Рішення № 78758593, 20.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р. Справа№200/11221/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

при секретарі Синиці М.І.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

23 жовтня 2018 року позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Варшавська, 15) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії,114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.10.2018 року. Позовні вимоги мотивує безпідставністю прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не стягується у звязку з тим, що позивач здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Щодо сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, як необхідну умову для звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, про який йдеться у ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», то відповідно до ч.1 ст.4 вказаного Закону порушення зазначених строків тягне за собою нарахування пені лише у разі допущення таких порушень резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення. Звільнення субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, від відповідальності за вказані порушення у вигляді нарахування пені не залежить від того, чи призвело до настання порушень виникнення форс-мажорних обставин або інших факторів. Звільнення субєкта господарювання від відповідальності за порушення строків, визначених ст. ст. 1,2 Закону України №185/94-ВР або встановлених Національним банком України відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону, в порядку ч.1 ст.4 Закону ґрунтується на іншій підставі, ніж закріплена у ч.6 цього Закону та не залежить від останньої. Окрім цього, зазначає, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин за випадками, по яким чітко визначено критерії та встановлено звільнення від відповідальності за ч.1 ст.4 вищенаведеного Закону, оскільки він зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території проведення АТО.

Відповідач по справі, Головне управління ДФС у Донецькій області, надав до суду 12.11.2018 року відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки з моменту державної реєстрації фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 по теперішній час повідомлення за формою 20-ОПП про обєкти оподаткування, розташовані на території міста Словянська Донецької області до Словянської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не надавалися. До перевірки документи, які б свідчили про наявність обєктів оподаткування, розташованих на території м. Словянська позивачем також не надавались. Крім того, зазначає, що оскільки позивачем не були ще й надані сертифікати Торгово-промислової палати України про дію форс-мажорних обставин при виконанні контракту №1 від 24.06.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Керамыч», то підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР відсутні.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 20.11.2018 року.

20.11.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.12.1018 року.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Суд, дослідивши докази, викладені в заявах по суті справи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Варшавська, 15) є субєктом господарювання, який пройшов, передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на обліку як платник податків та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки.

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії,114, код ЄДРПОУ 39406028), є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження та згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки.

Судом встановлено, що відповідачем по справі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року, за результатами якої складено акт № 1013/05-99-13-02-17/НОМЕР_1 від 14.09.2018 року (т.1 арк. с. 10-39).

Вказаним актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення ст.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанов НБУ №863 від 04.12.2015 року, №354 від 03.06.2015 року, №581 від 03.09.2015 року, №140 від 03.03.2016 року по зовнішньоекономічному експортному контракту №1 від 24.06.2014 року, укладеному між позивачем та ТОВ «Керамыч» валютна виручка надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем по справі прийнято податкове повідомлення рішення від 03.10.2018 року №0013481302, відповідно до якого застосовано суму пені за порушення строку розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 39403,28 грн.

Позивачем по суті встановленого порушення спірне податкове повідомлення рішення не оскаржується.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 03.10.2018 року №0013481302 суд виходить з наступного.

За змістомстатті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВРвиручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас цією нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, Правлінням Національного банку України прийнятопостанови від 03.09.2015№ 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 04.12.2015 № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 03.03.2016 № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», пунктом 1 яких, з урахуваннямпостанови від 28.07.2016 № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях1та2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВРпорушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями1і2цьогоЗаконуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей1і2цьогоЗакону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Зазначений Указ Президента України набрав чинності 14.04.2014р.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII визначено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.

На виконання вимогЗакону України від 02.09.2014р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-ртавід 02.12.2015р. № 1275-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких в охоплені перевірками періоди здійснювалась антитерористична операція, до якого, зокрема, включеном. Краматорськ там. Слов'янськ, Донецької області, де знаходиться і здійснює свою господарську діяльність позивач.

Факт провадження господарської діяльності позивачем на території цих міст підтверджується копіями первинних документів, наданих позивачем, а саме: копіями вантажних митних декларацій (т.1. арк. с. 56-59,76-79, 87-89,98-100,109-111, 121-123,133-135,144-147,173-176,185-187, 197-199,208-209, 219-221), копіями договорів оренди складських приміщень №2/15 від 01.03.2015 року, №4/16 від 01.03.2016 року, №5/17 від 01.03.2017 року (т.2 арк. с.77-79).

За таких обставин, оскільки позивач в охоплені перевірками періоди здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, то в Головного управління ДФС у Донецькій області були відсутні правові підстави для нарахування йому пені в порядкустатті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР.

Доводи відповідача щодо необхідності подання позивачем у спірному випадку сертифіката Торгово-промислової палати України на підтвердження форс-мажорних обставинза кожним окремим контрактом, суд відхиляє з огляду на те, що частиною першоюстатті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94-ВР(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) єдиною підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами визначено здійснення таким суб'єктом діяльності на території проведення антитерористичної операції. Додаткових умов вказана стаття не містить.

Відповідно до ч.3ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вкладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Варшавська, 15) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії,114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.10.2018 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_2 від 03.10.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії,114) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Варшавська, 15) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2018 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 21 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.