
Справа № 1540/5012/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
за участю секретаря Станкової О.Ф.
за участю сторін:
від позивача - ОСОБА_1, (за ордером)
від відповідача - Левенець А.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_5, та заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_6, було проведено службове розслідування, за результатом якого складено висновок від 13.08.2018 року, яким було визначено доцільним, зокрема за порушення службової дисципліни, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.2.1, 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у незабезпеченні проведення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин події, що стали підставою для призначення службового розслідування, заступника начальника управління - начальнику відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_3 - оголосити догану. В подальшому наказом ГУНП в Одеській області №2832 від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» працівників поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема позивачу оголошено догану за порушення службової дисципліни, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.2.1, 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у незабезпеченні проведення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин події, що стали підставою для призначення службового розслідування. Позивач із таким наказом не погоджується, вважає його неправомірним, незаконним, та таким, що підлягає скасуванню з підстав того, що відповідачем не видавався наказ про проведення службового розслідування відносно позивача за результатами якого прийнято наказ про накладення дисциплінарного стягнення. Крім того, жодних обґрунтованих доказів того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок в матеріалах розслідування не зібрано. Незаконним позивач вважає і посилання в оскаржуваному наказі щодо неповного та необ'єктивного проведення службового розслідування щодо порушення ОСОБА_7 службової дисципліни, оскільки був відсутній сам проступок, за результатами якого було призначене службове розслідування. Провина ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення спростована судовим рішенням, яке має преюдиціальне значення. З огляду на те, що на момент проведення службової перевірки та момент складання висновку ОСОБА_7 не було в установленому законом порядку притягнуто до адміністративної відповідальності, а отже були відсутні обставини, які послугували ініціюванням для її проведення, а тому комісія винесла законне рішення про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.
Представником відповідача 31.10.2018 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.96-99) згідно з яким останній зазначив, що заперечує проти позову. Відповідач вважає, що позивач під час проведення службового розслідування за наказом ГУНП від 13.06.2018 №1971 відносно ОСОБА_7, поставився до виконання службових обов'язків неналежним чином, зокрема працівників поліції, які оформили матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_7, не опитав, причину зупинки ОСОБА_7, у них не з'ясував, копії адміністративних матеріалів не витребував та до матеріалів службового розслідування не залучив, всі обставини скоєння ОСОБА_7 адміністративного правопорушення не вивчив та 06.07.2018 року підготував упереджений висновок службового розслідування, не з'ясував наявність у ОСОБА_7, полісу обов'язкового страхування та врахував лише рішення Малиновського районного суду м. Одеси, яке на час проведення службового розслідування не набрало законної сили, та відомості, викладені у рапорті підполковника поліції ОСОБА_7, хоча останній у своєму рапорті факт наявності або відсутності полісу не зазначив. З наведених підстав представник відповідача просить в задоволені позовних вимог до ГУНП в Одеській області відмовити.
Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.10.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача заперечував з підстав наведених у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 12.12.2018 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, заслухавши пояснення свідків, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971 (а.с.104) призначено проведення службового розслідування відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7
Проведення службового розслідування доручено УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області із залученням Одеського управління ДВБ НПУ (ОСОБА_6) та УКЗ ГУНП. УБЗПТ (ОСОБА_8) ГУ НП результати службового розслідування доповісти керівництву Головного управління в установлений законодавством термін.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, до складу комісії, яка проводила службове розслідування увійшли: заступник начальника управління-начальник відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців ОСОБА_3, заступник начальника відділу Одеського управління Департаменту ВБ НПУ ОСОБА_6, старший інспектор ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5
За результатами проведеного службового розслідування заступником начальника управління-начальник відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземці УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_3, 06.07.2018 року складено та підписано висновок, за яким службову перевірку доцільно закінчити. У зв'язку з тим, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси набрало законної сили та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК №887171, винесену 06.06.2018 року поліцейським ГРПП ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_9, про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП скасовано, а провадження про адміністративне правопорушення закрито, заступник начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_7, притягненню до дисциплінарної відповідальності не підлягає (а.с.113).
Вказаний висновок погоджено начальником УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_8 а заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6 у висновку зроблено запис: «з висновком не згоден. Заперечення подано за вх. №5320 від 11.07.2018 року».
Полковником поліції ОСОБА_6, 11.07.2018 року надано доповідну записку на ім'я начальника Одеського управління ДВБ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_11 (а.с.108-110). У доповідній записці ОСОБА_6, зазначено, зокрема, що у зв'язку з тим, що підполковник поліції ОСОБА_3 в порушення вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 службове розслідування провів неналежним чином ОСОБА_6, просить вирішити питання щодо продовження терміну проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин та прийняття об'єктивного рішення. За доцільне вважає продовження вказаного розслідування доручити ВІОС УКЗ Головного управління із залученням працівників відділу правового забезпечення ГУНП в Одеській області та Одеського управління ДВБ НПУ.
