Рішення № 78759794, 21.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4074/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позвного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні) ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач, УПтаСЗН Сєвєродонецької МР), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 06.11.2018;

- зобов'язати УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг на рахунок уповноваженого представника сім'ї - ОСОБА_2 з 06.11.2018.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач разом із сім'єю перебувають на обліку в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради як внутрішньо переміщені особи (дружина - ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 - з 15.11.2014, позивач - з 22.02.2016).

З 15.11.2014 згідно заяви ОСОБА_2 як уповноваженого представника сім'ї відповідачем було призначено щомісячну адресну допомогу на її адресу та адресу сина. Позивачу адресна допомога була призначена та виплачувалась у період з 22.02.2016 по 21.06.2016 та була припинена на підставі абз. 5, п. 3 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ № 505, від 01.10.2014, через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги. 03.10.2018 позивач у зв'язку із отриманням Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, став на облік до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, та був взятий на облік як самозайнята особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, на підтвердження чого йому видано Довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру та Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску, у зв'язку із тим, що дружина позивача є уповноваженим представником сім'ї яка взаємодіє з відповідачем, з приводу отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та саме та на її ім'я у банківській установі відкрито рахунок для перерахування цієї допомоги, у зв'язку із реєстрацію ОСОБА_1 у якості самозайнятої особи, що провадить незалежну професійну діяльність, звернулась до відповідача із відповідною заявою № Р-1138 від 06.11.2018 про призначення ОСОБА_1 виплат щомісячної адресної допомоги. Проте Відповідач, своїм листом №11501/04 від 23.11.2018, пославшись на п. 3 Порядку 505 відмовив у призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги, зробивши акцент саме на поновленні виплат, а не на їх призначенні.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, а висновки листа та сам лист № 11501/04 від 23.11.2018 незаконними та такими, що порушують його законні права, а тому звернувся із позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

20.12.2018 за вх. № 40638/2018 через відділ діловодства та обліку звернень громадян надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 27-28), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши наступне.

ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради 22.02.2016, про що було надано відповідну довідку № 919051438.

Згідно заяви щодо надання щомісячної адресної допомоги ВПО від 22.02.2016, ОСОБА_1 було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014р. № 505, із скороченням терміну призначення га зменшенням суми виплати наступним чином:

з 22.02.2016 по 21.04.2016 у розмірі 442 грн в місяць;

з 22.04.2016 по 21.06.2016 у розмірі 221 грн в місяць.

Через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування йому допомоги як працездатній працюючій особі.

Дружина позивача разом із малолітнім сином ОСОБА_3 перебуває на обліку як ВПО у м. Сєвєродонецьку з 15.11.2014.

Згідно заяв дружини позивача, ОСОБА_2, їй та її неповнолітньому сину- ОСОБА_3 було призначено щомісячну адресну допомогу наступним чином:

з 15.11.2014 по 14.05.2015 у розмірі 1326 грн в місяць;

з 15.05.2015 по 14.11.2015 у розмірі 1326 грн в місяць;

з 04.12.2015 по 09.01.2016 у розмірі 1326 грн в місяць;

з 10.01.2016 по 09.03.2016 у розмірі 1326 грн в місяць;

з 10.03.2016 по 09.05.2016 у розмірі 1105 грн в місяць;

з 10.05.2016 по 03.06.2016 у розмірі 884 грн в місяць;

з 22.07.2016 по 21.01.2017 у розмірі 884 грн в місяць;

з 26.01.2017 по 25.07.2017 у розмірі 884 грн в місяць;

з 03.08.2017 по 19.01.2018 у розмірі 884 грн в місяць;

з 20.01.2018 по 02.02.2018 у розмірі 1000 грн в місяць;

з 06.02.2018 по 05.08.2018 у розмірі 1000 грн в місяць;

з 04.09.2018 по 03.03.2019 у розмірі 1000 грн в місяць.

