Рішення № 78758017, 21.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 грудня 2018 р. Справа № 120/3856/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - Управління, відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає щодо помилковості застосованого відповідачем індивідуального коефіцієнта страхового стражу під час здійснення перерахунку пенсії. Позивач вказує, що рішення Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% є таким, що суперечить п.п.4-4 Розділу XV прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача щодо перерахунку ОСОБА_1 призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнту 1% за кожний рік стажу роботи;

- зобов'язати відповідача провести повторний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 з застосуванням коефіцієнту стажу в розмірі 1,35% за кожний відпрацьований рік.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.11.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. №52455), у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 з 18.06.2004 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 09.12.2005 відповідно до Закону України "Про державну службу", з 01.10.2015 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Управління на звернення позивача від 29.12.2017 надало відповідь листом від 12.01.2018 №147/11-32-2/03 в межах Закону України "Про звернення громадян", згідно якої зазначалось, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 1 жовтня 2017 року позивачу проведений перерахунок пенсії автоматизованим способом за допомогою затвердженого програмного забезпечення, а саме осучаснення заробітної плати із використанням єдиного показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки (3764 грн.) та зменшенням величини оцінки страхового стажу до 1%.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.42 та ч.4. ст.45 Закону №1058 та згідно поданої заяви 21.11.2017 проведено перерахунок пенсії по стажу розмір пенсії з 01.12.217 становить 6868,47 грн.

Згідно поданої заяви від 29.12.2017, яка надійшла до управління 10.01.2018 про перехід на пенсію за віком про складові пенсійної виплати після перерахунку управлінням надано відповідь від 12.01.2018 №147/11-32-2/03.

Відповідно до Закону України №2148 від 03.10.2017 проведено осучаснення (перерахунок) призначених раніше пенсій за єдиними правилами обрахунку, із використанням, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії, показника середньої заробітної плати за останні три роки (2014,2015,2016) у розмірі 3764,40 та зміненої з 1,35% на 1% величини оцінки одного року страхового стажу.

Таким чином управління діє в межах чинного законодавства, правових підстав для перерахунку пенсії позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35 немає.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 з 18.06.2004 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та отримувала пенсію за віком.

В грудні 2017 року у зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач звернулась до відповідача з заявою про нарахування пенсії за віком згідно ст.26,40, п.п.4-4 Розділу XV прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 12.01.2018 №147/11-32-2/03 на звернення позивача від 29.12.2017, яке надійшло до управління 10.01.2018 про перехід на пенсію за віком про складові пенсійної виплати після перерахунку вказано, що страховий стаж позивача становить 39 років 1 місяць 17 днів. Коефіцієнт стажу становить 0,39083. Відповідно до Закону №2148 від 03.10.2017 проведено осучаснення пенсії позивача. Відповідно до Закону №2148 змінено вартість одного року страхового стажу з 1,35% до 1%. Також повідомили, що відповідно до Закону України "Про звернення громадян" у разі непогодження з викладеними обставинами у даній відповіді, має право звернутись до вищого органу в порядку підлеглості або до суду.

У відповідь на запит ОСОБА_2 від 20.09.2018, управління листом від 11.10.2018 №3564/11-32-2/03 повідомило представника позивача , що ОСОБА_1 з 18.06.2004 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 09.12.2005 відповідно до Закону України "Про державну службу", з 01.10.2015 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Закону України №2148 проведено автоматичний перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.10.2017 розмір пенсії становить 6577,06 грн.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.42 та ч.4 ст.45 Закону №1058 та згідно поданої заяви 21.11.2017 проведено перерахунок по стажу розмір пенсії з 01.12.2017 становить 6868,47 грн.

Разом із тим, на переконання позивача, при здійсненні перерахунку пенсії безпідставно застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а отже неправомірно зменшено розмір її пенсії.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та наголошуючи на конституційних гарантіях, передбачених ст.ст. 22,58 Конституції України, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (№1058-ІV).

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058-IV або положеннями Закону №1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №728/2785/15.

Згідно положень статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Так, судом встановлено, що пенсія призначена позивачеві відповідно до Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Відтак, остання підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Крім того, суд зауважує, що в контексті даної ситуації, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з "переходом з виду на вид" .

Так, пенсія позивачеві призначалась та перераховувалась відповідно до положень Закону №1058-ІV, тому і перехід на пенсію за віком відбувся в рамках Закону №1058-ІV, а тому у відповідач діяв в межах закону, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням 1% величини оцінки одного року страхового стажу.

Разом з цим, частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Таким чином, у даному випадку мав місце перерахунок пенсії в межах переходу на інший вид пенсії за нормами того ж закону за яким і було призначено пенсію позивачу, а не призначення іншої пенсії за іншим законом, у разі якої мала б застосовуватись величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) неодноразово у своїх рішеннях наголошував на необхідності надання оцінки аргументам учасників справи, які мають значення для розгляду справи в суді. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Суд зважає, на позицію відповідача щодо строків звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 Разом з тим, слід вказати , що управлінням не надано до суду доказів направлення та вручення листа від 12.01.2018 №147/11-32-2/03 "Щодо осучаснення пенсії", згідно якого позивачеві було повідомлено про зміну вартості одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.

Відтак початок перебігу строку звернення до суду позивача судом обраховано саме з 11.10.2018, тобто від дати листа Пенсійного фонду №3564/11-32-2/03 "Щодо пенсійного забезпечення на гр. ОСОБА_1."

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено ч.4-3 в Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, відсутні підстави для проведення повторного перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 з урахуванням коефіцієнту стажу в розмірі 1,35%, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1)

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).

Суддя Томчук Андрій Валерійович