Рішення № 78758824, 11.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа№0540/7713/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., за участю секретаря судового засідання Козирєвої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Косарєва, 6/89)

до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 4 липня 2018 року № 90604-43, податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - ордер

від відповідача: ОСОБА_3 за дов.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 4 липня 2018 року № 90604-43 на суму 34000 грн., податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2 на суму 34000 грн. (з урахуванням уточненої позовної заяви позивача від 15 листопада 2018 року).

Ухвалою від 3 вересня 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 0540/7713/18-а та призначив підготовче засідання на 26 вересня 2018 року. Ухвалою від 26 вересня 2018 року суд здійснив відкладення підготовчого засідання в адміністративній справі № 0540/7567/18-а, призначив підготовче засідання на 5 листопада 2018 року, зобовязав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії рішення, за наслідками якого було прийнято оскаржувану податкову вимогу від 4 липня 2018 року № 90604-43, яке відповідачем було надано до суду. Ухвалою від 5 листопада 2018 року суд продовжив строк підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 21 листопада 2018 року. Ухвалою від 21 листопада 2018 року суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2, прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, зобовязав позивача надати суду належним чином засвідчені копії, а саме трудовий договір з ОСОБА_4 або письмові пояснення щодо його відсутності, свідоцтво про реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця, копії ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами або пояснення щодо їх відсутності, а також пояснення щодо анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами від 2 листопада 2017 року, докази, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності за адресою Донецька область, м. Дружківка, вул. Косарева, 6-89, зобовязав відповідача надати суду належним чином засвідчені якісні копії, а саме ліцензії позивача на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, докази анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами від 2 листопада 2017 року та повідомлення про це позивача, всі матеріали перевірки, на підставі якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2 (акти, накази, направлення тощо), докази реалізації позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів у торгівельному кіоску за адресою Донецька область, м. Дружківка, вул. Косарева, 6-89, докази, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності за адресою Донецька область, м. Дружківка, вул. Косарева, 6-89 та призначив судове засідання на 5 грудня 2018 року. 5 грудня 2018 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив судовий розгляд на 11 грудня 2018 року, під час якого судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що з предявленою відповідачем податковою вимогою № 90604-43 від 4 липня 2018 року на суму 34000 грн. не згоден, у звязку з тим, що участі у будь-якій перевірці позивач не приймав з її висновками не ознайомлений, сама спірна податкова вимога винесена без будь-якої підстави, позивачу не зрозуміло яке саме порушення стало підставою для нарахування станом на 3 липня 2018 року податкового боргу саме на суму 34000 грн. Також позивач зазначає, що 5 листопада 2018 року у судовому засіданні позивачу вперше стало відомо, що оскаржувану податкову вимогу № 90604-43 від 4 липня 2018 року відповідач виніс на підставі повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2. Зазначає, що у діях позивача як платника податку не вбачається порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає, що на підставі наказу від 13 березня 2018 року № 366 ГУДФС у Донецькій області була проведена фактична перевірка позивача за результатами якої було складено акт перевірки від 29 березня 2018 року № 0084/05-99-43-30/НОМЕР_1. За результати перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 002744330 від 15 травня 2018 року, яким позивачу застосовані штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 34000 грн., яке було спрямовано на адресу позивача в той же день. Штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 002744330 від 15 травня 2018 року були відображені в інтегрованій картці платника податків 26 червня 2018 року відповідно приписів Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422. Доказів припинення податкового обовязку щодо сплати штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 002744330 від 15 травня 2018 року позивачем не надано, що свідчить про правомірність прийняття оскаржуваної податкової вимоги.

Суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 21 листопада 2018 року позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що трудовий договір з ОСОБА_5 позивач не укладав, така особа у позивача не працювала. 30 січня 2018 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13 був знятий касовий апарат та була скасована реєстрація РРО. З 1 лютого 2018 року позивач не знаходився і не здійснював за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13 будь-якою діяльності, про що повідомив відповідні контролюючи органи. Термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 2 листопада 2017 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, 13 після 3 лютого 2018 року позивач не продовжував і щоквартальну плату за ліцензію не вносив, тобто фактично відмовився і не здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами з 1 лютого 2018 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13.

Відповідач до суду надав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що відповідно до переліку виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, станом на 28 березня 2018 року ліцензії на торговий кіоск за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 13 відсутні, не придбавались. Раніше, відповідно до переліку виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, на вказану адресу була видана ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, № 051017117469 від 2 листопада 2017 року, яка анульована 23 лютого 2018 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець, включений до ЄДРПОУ за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 28 березня 2018 року відповідно до наказу від 13 березня 2018 року № 366, направлень на перевірку від 13 березня 2018 року № 452, № 453, податковим органом була проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами торгового кіоску, що розташований за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, 13, що належить позивачу.

Перевіркою встановлено роздрібний продаж алкогольних напоїв, а саме 2 пляшки пива «Оболонь світле» 0,5 л., вміст спирту 4,5%, вартістю 16 грн. без одержання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено статтю 15 закону України «Про державне регулювання, виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 рудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами та доповненнями в частині реалізації алкогольних напоїв без одержання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, роздрібний продаж тютюнових виробів, а саме 1 пачка цигарок «Pull De Luxe», вартістю 17 грн. 60 коп. без одержання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушено ст. 15 закону України «Про державне регулювання, виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами та доповненнями в частині реалізації алкогольних напоїв без одержання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами. В акті перевірки також зазначено, що ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами від 2 листопада 2017 року, видана позивачу, була анульована 28 лютого 2018 року, інші ліцензії позивач не придбавав.

Судом встановлено, що керуючись вимогами статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, наказу МФУ від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 січня 2016 року № 124/28254 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34000 грн.

4 липня 2018 року відповідачем була винесена податкова вимога № 90604-43, відповідно до якої станом на 3 липня 2018 року сума податкового боргу позивача як платника податків становить 34000 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі - Закон №481/95).

Абзацом 7 статті 1 Закону № 481/95, алкогольними напоями є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини 12 статті 15 Закону №481/95, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до пункту 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Так, пунктом 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пунктом 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2); письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3); неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5); у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7).

Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з пунктом 80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п.80.6).

Як визначено пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно з позицією Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Суд зазначає, що як вбачається з направлень на перевірку від 13 березня 2018 року № 452, № 453 вони не були отримані позивачем в установленому законом порядку, оскільки відсутні підписи позивача, або особи яка здійснює розрахункові операції. Крім того, 28 березня 2018 року відповідачем був складений акт відмови від підпису у направленні на перевірку за № 310/05-99-4330, в якому зазначено, що від підпису відмовилася реалізатор ОСОБА_4, хоча з доповнення до відзиву, наданого відповідачем до суду вбачається, що продавець кіоску, яка була присутня при перевірці представилась як ОСОБА_4, документ який посвідчує особу не надала. Крім того, позивач у додаткових поясненнях, наданих до суду, зазначив, що трудовий договір з ОСОБА_5 позивач не укладав, така особа у нього не працювала. Будь-яких доказів того, що саме зазначена особа дійсно була присутня під час проведення перевірки та є працівником позивача, відповідач суду не надав. Отже, суд зазначає, що відповідачем було проведено перевірку з порушення чинного законодавства України, не дотриманням вимог норм Податкового кодексу України, які встановлюють правила проведення фактичних перевірок, тому й результати перевірки не можуть бути законними.

Суд також не приймає посилання відповідача з приводу того, що позивачем було здійснено роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без ліцензії, оскільки зазначений факт жодними належними доказами не підтверджується, окрім зазначення в самому акті перевірки. Сам акт без надання відповідних доказів не може слугувати підтвердженням виявлених порушень. Суд також зазначає, що оскільки відповідачем порушений порядок допуску до фактичної перевірки, то й акт перевірки, складений за її наслідками, не може бути носієм доказової інформації. Крім того, суд зазначає, як вбачається з пояснень позивача, що 30 січня 2018 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13 був знятий касовий апарат та була скасована реєстрація РРО, що підтверджується довідкою № 3 про скасування реєстрації РРО. Тобто, означене свідчить про неможливість позивача здійснити роздрібну торгівлю вищезазначеними товарами та про відсутність належних доказів з цього приводу у відповідача. Також суд наголошує на тому, що з 1 лютого 2018 року позивач не знаходився і не здійснював за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13 будь-якою діяльності, про що повідомив відповідні контролюючі органи, термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 2 листопада 2017 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, 13 після 3 березня 2018 року позивач не продовжував і щоквартальну плату за ліцензію не вносив та фактично відмовився і не здійснював роздрібну торгівлю з 1 лютого 2018 року за адресою м. Дружківка, вул. Космонавтів, б. 13, про що свідчить повідомлення позивача до відповідача від 1 лютого 2018 року, наявне в матеріалах справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, як наслідок і спірної податкової вимоги, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 23 серпня 2018 року.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Косарєва, 6/89) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 4 липня 2018 року № 90604-43, податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 травня 2018 року № НОМЕР_2, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 34000 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 4 липня 2018 року № 90604-43 на суму податкового боргу 34000 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 грудня 2018 року. Повне судове рішення складено 21 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.