Рішення № 78757817, 21.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2068/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі ПАТ «Укрнафта», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000633-40 від 23.08.2018 року в частині накладення штрафу в сумі 6800,00 грн., прийняте Головним управлінням ДФС у Волинській області.

Ухвалою судді від 22.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта від 06.06.2018 року №03/116/40-01/00135390 про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, оскаржуваним рішенням №000633-40 від 23.08.2018 року до позивача застосовані фінансові санкції, зокрема, у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., за порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (надалі Закон №481/95-ВР) продаж тютюнових виробів неповнолітній особі, яка не досягла 18 років та продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без документа, що засвідчує статус субєкта господарювання громадського харчування. Позивач не погоджується із вказаним рішенням в частині накладення штрафу в сумі 6800,00 грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-ти річного віку, так як вважає, що накладення даного штрафу є необґрунтованим, протирічить чинному законодавству, а обставини викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, є формальними та не доводить правомірність прийнятого рішення, з огляду на що просить визнати протиправним та скасувати вказане рішення в частині накладення штрафу в сумі 6800,00 грн.

05.11.2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийняте правомірно, на підставі акта перевірки від 07.06.2018 року №03/116/40-01/00135390, яким зафіксовано, зокрема, факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, яка не досягла 18 років.

Одночасно у відзиві відповідач просив розгляд справи проводити за участю представника відповідача.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

09.11.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує на недотримання перевіряючими порядку встановлення особи покупця тютюнових виробів та на закриття провадження в адміністративній справі відносно продавця ПАТ «Укрнафта» щодо продажу тютюнових виробів неповнолітній особі. Додатково позивач вказує на недотримання посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області вимог Податкового Кодексу України в частині винесення податкового повідомлення-рішення, а не рішення про стягнення фінансових санкцій.

15.11.2018 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного рішення відповідач вказав, що факт допущеного порушення встановлений працівникам ГУ ДФС у Волинській області, який зафіксований у вищезазначеному акті про результати проведення фактичної перевірки. Рішення про застосування фінансових санкцій №000633-40 від 23.08.2018 року прийняте відповідачем у межах компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст даного рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), тому недотримання форми оскаржуваного рішення не повинне бути підставою його скасування.

У даних запереченнях представник відповідача повторно просить розглянути справу за участі сторін.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» зареєстрована як юридична особа 31.03.1994 року. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Укрнафта» здійснює господарську діяльність, а саме: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а. с. 51 зворот).

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 05.06.2018 року №2134 про проведення фактичної перевірки (а. с. 11) та направлень на проведення перевірки від 05.06.2018 року №№307, 308 (а. с. 12-13) працівниками ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці магазину на АЗС, що розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 41, де здійснює підприємницьку діяльність ПАТ «Укрнафта», про що складено акт від 07.06.2018 року №03/116/40-01/00135390 про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а. с. 8-10).

Вказаним актом перевірки зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону №481/95-ВР, а саме: факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, яка не досягла 18 років.

В частині порушення допущеного оператором АЗС ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1, а саме продажу тютюнових виробів неповнолітній особі, яка не досягла 18 років, працівниками ГУ ДФС у Волинській області було викликано інспектора ювенальної превенції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області.

Інспектором ювенальної превенції служби Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, встановлено, що оператором АЗС ОСОБА_1 здійснено продаж тютюнових виробів ОСОБА_3, яка згідно свідоцтва про народження серії 1-ЕГ №889836 виданого відділом реєстрації актів громадського стану Луцького міського управління юстиції від 25.01.2002 року, не досягла 18-ти років.

За результатами встановленого порушення інспектором ювенальної превенції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено на оператора АЗС ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2018 року за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами особі, яка недосягла 18 років) (а. с. 15).

З пояснень оператора АЗС ОСОБА_1 від 07.06.2018 року слідує, що 06.06.2018 року вона продала незнайомій дівчині, яка приїхала з двома чоловіками, цигарки марки «L& Loft». Зазначила, що на вигляд покупцю було 20 років. Проте вона не перевірила її документи. Після продажу цигарок, чоловіки, які прибули разом з дівчиною, представилися працівниками податкової служби, повідомили про проведення фактичної перевірки; ними було викликано інспектора поліції, яка в подальшому склала на неї протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 14).

08.06.2018 року ГУ ДФС у Волинській області листом №10357/10/03-20-40-01-20 направило до Луцького ВП ГУНП у Волинській області матеріали фактичної перевірки для розгляду та відповідного реагування (а. с. 29).

ГУ ДФС у Волинській області листом №12659/10/03-20-40-01-20 від 19.07.2018 року зверталось до Луцького ВП ГУНП у Волинській області з проханням повідомити про результати розгляду матеріалів надісланих листом від 08.06.2018 року №10357/10/03-20-40-01-20 (а. с. 28).

Також, ГУ ДФС у Волинській області листами №12660/10/03-20-40-01-20, №12658/10/03-20- 40-01-20 від 19.07.2018 року зверталось до Луцького міськрайонного суду та адміністративної комісії Луцької міської ради, з проханням надати інформацію чи надходили від Луцького ВП ГУНП у Волинській області матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно посадової особи ПАТ «Укрнафта» за частиною другою статті 156 КУпАП та чи розглядались дані матеріали, а також повідомити про прийняте рішення за результатами їх розгляду (а. с. 27, 30).

Виконавчий комітет Луцької міської ради листом від 08.08.2018 року №1.1-34/6300 повідомив, що за результатами розгляду складеного інспектором ювенальної превенції Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 на оператора АЗС ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2018 року за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративною комісією винесено постанову про закриття справи за статтею 22 КУпАП (а. с. 32).

В подальшому листом від 07.09.2018 року №1.1-34/7212 виконавчий комітет Луцької міської ради повідомив, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради було частково задоволено скаргу оператора ПАТ «Укрнафта», а постанову адміністративно комісії скасовано, справу направлено на новий розгляд. За результатами розгляду адміністративною комісією, на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП було винесено постанову про закриття справи, в зв'язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених статтею 38 КУпАП (а. с. 31).

23.08.2018 року ГУ ДФС у Волинській області винесло рішення про застосування фінансових санкцій №000633-40, яким, зокрема, накладено штраф на позивача у розмірі 6800 грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Відповідно до статті 16 цього Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку (частина четверта статті 15-3 Закону №481/95-ВР).

Згідно частини пятої статті 15-3 Закону №481/95-ВР у разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Статтею 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

На підставі викладеного вище, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що у зв'язку із закриттям провадження по адміністративній справі адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради відносно громадянки ОСОБА_1 за частиною другою статті 156 КУпАП (а. с. 16) факт реалізації тютюнових виробів не було доведено, враховуючи наступне.

За змістом частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Як встановлено судом, матеріали перевірки не були на розгляді у суді (Луцький міськрайонний суд Волинської області ).

Частиною 6 статті 78 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини четвертої статті 78 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим, дана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі.

Відповідно, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення, тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

В даному випадку рішення суду не було, як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву. Проте позивач посилається на постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради №839-1 від 30.08.2018 року. Даною постановою закрито провадження по адміністративній справі відносно громадянки ОСОБА_1 за частиною другою статті 156 КУпАП у звязку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Тобто, обставини даного правопорушення не досліджувались по суті, а провадження в адміністративній справі закрито з процесуальних підстав.

Враховуючи вищенаведене, вказана постанова не може бути обовязковою для суду при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що факт продажу однієї пачки сигарет «L&щ Loft» неповнолітній ОСОБА_4, що підтверджується власноруч написаними поясненнями самої ОСОБА_1 При цьому, будь-яких доказів на підтвердження доводів позивача, що перед тим як продати сигарети продавець встановила вік покупця судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на твердження позивача про невідповідність форми оскаржуваного рішення ДФС України вимогам ПК України, оскільки за результатами перевірки додержання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» повинно прийматися податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій, яке прийнято відповідачем, з яким суд не погоджується, з огляду на таке.

В обґрунтування вказаного твердження, ПАТ «Укрнафта» посилається на позицію, викладену в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014 року.

В свою чергу, варто зазначити, що в названому інформаційному листі Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що вказаний недолік форми рішення про застосування фінансових санкцій не може бути самостійною підставою для скасування такого рішення.

Так, згідно з даними інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014 року у разі прийняття податковими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, судам варто виходити з такого.

Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №375/11/14-14 від 28.03.2014 року, перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Отже, вказані вище дефекти форми рішення №000633-40 від 23.08.2018 року про застосування фінансових санкцій не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що ознаки порушення, вчиненого ПАТ «Укрнафта» знайшли своє підтвердження при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень, яке спрямоване на обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та зменшенню споживання алкогольних напоїв неповнолітніми особами, в той час як позивачем не спростовано законність та обґрунтованість рішення про застосування фінансової санкцій, оскільки жодних обґрунтованих доводів в позовній заяві для цього не наведено, доказів суду не надано, тому позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» задоволенню не належать.

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, 3-5) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4) про визнання протиправним та скасування рішення в частині повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер