Рішення № 78758598, 20.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/5016/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0339 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини А 0339 щодо не виплати індексації грошового забезпечення;

- зобов"язати військову частину А0339 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу 01.06.2018 без змін для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобовязання військову частину А0339 подати в місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду, відповідно до вимог ст.267 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що після звільнення з військової служби йому стало відомо про те, що відповідачем не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (01.06.2018), у зв'язку з чим він звертався до військової частини з приводу врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення, проте йому було надано відповіді щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу індексації, а тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду. Вважає, що оскільки його посадовий оклад не змінювався, індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (01.06.2018) має бути нараховано йому з розрахунку базового місяця (місяця підвищення) січня 2016.

Ухвалою суду від 31.10.2018 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 31.10.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині А0339.

Наказом начальника 37 загальновійськового полігону від 16.05.2018 №16-рс ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров"я. Наказом командира військової частини А 0339 від 01.06.2018 №110 виключений зі списків особового складу з 01.06.2018.

На заяву позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, отримав відповідь військової частини А0339 від 02.10.2018 №1400, в якій зазначено, що відповідно до вимог телеграмі Міністерства оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150, а саме пункту 7 індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого доручення, тому з 01.01.2016 по 01.06.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалася.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

ПреамбулоюЗакону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII(далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цейЗаконвизначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно дост.1 Закону №1282-XIIіндексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XIIвизначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зіст.4 Закону №1282-XIIіндексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст.6 Закону №1282-XIIу разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Законугрошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зіст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затвердженоПостанову "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року № 1078(далі - Порядок), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 уразі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідачем не доведено відсутність обставин, передбаченихстаттею 4 цього Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину А 0339 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (01.06.2018).

Згідно з вимогами статті6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у рішення посправі "Кечко проти України"зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на викладене, відсутність фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності Військової частини А 0339 щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.06.2018, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, належним способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання протиправними дій Військової частини А 0339 щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпеченняза період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу частини (01.06.2018) із встановленням базового місяця для обчислення індексації - січень 2016 року.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставіст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд зазначає наступне.

Частиною 1ст.382 КАС Українипередбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Частиною першою та другоюстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення ч.2ст. 77 КАС Українине доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій військової частини А0339 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини А 0339 (с.Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область,12420, код ЄДРПОУ 07987191 ) щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати Військову частину А 0339 (с.Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область,12420, код ЄДРПОУ 07987191 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу частини (01.06.2018) із встановленням базового місяця для обчислення індексації - січень 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева