Рішення № 78759005, 07.12.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5071/17

пр.№ 2/336/1603/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

за участю представника

позивача – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхову товариство «Домінанта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який у процесі розгляду справи уточнив.

За змістом позову, в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_3, яка сталася 07.05.016 року, позивачу спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких він тривалий час лікувався, у зв’язку із чим поніс матеріальні витрати на загальну суму 27265,45 грн. Крім того, зазнав моральну шкоду.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, просив стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» матеріальну шкоду в сумі 37763,72 грн., з яких: 27265,45 грн. – витрати на лікування, 8700,00 грн. – тимчасова втрата працездатності та 1798,27 грн. в якості компенсації моральної шкоди.

З ОСОБА_3 просив стягнути моральну шкоду у розмірі 28201,73 грн. та витрати на правову допомогу з обох відповідачів у розмірі 12000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в уточненому позові, просив про його задоволення.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явились.

Відповідач ОСОБА_3 подав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. Заперечує проти позову, на обґрунтування заперечень зазначив, що вживання позивачем спиртних напоїв призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, але він у добровільному порядку оплатив його витрати на лікування, що підтверджується відповідними розписками. Зазначив також, що з вини позивача належний йому автомобіль має пошкодження, потребує відновлювального ремонту. Крім того, у нього склалося важке матеріальне становище: не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Його мати ОСОБА_4 хворіє - перенесла інсульт, теж потребує матеріальної допомоги з його боку. З цих підстав просив про відмову у позові.

Причини неявки представника товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» суду невідомі, відзиву або будь-яких заяв до суду не подавав, а тому на підставі ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести судовий розгляд даної справи без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають із наступних підстав.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено таке.

07.05.2016 року, приблизно о 19 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині вул. 8 Березня, рухаючись з боку вул. Іванова в напрямку вул. Шевченка в м. Запоріжжі.

В цей же час, в районі перетину вул. 8 Березня із вул. Чарівною, пішохід ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не переконався в безпеці своїх дій та, діючи з порушенням вимог правил безпеки дорожнього руху, почав здійснювати перетин поїзної частини вул. 8 Березня, рухаючись з права – на ліво за ходом руху автомобілю під керуванням водія ОСОБА_3

Водій ОСОБА_3, виявивши небезпечні дії пішохода ОСОБА_2, застосував заходи гальмування, однак своїми односторонніми діями запобігти контакту не зміг, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною кузова, керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_2, який в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою слідчого Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 30.06.2016 року, якою кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України (а.с. 4).

26.02.2016 року ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, про що свідчить поліс № АЕ/7762025, строк дії якого закінчується 25.02.2017 року (а.с. 5).

Відповідно до ст. ст. 24.1, 25 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі здоров’я, медичним лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних

розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний

доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній

до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом

фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному

статусі.

За змістом ст. ст. 12,13, 76, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішене справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертиз; показаннями свідків.

Позивачем не доведено розмір витрат, які він поніс у зв’язку з лікуванням, придбанням лікарських засобів, а також не доведено час втрати ним працездатності.

Надані позивачем копії розрахункових документів (а.с. 20-22, 24-25) суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту цих документів неможливо встановити, за які саме медичні препарати здійснено оплату.

Крім того, позивачем на підтвердження позовних вимог надано виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого № 16580 відділення ортопедії, артрології і спортивної травми про його знаходження у стаціонарі у період з 29.09.2016 року по 10.10.2016 року у зв’язку із ушкодженням медіального меніска, ПКС правого колінного суглоба.

Проте, з висновків судово-медичної експертизи та даних історії хвороби № 7150, яка була предметом дослідження експерта (а.с. 8-11), серед отриманих ОСОБА_2 ушкоджень, ушкодження правого колінного суглоба не значиться.

На спростування доводів позивача відповідач ОСОБА_3 надав оригінали розписок, які свідчать про те, що він у добровільному порядку відшкодував позивачу витрати, понесенні останнім у зв’язку з лікуванням у розмірі 11000,00 грн. (а.с. 120-122).

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.

За положеннями ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як випливає зі змісту постанови слідчого Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 30.06.2016 року, в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_3 порушень Правил дорожнього руху не вбачається, причиною виникнення пригоди стало порушення пішоходом ОСОБА_2 п.п. 4.9, 8.7.3 е) Правил дорожнього руху (а.с. 4).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відшкодування як майнової , так моральної шкоди.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6, 24.1, 25 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1167 ЦК України, ст. ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення суду складено 20.12.2018 року.

Суддя В.П. Суркова