
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
12 грудня 2018 року Справа № 320/8999/18 ЗП/280/240/18 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши матеріали позовної заяви позову ОСОБА_1 (72318, АДРЕСА_1) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 68-а) про визнання діяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
07 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду, відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 листопада 2018 року, передано справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач) про визнання діяльності відповідача у зв'язку з відмовою №01-06/3679-08 від 12.09.2018 у призначенні позивача опікуном протиправною та зобов'язати відповідача ініціювати повторний розгляд заяви від 27.08.2018 про призначення опікуном.
Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою від 12 грудня 2018 року у задоволенні клопотання позивача відмовлено.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Статтею 160 КАС України визначено основні вимоги до позовної заяви.
Зокрема, частиною п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначається:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаних вимог позивачем не зазначено в адміністративному позові: ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
До позовної заяви не додано документів, що посвідчують правовий статус заявника як фізичної особи (копія паспорту, копія ідентифікаційного коду тощо).
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 762,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 704,80 грн.
Крім того, статтею 94 КАС України визначено вимоги до письмових доказів. Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Згідно частини четвертої вказаної статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 94 учасники справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55 затверджено Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003.. Вказаний стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Відповідно до пункту 5.27 вказаного вище стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Як вбачається з копій документів, що додані до позову, копії не містять підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, що не відповідає вимогам законодавства.
Також суд зазначає, що згідно пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тож, з огляду на вищевказане, рішення державного чи іншого органу - це офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання рішення недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовами визнання акту недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
До правових актів індивідуальної дії, які можуть бути оскарженні в порядку адміністративного судочинства відносяться рішення суб'єкта владних повноважень, які поширюються на конкретних фізичних чи юридичних осіб і є актом одноразового застосування норм права, якими порушуються права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується лист відповідача №01-06/3679-08 від 12.09.2018, що наданий в порядку Закону України «Про звернення громадян». Загалом, лист відповідача не породжує для останнього певних правових наслідків, його висновки не мають для нього обов'язкового характеру, а лише фіксують результат розгляду матеріалів опікунської ради щодо призначення та прийняте рішення..
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Правовий статус органів опіки та піклування в чинному законодавстві знаходить своє відображення через завдання та функції, покладенні на цей інститут, які визначено, зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України і Правилами опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680.
Так, статтею 56 ЦК України встановлено, що органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права і обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування визначено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Згідно статті 246 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Положеннями статті 243 цього ж Кодексу передбачено, що опіка, піклування встановлюється також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог судом не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних відносинах сторін, а також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не зазначає конкретних норм законодавства у сфері публічно-правових відносин, які, на його думку, порушив відповідач.
З огляду на вказане, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (72318, м. Мелітополь, вул. 50-річчя Перемоги, 49-61) до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 68-а) про визнання діяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання уточненго адміністративного позову з найменуванням суду, до якого подається адміністративний позов, зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровськ. р-ні м.Зап/Дніпровський/22030101, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34310206084010, код бюджетної класифікації 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), наявність відомчої ознаки: «84» Окружні, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код або шляхом подання до суду заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір (довідка з податкового органу про відсутність інших доходів, довідка з Пенсійного фонду про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, тощо); документів що підтверджують процесуальну дієздатність особи, що підписала адміністративний позов, копії документів, що додані до позову, належним чином завірені (для суду та відповідача).
Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Артоуз
Судове рішення № 78758912, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/8999/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: