Рішення № 78760141, 17.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/944/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Національні інформаційні системи", Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз Захід" про визнання протиправним та скасування наказу,-

Встановив:

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2018 року № 421/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Позиція позивача полягає в тому, що державний реєстратор, при вчинені реєстраційних дій, відповідно до п.12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядку) та п.4 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”(далі Закону) обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ яких передбачено, відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру. Позивачем при вчиненні реєстраційних дій проведено усі необхідні та достатні дії для прийняття рішень про державну реєстрацію прав оренди від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, від 31.03.2017 №34563563, №34563377. Відтак, вважає, протиправним пункт 7 оскаржуваного наказу, оскільки останній ґрунтується на помилкових висновках суб'єкта владних повноважень.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсягу.

Відповідач, Міністерство юстиції України, подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги заперечує повністю. Позиція відповідача полягає у тому, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1, належним чином не перевірено документи на відповідність вимогам частини 3 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, не встановлено наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам закону та призвело до державної реєстрації права оренди земельних ділянок, здійснення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за ТзОВ “Княжі Лани” з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, з підстав не здійснення перевірки державним реєстратором документів на відповідність вимогам частини 3 статті 10, статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року. Оскільки задовольняючи скаргу по суті Комісією встановлено факт порушення порядку проведення державної реєстрації приватним нотаріусом ОСОБА_1, в результаті чого відбулась подвійна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, а саме порушення нею приписів ст. ст. 10, 18 ЗУ. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Комісія задовольняючи скаргу, прийняла рішення про скасування реєстраційних дій та тимчасове блокування доступу позивачу до Державного реєстру прав. Зазначає, що усі вищенаведені факти встановлені Комісією, слугували підставою для прийняття рішення про задоволення скарги, частково у спосіб скасування, зокрема, рішень від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, від 31.03.2017 №34563563, №34563377 прийнятих приватним нотаріусом ОСОБА_1 та тимчасового блокування доступу позивачу до Реєстру. Вказує, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 не оскаржується Наказ в частині задоволення скарги та скасування рішень про державну реєстрацію, нею прийнятих. Проте саме задовольняючи скаргу, Комісію встановлено факти порушень останньою порядку державної реєстрації. Блокування тимчасове доступу до реєстру позивачу відбулось уже за наслідками встановлених фактів, що відобразились у Висновку, на підставі якого винесено Наказ 421/5 від 19.02.2018 року, яким задоволено скаргу ТЗОВ “Райз-Захід” та скасовано прийняті приватним нотаріусом рішення від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, від 31.03.2017 №34563563, №34563377.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Представником третьої особи державним підприємством "Національні інформаційні системи" подано пояснення на адміністративний позов, в яких заперечує проти позовних вимог повністю. Обгрунтовує свої вимоги, що вчинення державним підприємством "Національні інформаційні системи" дій щодо тимчасового блокування доступу ПН ОСОБА_1 до ДРРП на виконання наказу Міністерства юстиції України №421/5 від 19.02.2018 р "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" здійснювалось на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами у відповідній сфері регулювання правовідносин. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Треті особи у судове засідання не прибули, представників не направили, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райз-Захід” звернулося до відповідача із скаргою від 31.01.2018 року №1/31 на рішення про державну реєстрацію прав, у тому числі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок:

- кадастровий номер: 4621883300:03:000:0169, площею 0,1412 га. Орендодавець ОСОБА_2, орендар ТОВ “Княжі Лани”.

- кадастровий номер: 4621883300:02:000:0054, площею 1,5762 га. Орендодавець ОСОБА_2, орендар ТОВ “Княжі Лани”.

- кадастровий номер: 4621883300:03:000:0132, площею 1,6532 га. Орендодавець ОСОБА_3, орендар ТОВ “Княжі Лани”.

- кадастровий номер: 4621883300:02:000:0347, площею 0,1443 га. Орендодавець ОСОБА_3, орендар ТОВ “Княжі Лани”.

За результатами розгляду вищевказаної скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 19.02.2018 року складено висновок, відповідно до якого Комісією встановлено, що державну реєстрацію права оренди за ТОВ “Княжі Лани” на земельні ділянки здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки державним реєстратором не перевірено документи на відповідність вимогам частини третьої статті 10, статті 18 Закону та не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року, а тому оскаржувані рішення прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, від 31.03.2017 №34563563, №34563377 підлягають скасуванню.

Зазначений Висновок слугував підставою для видання 19.02.2018 р. Міністерством юстиції України наказу №421/5, відповідно до п.2 якого скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, від 31.03.2017 №34563563, №34563377 прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 та відповідно до п.7 якого тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено укладення 11.01.2012р. договору оренди земельної ділянки площею 0,1412 га. між орендодавцем ОСОБА_4 та Орендарем - ТзОВ “Райз-Захід”. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТзОВ “Райз-Захід” строком на 7 років в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі Львівської області, про що вчинено запис №462180004003025 від 12.03.2012 року; укладення 11.01.2012р. договору оренди земельної ділянки площею 0,1412 га. між орендодавцем ОСОБА_4 та Орендарем - ТзОВ “Райз-Захід”. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТзОВ “Райз-Захід” строком на 7 років в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі Львівської області, про що вчинено запис №462180004003025 від 12.03.2012 року; укладення 11.01.2012 р. між орендодавцем ОСОБА_3 та Орендарем ТзОВ “Райз-Захід” договору оренди земельної ділянки площею 0,1443 га. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТзОВ “Райз-Захід” строком на 7 років в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі Львівської області, про що вчинено запис №462180004003219 від 12.03.2012 року; укладення 11.01.2012 р. між орендодавцем ОСОБА_3 та Орендарем ТзОВ “Райз-Захід” договору оренди земельної ділянки площею 0,1443 га. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТзОВ “Райз-Захід” строком на 7 років в Управлінні Держкомзему у Золочівському районі Львівської області, про що вчинено запис №462180004003220 від 12.03.2012 року.

Вказані фактичні обставини справи підтверджуються листом відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівській області № 0-13-0.24-1357/106-17 від 26.12.2017 року з додатком - переліком земельних ділянок, із зазначенням строку дії Договорів, дати та номера їх реєстрації.

У подальшому позивачем прийнято рішення № 34563563, № 34563377 від 31.03.2017 про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок 4621883300:03:000:0169, 4621883300:02:000:0054; орендодавець ОСОБА_2, а також прийнято рішення №32467518, №32467453 від 21.11.2016 р про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок 4621883300:03:000:0132, 4621883300:03:000:0347; орендодавець ОСОБА_3.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.25.2015 року №1127.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.2, 4 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених 28 цього Закону.

Державний реєстратор відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (пункту 1 частини третьої статті 10);

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (пункт 3 частини третьої статті 10).

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляд) заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 23 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства суд констатує, що саме державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

У матеріалах справи відсутні і позивачем не надано доказів подання до заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду яких приватним нотаріусом ОСОБА_1 21.11.2016 р прийняті рішення №32467518, №32467453, 31.03.2017 прийнятті рішення №34563563, №34563377, відомостей про наявність або відсутність реєстрації права оренди щодо земельних ділянок від органів влади, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію таких прав до 01.01.2013 року.

Подальше невиконання приватним нотаріусом ОСОБА_1 обов'язку, визначеного приписами частини 3 статті 10 Закону, а саме не здійснення перевірки документів на відповідність вимогам частини 3 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та не встановлення факту відсутності або наявності уже зареєстрованих речових прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013 року, призвело до подвійної реєстрації прав на земельні ділянки. Факт подвійної реєстрації позивачем визнається та не спростовується. Позивачем не оскаржується правомірність Наказу відповідача №421/5 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.11.2016 р №32467518, №32467453, 31.03.2017 №34563563, №34563377 прийняті позивачем, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Також, суд зазначає, що наказ Комісії Міністерства юстиції України від 19.02.2018 року № 421/5 є актом індивідуальної дії і завершив свою дію у цій частині, у зв’язку зі спливом 3 місячного терміну дії тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав.

Відповідно до правової позиції викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 23.06.97 N 2-зп у справі N 3/35-313 в якому вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово та після реалізації вичерпують свою дію. .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 N 9-рп/2008 в справі N 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України грунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд здійснив перевірку дій відповідача при розгляді скарги ТзОВ “Райз-Захід”, перевірив оскаржуваний наказ на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України і дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати згідно ст.139 КАС України слід покласти на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р заяву позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено частково, а саме: зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2018 року №421/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині блокування доступу приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці до вирішення справи по суті та зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до вирішення справи по суті.

Оскільки, суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову повністю, відтак заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -

Вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №813/944/18 - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.12.2018 р.

Суддя Гулкевич І.З.