Ухвала суду № 78760399, 20.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

20 грудня 2018 р. № 520/9408/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ34859512) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 18.09.2018р. (відмова у наданні копій матеріалів дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження відносно старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Ляхової Т.Б., розпочатого на підставі звернення ОСОБА_3.) незаконними;

- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області надати відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 18.09.2018, а саме: надіслати на адресу та електронну адресу ОСОБА_1 копії матеріалів дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження відносно старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Ляхової Т.Б., розпочатого на підставі звернення ОСОБА_3

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано незаконними дії Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 18.09.2018р. (відмова у наданні копій матеріалів дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження відносно старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б., розпочатого на підставі звернення ОСОБА_3.). Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Харківській області надати відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 18.09.2018, а саме: надіслати на адресу та електронну адресу ОСОБА_1 копії матеріалів дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження відносно старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б., розпочатого на підставі звернення ОСОБА_3

12.12.2018 року від представника позивача - ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката у розмірі 11000 грн.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Представник відповідача надіслав на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що вважає вказану позовну вимогу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження заявленої вартості наданих послуг.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

В судове засідання позивач та представники сторін не прибули, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд заяви про відшкодування судових витрат без участі позивача та його представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали заяви про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою професійною допомогою адвоката, а також наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

Судом встановлено, що згідно калькуляції-рахунку №1 від 05.12.2018 р. по договору про надання правничої допомоги від 03.10.2018 р. вартість послуг адвоката:т ознайомлення з первісним матеріалом (документами) замовника, їх вивчення та аналіз на предмет релевантності, належності, допустимості, ступеню ймовірного доказового значення становить 1000 грн., аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз'яснень, пошук і вивчення консультацій, судової практики в аналогічних справах, правових позицій Верховного суду, публікацій науковців, складання тексту позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 про визнання дій Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо не надання публічної інформації незаконними, підготовка додатків та примірників позовної заяви й доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі - 4000 грн., збирання і аналіз додаткових доказів у справі - 1000 грн., складання тексту клопотання від 22.11.2018 та тексту виступу в судових дебатах - 1000 грн., участь в судових засіданнях 26.11.2018 р. та 04.11.2018 р. - 2000 грн., а всього на суму 11000 грн. (а.с.120).

Проте суд зазначає, що надані позивачем документи, не містять доказів оплати позивачем наданих послуг, зокрема банківських квитанцій.

З огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне приведення укладених до 15 грудня 2017 року договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.05.2018 року у справі №826/8107/16.

Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, ціна позову за немайновий спір для фізичної особи становить 704,80 грн., об'єм наданих послуг, суд дійшов висновку, що розмір витрат не є співрозмірним та пропорційним до предмету спору, у зв'язку з чим заява про відшкодування судових витрат не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №520/9408/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Панченко