Ухвала суду № 78757680, 20.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна боржника від 05.06.2018 у ВП №5535456.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 про відмову у відкритті провадження у справі скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

До Волинського окружного адміністративного суду справа надійшла 17.12.2018.

Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване тим, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2. Проте, фактично проживає сам, оскільки син ОСОБА_3 відбуває покарання в Цуманській ВК згідно вироку Ковельського міськрайонного суду від 21.06.2017. Звертає увагу на те, що його матеріальний стан незадовільний, оскільки він є пенсіонером по віку і розмір його пенсії, яка є єдиним доходом становить 3 595, 39 грн. згідно довідки від 20.06.2018 року. Відтак просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки позов до суду направлений на захист права власності на єдине житло, яке він має.

Суддя вважає, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає, що майновий стан не може бути перешкодою для доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Такої думки притримується Європейський Суд з прав людини, а саме в рішенні від 19.06.2001 Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява № 28249/95.

Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 додав довідку Ковельського відділу обслуговування громадян від 20.06.2018 року за вих. № 1410/02-11-14, з якої вбачається, що він знаходиться на обліку в Ковельському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком. Проте у даній довідці зазначено розмір пенсії, який отриманий у червні 2018 року в сумі 3 595 грн. 39 коп., що не дозволяє суду дійти висновку про те, що розмір належного до сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Крім того, суддя звертає увагу позивача на те, що надана ним довідка Ковельського відділу обслуговування громадян від 20.06.2018 року за вих. № 1410/02-11-14 не дає можливості встановити його річний розмір доходу, а відтак ОСОБА_1 не надано достатніх доказів того, що його матеріальне становище перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи вищенаведене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, на підставі статті 133 КАС України та пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", не підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Таким чином, враховуючи, що в позовній заяві позивачем - фізичною особою, заявлено вимогу немайнового характеру, тому позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 704, 80 грн. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Ю.Ю. Сорока