Рішення № 78759376, 20.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/548/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Шляхтун М.М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

представника 1-го відповідача: Дубіни П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради №2236 від 31.01.2018 та розпорядження міського голови №47-к від 31.01.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.»,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач 1, Сєвєродонецька МР), Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 (далі за текстом - відповідач 2) про скасування рішення міської ради № 2236 від 31.01.2018 та розпорядження міського голови № 47-к від 31.01.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.», в якому після уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради №2236 від 31.01.2018 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» (далі - рішення № 2236) в частині припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення позивача та розпорядження № 47-К від 31.01.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.»;

- поновити його на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 31.01.2018;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.02.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням шостої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання «Про затвердження заступників міського голови» від 16.02.2016 за № 100 його було обрано заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради сьомого скликання, про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці позивача.

Згідно із рішенням Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання № 404 від 05.05.2016 позивача було обрано заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради сьомого скликання. Після складання присяги позивача було прийнято на службу в орган місцевого самоврядування - Сєвєродонецьку міську раду на посаду заступника голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Позивач у своєму позові посилається на ту обставину, відповідно до якої рішенням Сєвєродонецької міської ради № 2236 від 31.01.2018 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» його було звільнено 31.01.2018 через розпуск та дострокове припинення повноважень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

У зв'язку із прийняттям рішення № 2236 відповідачем 2 було видано розпорядження № 47-к від 31.01.2018 про його звільнення з 31.01.2018 із займаної ним посади.

На думку позивача рішення Сєвєродонецької міської ради № 2236 від 31.01.2018 та розпорядження № 47-к від 31.01.2018 про його звільнення є незаконними та протиправними з низки підстав.

Так, позивач зазначає про те, що він не був та не мав права бути членом виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, а відтак його не може бути звільнено у зв'язку із розпуском виконавчого комітету.

Крім того, позивач посилається на ті обставини, відповідно до яких на час прийняття рішення № 2236 він був депутатом Сєвєродонецької міської ради Луганської області VII скликання та до прийняття Сєвєродонецькою міською радою VII скликання рішення «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» від 30.01.2018 за № 2233 (далі за текстом - рішення № 2233), ОСОБА_1 не було порушено приписів закону щодо несумісності статусу депутата місцевої ради з іншими посадами, видами діяльності.

Проте, в порушення приписів закону щодо несумісності статусу депутата місцевої ради рішенням № 2233 від 30.01.2018 його було включено в склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на той факт, відповідно до якого під час обговорення порядку денного щодо внесення позивача до складу членів виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради останній звернувся до депутатів з заявою про те, що він є діючим депутатом та не може входити до складу виконавчого комітету, але як вказує позивач його заява була проігнорована більшістю депутатами й було прийнято незаконне рішення. З цих підстав рішення № 2233 оскаржив до суду.

Позивач вважає, що оскільки його було незаконно включено до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, то рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 в частині припинення служби в органах місцевого самоврядування та його звільнення у зв'язку з розпуском виконкому теж незаконне.

Крім того, позивач зазначив, що у день звільнення він перебував на лікарняному, а тому відповідно до змісту ч. 3 ст. 40, ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) його звільнення є незаконним, а відтак він має бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.28-31).

16.04.2018 1-м відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що відповідно до положень статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з пунктом 3 статті 9.4 Регламенту Сєвєродонецької міської ради 7-го скликання окремо затверджуються кандидатури, які входять до складу виконавчого комітету за посадою (крім секретаря міської ради), а саме: заступники міського голови з питань роботи виконавчих органів ради, керуючий справами виконкому.

Отже, в силу приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Сєвєродонецької міської ради 7-го скликання заступник (заступники) міського голови обов'язково входять до складу виконавчого комітету.

Посилання позивача на ту обставину, що під час обговорення питання про включення в порядок денний сесії питання про внесення його до складу виконавчого комітету він звернувся з заявою до депутатів про те, що він є діючим депутатом та не може входити до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, відповідач вважає необґрунтованими з таких підстав:

- надаючи таку заяву, позивач фактично зловживає Законами України та нехтує своїм обов'язком як заступника міського голови входити до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради;

- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, не містить такої окремої правової фігури, як заступник міського голови.

Посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів зазначається лише у ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка має назву «Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради», та в ст. 53 цього Закону «Організація роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради». Тобто, дана посада регулюється нормами, які стосуються виключно роботи виконавчого комітету.

Законом передбачено виконання заступником міського голови певних функцій міського голови в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю.

Таким чином, оскільки виходячи зі змісту Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач не може бути одночасно і депутатом міської ради, і членом виконавчого комітету (обов'язок як заступника міського голови), то дані обставини були підставою для припинення ним достроково повноважень депутата місцевої ради.

Крім того, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі № 812/366/18 позивачу було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання». Тим самим Луганський окружний адміністративний суд підтвердив законність прийнятого рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233.

А отже, позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими й безпідставними.

Також відповідач посилається на те, що посада заступника міського голови є виборною, прийняття на яку здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.

Чинним законодавством передбачено, що обрання на виборну посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється за пропозицією міського голови шляхом затвердження відповідною міською радою, а звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється за пропозицією міського голови міською радою з відповідним внесенням змін до складу виконавчого комітету міської ради, а відтак вирішення вказаних питань є виключною компетенцією міської ради.

Таким чином, посада, на якій перебував позивач, є виборною, а тому у зв'язку з припиненням повноважень виконавчого комітету автоматично припиняються повноваження його посадових осіб, посади яких є виборними, в тому числі посада, на якій перебував позивач. При цьому ОСОБА_1, як заступника міського голови, не включено до нового складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

Крім того, посилання позивача на положення ст. 40 КЗпП України відносно звільнення в період тимчасової непрацездатності не поширюються на нього, оскільки посада, з якої звільнено позивача, була виборною. При цьому між сторонами виник спір з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

На підставі викладеного 1-ий відповідач просив відмовити в задоволенні позову (т.1 а.с.70-71).

2-ий відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою суду від 16.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою суду від 18.04.2018 за клопотанням позивача зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №812/366/18 (т.1 а.с.151-152).

Ухвалою суду від 07.12.2018 за клопотанням представника позивача провадження у справі поновлено (т.1 а.с.214).

Ухвалами суду від 07.12.2018 представнику позивача відмовлено у задоволенні клопотань про прийняття заяви про зміну предмету позовних вимог та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.230,231-232).

Ухвалою суду від 07.12.2018 за клопотання представника позивача витребувано від 1-го відповідача докази (т.1 а.с.218-219).

Прокольною ухвалою суду від 07.12.2018 по справі оголошено перерву до 20.12.2018 (т.1 а.с.220-221).

В судове засідання, призначене на 20.12.2018, прибули позивач, його представник та представник 1-го відповідача.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив (т.2 а.с.2).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того, зазначили про те, що рішення від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» було прийнято з порушенням встановленої процедури, без повідомлення позивача, проект рішення не був офіційно оприлюднений.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, зазначив про те, що рішення від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» дійсно було прийнято з порушеннями, а тому не заперечує проти задоволення позовних вимог. При цьому зазначив, що не погоджується з тим, що на позивача поширюється дія частини третьої ст.40 КЗпП України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, паспорт серії ЕК6124940, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області від 21.02.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.12-14,32-38).

Згідно постанови Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 12.11.2015 №109 ОСОБА_1 зареєстрований депутатом Сєвєродонецької міської ради Луганської області (т.2 а.с.8).

Рішенням шостої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 16.02.2016 № 100 позивача затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці позивача серії АЕ № 001953 (т.1 а.с.40, 77).

17.02.2016 позивач склав присягу посадової особи місцевого самоврядування, йому присвоєно дев'ятий ранг посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджується також записами в трудовій книжці та розпорядженням міського голови №24-К від 17.02.2016 (т.1 а.с.40-зворотній бік,140).

Рішенням дванадцятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 05.05.2016 № 404 позивача затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Рішенням шостої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 16.02.2016 № 100 вважати таким, що втратило чинність (т.1 а.с.78).

Рішенням тридцять восьмої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» внесено зміни до кількісного складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3 від 02.12.2015 «Про утворення виконавчого комітету міської ради та визначення його кількісного складу», яким, зокрема, введено до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання за посадою ОСОБА_1 (т.1 а.с.130).

Позивачем оскаржено рішення від 30.01.2018 № 2233 в судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі № 812/366/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» відмовлено повністю (т.1 а.с.199-202).

Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018, у зв'язку з чим набрало законної сили 22.06.2018 (т.1 а.с.203-207).

Згідно із постановою Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 30.01.2018 № 4 визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, який відмовився від депутатського мандата Сєвєродонецької міської ради Луганської області; визнано обраним депутатом Сєвєродонецької міської ради Луганської області у багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в депутати від місцевої організації Радикальна партія Олега Ляшка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.184-185).

Розпорядженням міського голови ОСОБА_4 від 30.01.2018 № 20 «Про скликання тридцять дев'ятої (позачергової) сесії міської ради сьомого скликання», керуючись п.4 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 31 січня 2018 року об 10.00 годині в залі засідань міської ради зобов'язано, зокрема:

І. Скликати тридцять дев'яту (позачергову) сесію міської ради.

ІІ. На розгляд сесії винести питання:

1. про звільнення секретаря міської ради ОСОБА_7

Доповідає: ОСОБА_4 - міський голова

2. про обрання секретаря міської ради.

Доповідає: ОСОБА_4 - міський голова (т.1 а.с.180).

Розпорядження від 30.01.2018 № 20 оприлюднено на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради 30.01.2018 (т.1 а.с.181).

Оглядом Протоколу тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31.01.2018 та відеозапису самої сесії, судом встановлено, що до порядку денного тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання за пропозицією міського голови були включені та прийнятті в цілому ще такі питання: «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому»; «Про затвердження заступників міського голови»; «Про затвердження керуючого справами виконкому»; «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради» (т.1 а.с.76,131-138).

Згідно з рішенням тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому», розглянувши пропозицію міського голови, керуючись пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сєвєродонецька міська рада вирішила, зокрема:

1.Розпустити виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради VII скликання, кількісний та персональний склад якого затверджений рішенням Сєвєродонецької міської рали VII скликання № 3 від 02.12.2015 «Про утворення виконавчого комітету міської ради та визначення його кількісного складу», рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 751 від 29.09.2016 «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 2233 від 30.01.2018 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»;

2.Припинити службу в органах місцевого самоврядування та звільнити 31.01.2018 у зв'язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

2.2. ОСОБА_1 - з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (т.1 а.с.139).

Рішенням тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2240 "Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради" затверджено склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради у кількості 18 осіб, серед яких позивача немає (т.1 а.с.190).

Розпорядженням міського голови ОСОБА_4 від 31.01.2018 № 47-К «Про звільнення ОСОБА_1.», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про відпустки», рішенням 39-ї позачергової сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому», зобов'язано ОСОБА_1, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, звільнити з займаної посади 31.01.2018 у зв'язку з розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.1 а.с.141).

В трудовій книжці позивача міститься запис від 31.01.2018 про звільнення з займаної посади у зв'язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.1 а.с.40).

З 31.01.2018 по 16.02.2018 ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатний, що підтверджується листком непрацездатності (т.1 а.с.16).

Не погодившись із рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 в частині його звільнення та розпорядженням міського голови від 31.01.2018 № 47-к, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), Законом України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ), Кодексом законів про працю України.

Так, Закон № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Закон № 2493-III регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Частиною першою статті 20 Закону № 2493-ІІІ передбачено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Частинами першою-третьою статті 51 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Пунктами 3, 5 частини першої статті 2.21 Регламенту Сєвєродонецької міської ради, затвердженого рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради від 21.07.2016 № 579 (далі - Регламент), передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.

Згідно з частиною третьої статті 9.4 Регламенту окремо затверджуються кандидатури, які входять до складу виконавчого комітету за посадою (крім секретаря міської ради), а саме: заступники міського голови з питань роботи виконавчих органів ради, керуючий справами виконкому (т.1 а.с.80-100).

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка згідно з Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі і ратифікована та відповідно до частин першої, п'ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Отже, згідно з положеннями Закону № 280/97-ВР затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету відноситься до компетенції відповідної ради.

Як вже зазначалось судом раніше, рішенням тридцять восьмої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» внесено зміни до кількісного складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3 від 02.12.2015 «Про утворення виконавчого комітету міської ради та визначення його кількісного складу», яким, зокрема, введено до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання за посадою ОСОБА_1

Не погодившись зі вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі № 812/366/18 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання», залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У рішенні по вказаній справі суд зазначив, що особа, яка займає посаду заступника міського голови з питань роботи виконавчих органів ради, має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом в силу займаної посади без отримання згоди останнього на таке включення, у зв'язку з чим правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» в частині введення до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного суд не бере до уваги доводи позивача про те, що його неправомірно було включено до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, оскільки вказаним доводам уже надано оцінку в рішенні суду по справі № 812/366/18, яке набрало законної сили.

Щодо звільнення позивача з посади заступника міського голови та припинення служби в органах місцевого самоврядування слід зазначити таке.

Аналіз статті 51 Закону № 280/97-ВР дає підстави вважати, що повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчується після сформування нового складу виконавчого комітету.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі № 2а/1711/1377/11 (провадження № К/9901/1502/18).

Таким чином, після розпуску виконавчого комітету згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 позивач відповідно до статті 51 Закону № 280/97-ВР повинен був продовжувати виконувати повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів до сформування нового складу виконавчого комітету.

Рішенням тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2236 одночасно з розпуском виконавчого комітету ради припинено й службу в органах місцевого самоврядування позивача.

Рішенням тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2240 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради» затверджено новий склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради у кількості 18 осіб та затверджено персональний склад виконавчого комітету, до якого позивач не увійшов (т.1 а.с.190).

Таким чином, відповідач передчасно, до сформування нового складу виконавчого комітету припинив службу позивача в органах місцевого самоврядування, що є порушенням вимог статті 51 Закону № 280/97-ВР.

Враховуючи викладені фактичні обставини з урахуванням системного аналізу норм права, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п.2.2 рішення № 2236, визнання протиправним та скасування розпорядження Сєвєродонецького міського голови від 31.01.2018 № 47-К «Про звільнення ОСОБА_1.», яке прийнято на підставі рішення від 31.01.2018 № 2236, підлягають задоволенню.

При цьому суд погоджується з аргументами представника 1-го відповідача про те, що перебування позивача на лікарняному під час прийняття рішення та розпорядження про його звільнення не є безапеляційною підставою для його поновлення на посаді з наступних підстав.

Так, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

При цьому недопустимість звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст.ст.40, 41 КЗпП України випадків, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом із тим зміст поняття "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" розкрито законодавцем у пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Суд зауважує, що спір між сторонами виник з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених іншим законом, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми частини третьої статті 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 23.01.2013 у справі № 6-127цс12.

Тому, у разі наявності законних підстав для звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування перебування посадової особи на лікарняному не є перепоною для звільнення, однак в даному випадку звільнення позивача відбулося незаконно.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.01.2018 рішенням ради № 2240 затверджено новий кількісний та персональний склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, проте в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача в розумінні статті 13 Конвенції та національного законодавства є саме поновлення позивача на посаді, з якої його неправомірно звільнено.

З огляду на незаконність звільнення позивача з 31.01.2018, який є останнім робочим днем позивача, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді саме з цієї дати.

Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Статтею 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Постанова № 100), застосовується у випадках вимушеного прогулу та залучення працівників до виконання військових обов'язків.

Абзацами першим - третім пункту 2 Постанови № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану

відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідачем надано довідку від 03.04.2018 № 1723, згідно з якою сума нарахованої заробітної плати позивача за листопад 2017 року та грудень 2017 року (2 місяці, що передували звільненню) становить 39 103,50 грн, а саме: у листопаді 2017 року - 18332,31 грн, у грудні 2017 року - 20 771,19 грн. (т.1 а.с.143).

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача відповідно до пункту 2 Постанови № 100 складає 909,38 грн (39 103,50 грн / 43 робочих днів).

На користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.02.2018 по 20.12.2018 включно, тобто за 223 робочих днів, які судом обчислені згідно Розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018 рік (з урахуванням рекомендацій Кабміну щодо перенесення робочих днів, затверджених розпорядженням КМУ N 1-р від 11.01.2018 р.)

З огляду на наведене, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток у загальному розмірі 202 791,74 грн (909,38 грн х 223 робочих днів).

При цьому, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві середній заробіток, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно із частиною сьомою статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Пунктами 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19 551,75грн. за імперативними вимогами статті 371 КАС України підлягає негайному виконанню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що хоча і не погоджується в цілому з правовим обґрунтуванням позовних вимог, однак це не впливає на остаточний результат розгляду справи по суті, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню з мотивів викладених судом у рішенні.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 371, п.п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, Сєвєродонецького міського голови ОСОБА_4 про скасування рішення міської ради №2236 від 31.01.2018 та розпорядження міського голови №47-к від 31.01.2018 «Про звільнення ОСОБА_1.» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.2 пункту 2 рішення тридцять дев'ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31 січня 2018 року № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» щодо припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови від 31 січня 2018 року № 47-К «Про звільнення ОСОБА_1.».

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Сєвєродонецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 31 січня 2018 року.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220, 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 32) на користь ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2018 року по 20 грудня 2018 року у розмірі 202791 (двісті дві тисячі сімсот дев'яносто одна) гривня 74 копійок з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць у розмірі 19551 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 75 копійок допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 21 грудня 2018 року.

Суддя Н.М. Басова