Рішення № 78759502, 21.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4128/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі-відповідач, Виконавчий комітет ЛМР, виконком ЛМР), в якому просить зобов'язати відповідача виконати вимоги частини 2 статті 56 Закону України «Про освіту», запровадити пільговий проїзд у автомобільному транспорті міста Львова для студентів під час навчання.

Позов мотивований тим, що Законом України «Про освіту» встановлено право позивача як студента на пільговий проїзд у міському транспорті, однак відповідачем не забезпечено виконання вказаного Закону, у зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений оплачувати повну вартість проїзду.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, суть яких полягає у наступному. Встановлення тарифів на транспортні та інші послуги відноситься до повноважень Виконавчого комітету ЛМР. Рішенням Виконавчого комітету ЛМР від 14.12.2017 №1167 «Про встановлення тарифу на послуги з перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті» встановлено тариф на послуги з перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті для автобусів, які працюють у «звичайному режимі», у режимі «експрес» та «маршрутне таксі» у розмірі 5, 00 грн за поїздку. Пунктом 1 рішення Виконавчого комітету ЛМР від 10.04.2018 №387 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті» встановлено вартість разового квитка на проїзд у міському електричному транспорті у розмірі 5, 00 грн, вартість разового квитку на проїзд у міському електричному транспорті для учнів і студентів у розмірі 2,50 грн. Також рішенням Виконавчого комітету ЛМР від 10.04.2018 №398 «Про встановлення вартості місячних проїзних карток у міському електричному транспорті» передбачено, що вартість пільгової місячної проїзної картки для користування в електротранспорті для учнів та студентів становить 80 грн, тоді як вартість місячної проїзної картки для користування в електротранспорті становить 160 грн. Враховуючи наведене, ціна проїзного та місячного проїзного квитка у електротранспорті міста Львова є у двічі нижчою для студенів від загальної вартості, що свідчить, що відповідачем встановлено пільговий проїзд для студентів. Додаткового зазначив, що Закон України «Про освіту» не встановлює обов'язку для органів місцевого самоврядування приймати рішення про встановлення пільгового проїзду для студентів усіма без виключення видами громадського транспорту. При цьому, зобов'язання відповідача запровадити пільговий проїзд у автомобільному транспорті міста Львова для студентів під час навчання є втручанням у дискреційні повноваження Виконавчого комітету.

Ухвалою суду від 17.09.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі з проведенням підготовчого засідання.

22.11.2018 судом здійснено заміну відповідача у справі з Львівської міської ради на Виконавчий комітет ЛМР.

29.11.2018 (вх. № 38584) від Виконавчого комітету ЛМР надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.12.2018 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду на 04.12.2018.

04.12.2018 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи», IV рівня акредитації. Термін закінчення навчального закладу 30.06.2019, що підтверджується довідкою навчального закладу № 197 від 07.05.2018.

ОСОБА_1 направлено до управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради запит від 05.05.2018 №3-С-397457-009 щодо пільгового проїзду.

Листом від 10.05.2018 №25-03-1494 управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повідомило позивача, що пільговий проїзд у комунальному автомобільному транспорті м. Львова студентам та педагогічним працівникам не передбачений.

ОСОБА_1 вважаючи, що порушено його право як студента на пільговий проїзд, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти (далі - Закон № 2145-VIII).

Державні гарантії здобувачам освіти закріплено у статті 56 Закону № 2145-VIII, однією із яких згідно до частини другої цієї статті передбачено, що органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у визначених ними порядку та розмірах за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.

Аналіз вказаної норми свідчить, що забезпечення пільгового проїзду, зокрема, студентів до місця навчання і додому покладено на органи місцевого самоврядування, які здійснюють його у самостійно визначених ними порядку та розмірах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 р. № 541 затверджено Порядок надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України (далі - Порядок № 541).

Пунктом 2 визначено, що пільговий проїзд у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України встановлюється в розмірі половини вартості квитка для студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів, незалежно від форм власності.

Згідно з пунктом 3.8. Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 09.02.2017 № 1478, до повноважень виконавчого комітету віднесено встановлення тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Аналогічне положення закріплено у Положенні про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджено ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 року № 777 (з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, повноваження щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті покладено на Виконавчий комітет ЛМР.

Виконкомом ЛМР 10.04.2018 прийнято рішення № 387 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті» та № 398 «Про встановлення вартості місячних проїзних карток у міському електричному транспорті».

Пунктом 1.1 рішення № 387 від 10.04.2018 встановлено вартість разового квитка на проїзд у міському електричному транспорті у розмірі 5, 00 грн.

Пунктом 1.2 рішення № 387 від 10.04.2018 встановлено вартість разового квитка на проїзд у міському електричному транспорті для учнів і студентів у розмірі 2.50 грн.

Пунктом 1.2 рішення № 398 від 10.04.2018 встановлено вартість загальної місячної проїзної картки для користування в електротранспорті - 160 грн.

Пунктом 1.3 рішення № 398 від 10.04.2018 встановлено вартість виключно електронної місячної проїзної картки для користування в електротранспорті 150 грн.

Пунктом 1.4 рішення № 398 від 10.04.2018 встановлено вартість пільгової місячної проїзної картки для користування в електротранспорті для учнів і студентів у розмірі 80 грн.

Відповідно до наведеного у Законі України «Про міський електричний транспорт» від 29 червня 2004 року № 1914-IV (в редакції Закону від 07.05.2017 № 1812-VIII) терміну: міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.

Тобто, міський електричний транспорт є частиною міського транспорту.

Рішеннями виконкому ЛМР від 10.04.2018 №387 та № 398 встановлено вартість разового квитка та вартість пільгової місячної проїзної картки для учнів і студентів для користування в електротранспорті.

Вказане свідчить про те, що в такий спосіб орган місцевого самоврядування міста Львова в особі виконкому ЛМР забезпечив пільговий проїзд для учнів і студентів у міському електричному транспорті міста.

Ні Закон № 2145-VIII, ні Порядок № 541 не містять норми, відповідно до якої на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо забезпечення пільгового проїзду студентів у всіх видах міського транспорту.

Ба більше, частиною другою статті 56 Закону № 2145-VIII передбачено пільговий проїзд для певних осіб, включаючи студентів, «до місця навчання і додому».

Рішення ж відповідача від 10.04.2018 №387 та № 398 не містять жодних обмежень щодо користування студентами пільговим проїздом у міському електричному транспорті за напрямками, відмінними від «до місця навчання і додому».

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Рішення виконкому ЛМР від 10.04.2018 №387 та № 398 не були предметом оскарження з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.

Окрім цього, відповідно до інформаційної довідки, наданої відповідачем (а.с. 27), існує маршрут добирання з вул. Сластіона до пр. Чорновола електротранспортом з однією пересадкою, користуючись тролейбусними маршрутами № 12 та №13.

Ураховуючи викладене, судом не встановлено порушення права позивача на користування пільговим проїздом у міському транспорті міста Львова, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет ЛМР вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність своїх дій виконав.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) про зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома