Рішення № 78759937, 21.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Одеса Справа № 1540/4644/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1 відповідача Пономаренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ОД727/130/НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування від 10.08.2018 року №15/01-29-1964 ГУ Держпраці в Одеській області був здійснений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у формі інспекційного відвідування. У зв'язку з тим, що відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 20.06.2018 року №4393 щодо позивача вже було здійснено перевірку в тому числі і з оформлення трудових відносин - у проведенні такої перевірки позивачем було письмово відмовлено. Крім того позивач зазначає, що мета перевірки зазначена в наказі суперечила меті перевірки зазначеної в направленні. Так у наказі ГУ Держпраці в Одеській області від 10.08.2018 року №1165 «Про проведення інспекційного відвідування» доручено працівникам відповідача здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування, а не захід державного контролю за додержанням законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у формі інспекційного відвідування. Таким чином в разі навіть, якщо позивач протиправно не допустив перевіряючих до перевірки, до нього повинні були бути застосовані штрафні санкції передбачені абз. 6 частини 2 статті 265 КЗпП у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а не штрафні санкції передбачені абз.7 частини 2 ст. 265 КЗпП. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що на підставі наказу ГУ Держрпраці від 10.08.2018 року №1165, направлення на здійснення інспекційного відвідування від 10.08.2018 року №15/01-29-1964 16 серпня 2018 року посадовими особами відповідача здійснена спроба проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_7, який здійснює підприємницьку діяльність за адресою: Фонтанська дорога, 20/3 у м. Одесі, бар «Апшерон», предметом здійснення якого був контроль за додержанням законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин. У порушення норм чинного законодавства інспекторам праці було відмовлено у проведенні інспекційного відвідування, не надано доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, не надано можливості ведення конфіденційної розмови з працівниками бару «Апшерон» стосовно їх працевлаштування. Листом від 16 серпня 2018 року позивач письмово відмовив у проведенні перевірки відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування, посилаючись на проведення раніше перевірки позивача органом ДФС з питання належного оформлення трудових відносин. Головне управління вражає, що дана відмова є протиправною, оскільки пунктом 14 Порядку №295 чітко встановлений перелік підстав для не допуску об'єктом відвідування до проведення інспекційного відвідування, та такий який зазначив позивач в ньому відсутній. 17 серпня 2018 року інспекторами праці складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД727/130/НП. 21 серпня 2018 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОД727/130/НП/СПТД. 30.08.2018 року в присутності уповноваженого представника позивача ОСОБА_4 на підстві абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України начальником ГУ Держпраці в Одеській області постановою ОД727/130/НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року накладено на ФОП ОСОБА_7 штраф у розмірі 372300 грн..

Ухвалою суду від 13.09.2018 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року відкрито проваджену справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 13.11.2018 року та 19.11.2018 року у задоволенні заяв позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення за постановою Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД727/130/НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявності підстав для його задоволення.

Щодо доводів представника позивача про недопущення до проведення перевірки через те, що відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 20.06.2018 року №4393 щодо позивача вже було здійснено перевірку в тому числі і з оформлення трудових відносин, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 05.07.2018 року ГУ Держпраці в Одеській області за вх..№7536/01-02 отриманий лист ГУ ДФС в Одеській області від 05.07.2018 року №12070/9/15-32-13-05-06 в якому податковий орган інформує, що ним проведені фактичні перевірки різних суб'єктів господарювання, серед яких й ФОП ОСОБА_7 (а.с. 128-129).

До вказаного листа доданий акт ГУ ДФС в Одеській області від 03.07.2018 року №1442/15-32-13-05/НОМЕР_1 «Про результати фактичної перевірки ФОП ОСОБА_7, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)» (а.с. 130-134).

На підставі вказаного листа ГУ Держпраці в Одеській області у відповідності до вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. № 1986-IV, ст.259 Кодексу Законів про працю України, статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 18.12.2017 р. №1104, підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 виданий наказ від 10.08.2018 року №1165 «Про проведення інспекційного відвідування», а саме здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_7, який здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1

16 серпня 2018 року посадовими особами Головного управління ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування від 10.08.2018 року №15/01-29-1964 був здійснений вихід за адресою АДРЕСА_2 для проведення інспекційного відвідування, проте вони не були допущенні до проведення інспекційного відвідування.

Листом від 16 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_7 письмово відмовив Головному управлінню у проведенні перевірки відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-1964 від 10 серпня 2018 року, посилаючись ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки органом ДФС вже було проведено перевірку позивача з питання належного оформлення трудових відносин.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману пралю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 11 Порядку № 295 встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

У порушення норм чинного законодавства інспекторам праці було відмовлено у проведенні інспекційного відвідування, не надано доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, не надано можливості ведення конфіденційної розмови з працівниками бару «Апшерон» стосовно їх працевлаштування.

Проте суд вважає, що відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування з причин того, що органами ДФС вже була проведення перевірка позивача з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є невірною, оскільки пунктом 14 Порядку № 295 чітко встановлений перелік підстав для не допуску об'єктом відвідування до проведення інспекційного відвідування:

відсутність службового посвідчення;

відсутність рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, на офіційному веб-сайті Держпраці;

строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку (тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів).

Жодної зі встановлених правомірних підстав не допуску до проведення інспекційного відвідування у позивача не було.

Посилання позивача на порушення ч. 2 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» як на законну підставу для відмови у допуску посадовим особам Головного управління на проведення інспекційного відвідування суд вважає помилковим, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон України № 877-У) визначено, що дія цього Закону поширюється і на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 4 статті 2 Закону України № 877-У передбачено, що заходи контролю здійснюється органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Законом у відповідній сфері, а саме у сфері законодавства про працю, який встановлює особливості здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення є Кодекс Законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області (нова редакція), затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 Головне управління є територіальним органом Держпраці, повноваження поширюються на територію Одеської області.

Тобто, саме Держпраці є профільним органом з питання контролю за додержанням законодавства про працю.

У частині 5 статті 2 Закону №877-У наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 2 стаття 4 Закону України №877-У, на яку позивач посилається у своєму листі-відмові від 16.10.2018.

Щодо доводів представника позивача про те, що навіть якщо, він протиправною відмовив у допуску до інспекційного відвідування, то відповідачем невірно застосована штрафна санкція за таку дію, суд зазначає наступне.

Як зазначено раніше, 10.08.2018 року ГУ Держпраці в Одеській області виданий наказ №1165 «Про проведення інспекційного відвідування» (а.с. 73), яким наказано в період з 16.08.2018 року по 17.08.2018 року (включно) здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_7, який здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: м.Одеса, вул.. Фонтанська дорога, 20/3.

На підставі вказаного наказу було видане направлення на здійснення інспекційного відвідування від 10.08.2018 року №15/01-29-1964, відповідно до якого предмет здійснення позапланового заходу: додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин (а.с. 74).

17.08.2018 року ГУ Держпраці в Одеській області складний акт про неможливість інспекційного відвідування №ОД727/130/НП, та в ньому зазначено, що предметом контролю є додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками (а.с. 76-78).

21.08.2018 року ГУ Держпраці в Одеській області на підставі вказаного акту прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОД727/130/НП/СПТД, відповідно до якого вирішено прийняти до розгляду справу про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_7 відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, відповідно до якої юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (а.с. 82-83).

Протоколом №131 розгляду справи про накладення штрафу уповноваженою особою ГУ Держпраці в Одеській області від 30.08.2018 року вирішено скласти постанову про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_7 у розмірі 372300 грн. (а.с. 86-89).

Постановою ГУ Держпраці в Одеській області №ОД727/130НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року на позивача накладений штраф на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (а.с. 90-92).

Згідно ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно положень абз. 6 частини 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 2 частити 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відповідальність юридичних та фізичних осі - підприємців, які використовують найману працю, згідно абз. 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України є можливим у разі:

вчинення дій, передбачених абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України;

вчинення таких дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст 265 КЗпП України, а саме - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Згідно статті ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу, серед інших обов'язкових даних зазначається: предмет здійснення заходу.

Як вбачається зі змісту наказу №1165 від 10.08.2018 року «Про проведення інспекційного відвідування» предметом здійснення позапланового заходу державного контролю є додержання законодавства про працю.

Як було вказано вище, згідно абз. 6 частини 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, здійснення інспекційного відвідування відбувалося з питання додержання законодавства про працю, за недопущення до якої чи створення перешкод у її проведенні передбачена зовсім інша відповідальність, а саме накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а не у стократному.

В свою чергу на підставі наказу оформлювалося направлення на проведення інспекційного відвідування №15/01-29-1964 від 10.08.2018 року, в якому вже був зазначений інша підстава проведення заходу, а саме: додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин.

Водночас, суд зазначає, що направлення на проведення інспекційного відвідування не може суперечити індивідуальному акту, на підставі та на виконання якого воно було видано.

Враховуючи вищевикладене ГУ Держпраці в Одеській області, не мало підстав для застосування до ФОП ОСОБА_7 відповідальності передбаченої абз. 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України, а тому постанова про накладення штрафу №ОД727/130/НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 до Головного управління Держпраці в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу №ОД727/130/НП/СПТД-ФС від 30.08.2018 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та з урахуванням п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 21.12.2018 року.

Суддя Е.А.Іванов

.