Рішення № 78759697, 20.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5894/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача Лазарєвої Г.С за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Громадянина СРВ ОСОБА_3 до ГУ ДМС України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання замінити посвідку на постійне місце проживання у зв'язку із досягненням 45 річного віку,-

І. Суть спору:

Громадянин СРВ ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДМС України в Одеській області в якому просив:

1.Зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області змінити ОСОБА_3 посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 року, видану ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 11.06.2009 року у зв'язку із досягненням 45 річного віку.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

08.06.2018 р. громадянин СРВ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг 45-ти річного віку, звернувся до Овідіопольського відділу ГУ ДМС України в Одеській області з клопотанням щодо обміну наявної в нього посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2, яка була йому видана ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 11.06.2009 року.

Однак, бланк посвідки не був заміненим, позивач 20.07.2018 р. звернутися до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, у якої він просив повідомити його про причини зволікання щодо обміну бланку посвідки.

02.08.2018 р. представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом.

18.08.2018 р. представник позивача отримав відповідь ГУ ДМС України в Одеській області від 13.08.2018 р., за підписом начальника Управління ОСОБА_5, з інформацією про те, що згідно з обліків ГУ ДМС України в Одеській області інформація надана не відповідала дійсності, адже позивач та його родина (дружина та троє дітей) не раз зверталися до відповідача за отриманням певних адміністративних послуг та претензій та зауважень до них не було.

Представник позивача направив повторний адвокатський запит із проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами особової справи позивача та повідомити причини зволікання з обміном бланку посвідки. Запит відповідачем отриманий та зареєстрований у канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області 22.10.2018 р.

02.11.2018 р. представник позивача було отримано листом відповідь ГУ ДМС України в Одеській області в якій зазначено, що здійснити обмін бланку посвідку на постійне проживання на теперішній час є неможливим, оскільки УМВС України Дніпропетровської області здійснюється перевірка законності надання ОСОБА_3 дозволу на імміграцію в Україні.

Позивач зазначив, що з моменту подачі позивачем відповідачу клопотання про обмін бланку посвідки та усіх необхідних для здійснення обміну документів минуло п'ять місяців, рішення про відмову у видачі посвідки відповідач не приймав, а відтак у відповідача не має жодних законних підстав зволікати з її обміном.

Отже, позивач вважає, що відповідач порушив його законі права та інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві (а.с.5-10).

Ухвалою суду від 19.11.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу встановлено термін п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.12.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження по справі та продовжено розгляд справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с.39-42)

В обґрунтування відзиву на адміністративний позов представник відповідача зазначила що, позивач 13.06.2018 р. звернувся до Овідіопольського РВ ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про обмін посвідки у зв'язку з її пошкодженням.

На адресу відповідача надійшов адвокатський запит в якому просили надати інформацію про причини не зміни посвідки громадянину СРВ ОСОБА_3 та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

ГУДМС України надало відповідь в якій зазначено, що згідно з обліків ГУДМС України в Одеській області позивач не значиться.

На повторний адвокатський запит від 22.10.2018 р. було надано відповідь від 29.10.2018 р. в якій зазначено, що здійснити обмін посвідки на постійне проживання на теперішній час не є можливим, оскільки УМВС України в Дніпропетровській області здійснюється перевірка законності надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну.

Представник відповідача зазначила, що з метою встановлення всіх обставин справи та з'ясування законності здійснення обміну посвідки на постійне проживання позивачу, 18.06.2018 р. Головне управління направило запит до ГУДМС України у Дніпропетровській області про надіслання висновку щодо законності надання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання громадянина СР В'єтнам ОСОБА_3 та копію дозволу на імміграцію в Україну

Також представник відповідача зазначила, що на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду, Головним управлінням не було прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання, як і на даний час.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, прибув до України у 1996 р. Мешкав у Кривому Розі Дніпропетровської області, де після відповідних перевірок отримав першу посвідку на постійне проживання в Україні серії ДП №17930/1201.

Після переїзду до Одещини, разом з родиною оселився у Іванівському районі селі Білка.

11.06.2009 р. ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, після відповідних перевірок, здійснило обмін бланків посвідок позивачу на посвідку серії НОМЕР_2 та його дружині на бланк серії ОД 8645 посвідки на постійне проживання в Україні із безстроковим терміном їх дії.

06.12.2010 р. позивач зареєстрований як платник податків, номер запису Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців 2 534 000 0000 001956.

31.05.2017 р. позивач ста власником земельної ділянки та будинку, що на неї розташований за адресою с. Нова Долина, Овідіопольський район, Одеська область, вул. Ювілейна, буд.62.

08.06.2018 р. громадянин СРВ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг 45-ти річного віку, звернувся до Овідіопольського відділу ГУ ДМС України в Одеській області з клопотанням щодо обміну наявної в нього посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2, яка була йому видана ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 11.06.2009 року.

Однак, бланк посвідки не був заміненим, позивач 20.07.2018 р. звернутися до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, у якої він просив повідомити його про причини зволікання щодо обміну бланку посвідки.

02.08.2018 р. представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом.

13.08.2018 р. відповідач листом повідомив позивача про те, що згідно з обліків ГУ ДМС України в Одеській області позивач не значиться (а.с.29).

18.10.2018 р. представник позивача направив повторний адвокатський запит із проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами особової справи позивача та повідомити причини зволікання з обміном бланку посвідки. Запит відповідачем отриманий та зареєстрований у канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області 22.10.2018 р. (а.с.30).

29.10.2018 р. відповідач листом повідомив позивача про те, що здійснити обмін бланку посвідку на постійне проживання на теперішній час є неможливим, оскільки УМВС України Дніпропетровської області здійснюється перевірка законності надання ОСОБА_3 дозволу на імміграцію в Україні (а.с.31).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Згідно з ст.2 Закону України «Про імміграцію» питання імміграції регулюються Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не повинні їм суперечити. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею 1 Закону України "Про імміграцію" визначено, що імміграція-це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про імміграцію» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції: 1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах; 2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні; 3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються; 4) організовує роботу з видання та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання; 5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяви про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл.

Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 року (далі - Порядок №321).

Відповідно до п. 1 Порядку № 321 посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та які досягли 16-річного віку, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто (п. 3 Порядку № 321).

Згідно з пп.5 п.7 Порядку №321, посвідка на постійне проживання належить обміну у разі досягнення 25 та 45 річного віку, а п.62 цього Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі обміні посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:

1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;

2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду;

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

4) встановлено належність особи до громадянства України;

5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;

6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;

7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;

9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;

10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну;

11) в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що після проведення, посадовими особами ВГІРФО ГУМВС України у Дніпропетровській області та уповноваженими на те органами, ретельної перевірки підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на імміграцію у відповідності до законодавства не виявлено.

Позивач був документований посвідкою серії ДП №17930/1201 тобто встановлено, що позивач перебуває на Україні законно.

Тобто факт надання позивачу посвідки на постійне проживання в Україні свідчить про те, що співробітники ВГІРФО проводили перевірку підстав залишення позивача на постійне проживання в Україні. Після проведеної перевірки співробітниками ВГІРФО підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну виявлене не було.

ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області у зв'язку із зміною місця реєстрації здійснило позивачу обмін бланку посвідки 11.06.2009 р. серії ОД 8644, в якій міститься відмітка із безстроковим терміном її дії (а.с.13).

У 2008-2009 р. ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області вже запитувалась інформація у ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області на предмет надання дозволу позивачу тобто при здійснення обміну посвідки позивача ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області підстав для скасування посвідки не виявлено.

Відповідно до п.16 Порядку №321 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Згідно з п. 4.5, 4.6 Порядку № 681 працівник територіального органу чи підрозділу ДМС України при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку № 251.

Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС України, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.

За результатами розгляду заяви у строк не більше семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п'ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дня подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів начальниками (або їх заступниками) територіальних органів чи підрозділів ДМС України приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС України чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС України чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.

Про прийняте рішення робиться відмітка в заяві із зазначенням терміну (у разі обміну посвідки на тимчасове проживання), до якого видається посвідка, або про причини відмови в її видачі.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що позивач з заявою про обмін наявної в нього посвідки на постійне проживання в Україні звернувся до територіального підрозділу ГУ ДМС України в Одеській області, ще 08.06.2018 р. Однак на час розгляду справи відповідач не прийняв жодного рішення щодо розгляду заяви позивача.

Також представник відповідача у відзиві зазначила, що на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду, Головним управлінням не було прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання, як і на даний час.

Таким чином, відповідач порушив строки розгляду заяви позивача.

Відповідач на час розгляду справи не надав суду жодного доказу, що органам и ДМС України у Дніпропетровській області проводиться перевірка надання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_3, доказів щодо скасування дозволу на імміграцію, або доказів які б свідчили про наявність підстав для скасування дозволу визначених Законом України «Про імміграцію».

Крім того, суд зазначає, що виникнення у майбутньому підстав для скасування дозволу на імміграцію не виправдовує бездіяльність органів ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у розгляду заяви про обмін бланку посвідки

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2018 р. по справі №815/6881/16.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ході розгляду даної справи відповідачем не підтверджено наявність підстав для прийняття рішення про відмову позивачу у видачі нової посвідки у зв'язку із досягнення нею 45-річного віку.

Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених судом фактів звернення позивача у визначений законом порядок із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні, а також вчиненої відповідачем бездіяльності під час розгляду заяви позивача, суд робить висновок про можливість відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_3 заміну посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягнення 45-річного віку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 2, 139, 161, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

1.Зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області змінити ОСОБА_3 посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 року, видану ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області 11.06.2009 року у зв'язку із досягненням 45 річного віку.

3.Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1409(одна тисяча чотириста дев'ять),60 грн.

4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач - ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1, картка платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ГУ ДМС України в Одеській області, адреса: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська,44, код ЄДРПОУ 37811384.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20 грудня 2018 року.

Суддя : О.Я. Бойко

.