Також, у вказаній доповідній записці ОСОБА_6, просить, за неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання наказу ГУНП від 13.06.2018 року №1971 підполковником поліції ОСОБА_3, відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_8, призначити у відношенні останніх службове розслідування.
Позивачем 25.07.2018 року надано пояснення (а.с.47-49) стосовно неналежного виконання наказу ГУНП від 13.06.2018 року №1941 та неналежного проведення службового розслідування за фактом складання 06.06.2018 року постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7, відповідно до яких позивач зазначає, що ним дійсно було складено висновок за результатами розслідування. Щодо опитування працівників поліції, які оформили матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_7, позивач зазначає, що в цьому не було необхідності так, як наявна копія постанови №887171 та рішення суду, в якому вказані всі обставини складання зазначеного протоколу. Посилаючись на положення ст.254 КУпАП позивач зазначив, що строк на апеляційне оскарження рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.06.2018 року сплив 05.07.2018 року та жодних повідомлень з будь-яких органів про подання апеляційної скарги на вказане рішення не надходило, а тому, 06.07.2018 року, тобто через 11 днів, складено відповідний висновок службової перевірки з посилання саме на рішення суду, яке вступило в законну силу.
В подальшому, старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_5, та заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_6, на підставі Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971, за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7, проведено службове розслідування, за результатом якого 13.08.2018 року складено висновок (а.с.131-135).
В описовій частині вказаного висновку зазначено, що під час проведення службового розслідування встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_3, поставився до виконання службових обов'язків неналежним чином, а саме: працівників поліції, які оформили матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_7, не опитав, причину зупинки ОСОБА_7, у них не з'ясував, копії адміністративних матеріалів не витребував та до матеріалів службового розслідування не залучив, всі обставини скоєння ОСОБА_10., адміністративного правопорушення не вивчив та 06.07.2018 року підготував упереджений висновок службового розслідування, не з'ясував наявність у ОСОБА_7, полісу обов'язкового страхування та врахував лише рішення Малиновського районного суду м. Одеси, та відомості, викладені у рапорті підполковника поліції ОСОБА_7, хоча останній у своєму рапорті факт наявності або відсутності полісу не зазначив.
У вказаному висновку, за результатами проведеного розслідування, визначено за доцільне, зокрема, за порушення службової дисципліни, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.2.1, 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у незабезпеченні проведення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин події, що стали підставою для призначення службового розслідування, заступника начальника управління - начальнику відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_3 - оголосити догану (а.с.134-135).
Вказаний висновок складено та підписано старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області Пладієм, Д.А., заступником начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, та погоджено заступником начальника управління-начальником ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_13, начальником УКЗ ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_14, т.в.о. начальника ГУ НП - начальник кримінальної поліції ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_15 зроблено запис про не згоду в частині покарання співробітників УБЗПТЛ ГУНП (а.с.77).
Головним Управлінням Національної поліції в Одеській області 17.08.2018 року прийнято Наказ №2832 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» (а.с.78-79), яким за порушення службової дисципліни, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п.6.2.1, 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань №230 від 12.03.2013 року, що виразилось у незабезпеченні проведення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин події, що стали підставою для призначення службового розслідування, заступника начальника управління - начальнику відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_3 - оголошено догану.
Позивач вважає, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення є безпідставним, а, в свою чергу, Наказ №2832 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» є неправомірним, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що суттю спірних правовідносин в даній справі та межами її розгляду є з'ясування правомірності проведеного стосовно позивача службового розслідування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року №901 VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року №3460-ІV (далі Дисциплінарний статут), відповідно до п.1 ст.5 якого за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Положеннями ст.7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачені види дисциплінарних стягнень, зокрема догана.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі вчинення нею дій, які службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні передбачено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі Інструкція №230).
Відповідно до п.2.1 та п.2.6 розділу ІІ Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971. В свою чергу, Наказ №1971 прийнятий з метою проведення службового розслідування стосовно складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7 Висновок за результатами проведеного службового розслідування на підставі Наказу №1971 складений та підписаний позивачем 06.07.2018 року.
Тобто, за Наказом №1971 позивачем проведено службове розслідування стосовно складання адміністративної постанови відносно ОСОБА_7, результати якого мають бути погодженні відповідним посадовими особами. Однією з таких осіб виступає заступник начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_6, який висловив свої заперечення стосовно проведеного позивачем розслідування за Наказом №1971 та подав на ім'я начальника Одеського управління ДВБ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_11 з проханням призначити відносно позивача службове розслідування.
Проте, в подальшому службове розслідування стосовно позивача проведено ОСОБА_6, та ОСОБА_5, на підставі того ж таки Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971.
Отже, фактично службове розслідування за Наказом №1971 у відношенні ОСОБА_3 проведено безпідставно, адже Наказ №1971 не передбачав проведення розслідування відносно позивача і був виданий з інших підстав. По суті, відповідними особами проведено службове розслідування на власний розсуд та без відповідного наказу.
Пояснення свідка ОСОБА_6, та представника відповідача у судовому засіданні стосовно того, що розслідування було проведено на підставі службової записки заступника начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, суд вважає необґрунтованим доказом, який спростовується наступним.
У службовій записці заступник начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ полковником поліції ОСОБА_6, просить продовжити термін службового розслідування та з підстав відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_8 та за неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання Наказу ГУНП №1971 від 13.06.2018 року підполковником поліції ОСОБА_3, просить призначити у відношенні останніх службове розслідування. Тобто, належною підставою для проведення службового розслідування мав би бути наказ уповноваженого на те начальника відносно полковника поліції ОСОБА_8 та підполковника поліції ОСОБА_3 щодо підстав відсутності контролю за підлеглими з боку полковника поліції ОСОБА_8 та за неналежне виконання посадових обов'язків під час виконання Наказу ГУНП №1971 від 13.06.2018 року підполковником поліції ОСОБА_3 Проте, такого наказу представником відповідача до суду не надано та під час з'ясування обставин справи його наявності судом не встановлено.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 розділу V Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування відносно позивача проведено на підставі Наказу №1971 від 13.06.2018 року, а висновок за вказаним розслідуванням складений 13.08.2018 року, тобто з порушенням строків, що ще раз підтверджує порушення проведення процедури службового розслідування та безпідставність встановлених ним висновків та накладення дисциплінарного стягнення.
Проте, доказів, щодо звернення виконавця або голови комісії (особами, якими складено висновок та проведено службове розслідування) про продовження строків службового розслідування до суду не надано.
Також, положеннями п.6 6.3 Інструкції №230 передбачені права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме:
- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
- висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);
- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;
- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;
- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Як вже зазначалось судом, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, позивач повинен бути ознайомлений з наказом про проведення відносно нього службового розслідування.
Проте, позивача не було ознайомлено з відповідним наказом, адже окремого наказу щодо проведення відносно позивач службового розслідування не приймалось та представниками сторін до суду не надано.
Суд зазначає, що в рамках розгляду вказаної справи судом було викликано та допитано свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_5
Свідки ОСОБА_9, та ОСОБА_16, пояснили суду обставини зупинки автомобіля ОСОБА_7, та складення відносно нього адміністративної постанови за ст.126 КУпАП.
Свідок ОСОБА_6, в поясненнях в судовому засіданні зазначив, що висновок від 06.07.2018 року за результатами розслідування щодо складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно підполковника поліції ОСОБА_7, на його переконання був неповноцінним, адже розслідування проведено не в повному обсязі. Позивачем, на думку, свідка, не вивчено всі обставини скоєного ОСОБА_7, правопорушення, складено упереджений висновок і взагалі позивач поставився до виконанна службових обов'язків неналежним чином. Ознайомившись з висновком ОСОБА_6, написав у висновку, що з ним не погоджується. З урахуванням неналежного проведення розслідування та встановленими ним порушеннями під час проведеного розслідування, ОСОБА_6, вважав за необхідне звернутися із доповідною запискою про продовження строку на проведення розслідування а також призначити у відношенні ОСОБА_17, службове розслідування. Свої дії свідок вважає правильними та правомірними, адже позивачем вчинено дисциплінарний проступок відносно якого він ініціював проведення службового розслідування.
Свідок ОСОБА_5, зазначив, що входив до комісії по проведенню службового розслідування за Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.06.2018 року №1971 про призначення проведення службового розслідування відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області за фактом складання адміністративної постанови за ст.126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_7 Висновок за вказаним розслідуванням він підписував, проте потім, також виявив неповноту та порушення при розслідуванні. Однак, жодних дій з цих підстав він не вчинив, з доповідною запискою про свої непогодження в подальшому не звернувся.
З наведених обставин, суд приходить до висновку, що службове розслідування стосовно позивача проведене за відсутності необхідного наказу та з порушенням строків, тобто всупереч вимогам законодавства, що підтверджує обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування п.2 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області»» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 та наявність підстави для її задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, пункт Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» » яким позивачу оголошено догану є пункт під номером 2, тоді як позивач у позовних вимогах просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вказаного наказу, при цьому зазначає: «в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3». Суд приходить до висновку, що даний пункт помилково вказаний позивачем і не зумовлює обставини, за яких є неможливим встановлення належного способу захисту порушених прав позивача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає належним задовольнити позовні вимоги позивача частково, шляхом визнання протиправним та скасування п.2 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області»» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 та наявність підстави для її задоволення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 291, 295, КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п.2 Наказу №2823 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_8 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2018 року.
Позивач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1);
Відповідач: Головное управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, 65014, м.Одеса, вул.Єврейська, 12)
Суддя П.П. Марин
.
Судове рішення № 78759859, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1540/5012/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: