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач-1 - Черкаська міська рада (18002, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 25212542);

3) відповідач-2 - міський голова м. Черкаси Бондаренко Анатолій Васильович (18002, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36);

4) учасник судового процесу - Черкаська місцева прокуратура (18015, м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 60).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.12.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк