Ухвала суду № 78758236, 18.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2018 року Справа 160/9488/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державної установи «Ігренський виправний центр» № 133 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державна установа «Ігренський виправний центр» № 133 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень.

Перевіривши матеріали позовної заяви Державної установи «Ігренський виправний центр» № 133 відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.

Так, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Державна установа «Ігренський виправний центр» № 133 до позовної зави подане клопотання, в якому просять зменшити або відстрочити оплату судових витрат по справі, посилаючись на відсутністю грошових коштів у державній установі у розмірі 36397,90 грн. для сплати судових витрат по справі, та тяжке фінансове становищем.

Положеннями ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилання позивача на те, що у Державній установі відсутні кошти на сплату судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочки Державній установі «Ігренський виправний центр» № 133 сплати судового збору за звернення із даною заявою.

Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову юридичною особою майнового характеру встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн., і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи наведене, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 36397,90 грн. за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014, Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998; Код класифікації доходів бюджету: 22030101

За таких обставин, враховуючи наведене, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній установі «Ігренський виправний центр» № 133 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Державної установи «Ігренський виправний центр» № 133 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень - залишити без руху.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1