10.10.2018 дружина позивача надала заяву про перерахунок щомісячної адресної допомоги в межах терміну дії, включивши до складу сім'ї ОСОБА_1 До заяви було надано повідомлення про взяття ОСОБА_1 на облік як платника єдиного внеску з 03.10.2018. З огляду на п. 3 Порядку, ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги.

З огляду на вищевикладене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 (арк. спр. 7,9).

Позивач перебуває на обліку в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради Луганської області як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.09.2018 № 51438; фактичне місце проживання як ВПО: Луганська обл., АДРЕСА_3 (арк. спр. 10).

22.02.2016 ОСОБА_1 звернувся до УПтаСЗН Сєвєродонецької МР із заявою щодо надання щомісячної адресної допомоги .

Як зазначено у відзиві на позовну заяву рішенням відповідача ОСОБА_1 призначено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на період з 22.02.2016 по 21.06.2016 (з 22.02.2016 по 21.04.2016 у розмірі 442 грн в місяць, з 22.04.2016 по 21.06.2016 у розмірі 221 грн в місяць).

Через те, що позивач не працевлаштувався у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування йому допомоги як працездатній працюючій особі.

З 03.10.2018 позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС України у Луганській області як самозайнята особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та сплачує єдиний внесок (арк. спр. 17,18).

04.09.2018 дружина позивача ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про продовження виплати грошової допомоги на наступний період (арк. спр. 68).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 01.10.2018 ОСОБА_2 призначено виплату адресної допомоги на період з 04.09.2018 по 03.03.2019 у сумі 1000 грн (арк. спр. 71).

10.10.2018 ОСОБА_2 звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької МР із заявою про перерахунок щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши у складі сім'ї чоловіка ОСОБА_1 (арк. спр. 72).

Розпорядженням від 07.11.2018 відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 на підставі п. 3 Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 (арк. спр. 75).

Листом від 23.11.2018 № 11501/04 відповідач повідомив позивача про те, що ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні щомісячної адресної допомоги з огляду на пункт 3 Порядку № 505 від 01.10.2014 (арк. спр. 19, 77).

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок № 505.

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. (абзац другий пункту 3 Порядку № 505).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку (абзац тринадцятий пункту 5 Порядку № 505).

До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї (абзац чотирнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї, зокрема, для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім'ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім'ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім'ї на наступний шестимісячний строк.

Пунктом 6 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім'ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Також, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505, суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Так, позивач з 03.10.2018 проводить незалежну професійну діяльність, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області як самозайнята особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру № 1812140700015 від 03.10.2018 та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску № 1812148000019 від 03.10.2018 (арк. спр. 17,18).

Щодо посилань відповідача на те, що у відповідності до пункту 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, суд зазначає таке.

У разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

З системного аналіз пункту 12 Порядку вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово -комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 333/3750/17 (2-а/333/199/17), у постанові від 29.08.2018 у справі № 415/1691/17.

Враховуючи те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, звернувся до відповідача не за поновленням раніше призначеної, а за призначенням адресної допомоги, та зважаючи на вищенаведені висновки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними рішення УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 18.06.2018 та зобов'язання УПтаСЗН Сєвєродонецької МР призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою уповноваженого представника сім'ї - ОСОБА_2 від 10.10.2018 на період з 10.10.2018 по 09.04.2019.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн відповідно до квитанції від 05.12.2018 № 36 (арк. спр. 2а).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 704,80 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 07 листопада 2018 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви уповноваженого представника сім'ї ОСОБА_2 від 10 жовтня 2018 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15Б) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 91000, АДРЕСА_1; місце фактичного проживання як АДРЕСА_5) за заявою уповноваженого представника сім'ї ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: 91000, АДРЕСА_1; місце фактичного проживання як ВПО: 93400, АДРЕСА_4) від 10 жовтня 2018 року щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 10 жовтня 2018 року по 09 квітня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська