Рішення № 78757770, 17.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України штраф у розмірі 7 446,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 22 червня 2018 року по 23 червня 2018 року посадовою особою ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про зайнятість населення. За результатами проведеної перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про зайнятість населення". У зв'язку з виявленням порушень вимог законодавства про зайнятість населення, заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні складено Акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю від 23 червня 2018 року за № 52/4.1-2. 16 липня 2018 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 52/4.1-2/434, якою на ФОП ОСОБА_1, відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", накладено штраф у розмірі 7 446,00 грн. за неподання звіту за формою 1-ПА "Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців". Вказану суму штрафу відповідачем не сплачено в добровільному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Крім того, відповідачем в заяві зазначено про визнання позову.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні та подані сторонами заяви, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21.06.2018 року № 640-П, на підставі направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань неподання обов'язкової звітності, що передбачена Законом України "Про зайнятість населення", заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Біланинець Іриною Дмитрівною в період з 22 червня 2018 року по 23 червня 2018 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про зайнятість населення в частині неподання обов'язкової звітності (форма 1-ПА) ФОП ОСОБА_1

За результатами даного позапланового заходу Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області був складений Акт щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 52/4.1-2 від 23.06.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 не подав звіт № 1-ПА згідно чинного законодавства до 15.01.2018 року.

Даний Акт перевірки підписано ФОП ОСОБА_1 без жодних заперечень та зауважень.

На підставі Акта № 52/4.1-2 від 23.06.2018 року винесено Припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 52/4.1-219 від 23.06.2018 року та Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № 52/4.1-2/434 від 16.07.2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, суд виходить із наступного.

Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про зайнятість населення», державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає підстави проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі щодо додержання законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.

Згідно ст. 36 Закону України "Про зайнятість населення" діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Статтею ч. 4 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що суб'єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єкти господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, зобов'язані:

1) надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу (вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер та оплату праці;

2) співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підприємствами, установами та організаціями, профспілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями;

3) забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, встановлених законами України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних", а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону;

4) подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.

Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку подання форми звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 07.08.2015 року № 815, звітність подається щороку не пізніше 15 січня після звітного року районним, міським, міськрайонним, районним у містах органам державної служби зайнятості за місцем здійснення діяльності. Якщо останній день строку попадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку подачі звіту є перший після нього робочий день.

Станом на 15 січня 2018 року та до дати проведення перевірки, звіт за формою 1-ПА "Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб'єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців", до органу державної служби зайнятості за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік не подав, чим порушив п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», у разі неподання або порушення порядку подання суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Станом на 16 липня 2018 року розмір мінімальної заробітної плати складав 3 723,00 грн., відтак сума штрафу становить 3 723,00 х 2 = 7 446,00 (сім тисяч чотириста сорок шість гривень) грн.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Пунктом 3 Порядку визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Пунктом 4 Положення визначено, що справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п. 6 Порядку, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до п. 7 Порядку, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

На підставі Акту № 52/4.1-2 та у відповідності до Порядку №509, Головним управлінням було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 16 липня 2018 року №52/4.1-2/434.

Вказану постанову відповідач в судовому порядку не оскаржив, доказів протилежного не надав. У добровільному порядку штраф у розмірі 7 446,00 грн. до державного бюджету відповідач не сплатив, таких доказів до суду не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Позивачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 446,00 грн., крім того ФОП ОСОБА_1 визнав адміністративний позов.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного бюджету України штраф у розмірі 7 446,00 грн. (сім тисяч чотириста сорок шість гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 17 грудня 2018 року.

Суддя Н.В. Боженко