Рішення № 78757650, 12.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2018 р. Справа № 0240/3742/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.06.2018 Головним управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ф» за №0107775-5202-0205 за платижем транспортний податок в сумі 20833, 33 грн.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями податкового органу з огляду на наступне.

ОСОБА_3 на праві приватної власності з 20.03.2018 належить автомобіль марки AUDI, 2017 року випуску, з об'ємом двигуна 1984 (2.0) см. куб., номер шасі НОМЕР_2, який є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску Яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість, яких становить понад 1 396 125 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Згідно інформації що міститься на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, вартість нового транспортного засобу Audi А6 liftio 2017 року випуску, двигун 2.0, тип пального -бензин складає 1 874 720 грн. Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку для автомобіля позивача складає 62 (автомобілі із строком експлуатації 1-2 роки).

Отже, на підставі п.2 Методики, розрахунок середньоринкової вартості автомобіля виглядає наступним чином: Сср= 1 874 720 грн. х (62/100) = 1 162 326, 40 грн.

Вказана сума підтверджується і при розрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача із використанням онлайн-сервісу на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Тобто, автомобіль позивача із врахуванням його середньоринкової вартості, розрахованої у відповідності до вимог чинного законодавства, не є об'єктом оподаткування у розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Окрім того, у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість, яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, що розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку автомобіль Audi А6 limo, 2017 року випуску, двигун 2.0, тип пального бензин, не зазначено. Тобто, автомобіль не входить до офіційного переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році.

Враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно і підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду від 22.10.2018 та відповідно до положень КАС України стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог. Зі змісту відзиву слідує, що відповідач заперечує щодо позову з огляду на наступне.

Згідно п.п. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

У 2018 році, об'єктами оподаткування, транспортним податком є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких, автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цнх(Г/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням Марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів' з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постайовою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403.

Джерелом інформації для визначенйя ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція прайвода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.

Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану. Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об'єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.

За наявності кількох аналогів аналогічним автомобілем є автомобіль одного виробника (країни-виробника).

У разі коли неможливо визначити ціну ідентичного нового автомобіля в Україні (немає необхідних довідкових даних) допускається використання даних щодо аналогічних автомобілів.

У разі коли неможливо визначити ціну нового автомобіля в Україні, використовується інформація про його ціну в країнах-виробниках (експортерах).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників 20.03.2018 проведено первинну реєстрацію даного транспортного засобу, який ввезено з-за кордону.

Згідно відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вартість нового автомобіля марки Audi А6 Limo, 2.0 внутрішнього згорання, бензин, становить 1874720,00 грн.

Підсумовуючи вище викладене, представник відповідача вважає, що ОСОБА_3 є платником транспортного податку, а його легковий автомобіль марки Audi, модель А6, рік випуску 2017, об'єм двигуна 1984 (2,0) - об'єктом оподаткування.

Ухвалою суду від 20.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.12.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, натомість, представник відповідача - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, з 20.03.2018 ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля марки Audi, модель А6, тип - загальний легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_2, рік випуску 2017, об'єм двигуна 1 984, тип пального В (бензин).

Автомобіль Audi А6 відповідає моделі Audi А6 Limousine, або скорочено «limo». Транспортний засіб був придбаний позивачем 19.10.2017 на електронних торгах, що проводились у онлайн-режимі на веб-сайті https://www.copart.com (США).

27.06.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області винесно податкове повідомлення рішення №0107775-5202-0205 за плтежем транспортний податок на суму 20833,33 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів Законом України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок та податок на майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 становить 3 723 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Методикою передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономрозвитку) забезпечує роботу офіційного веб сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: ССр = Цнх(Г/100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об',єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Згідно пункту 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) Періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку, відповідно до цієї Методики, розраховує середньорйнкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, З року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Згідно інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку вартість нового транспортного засобу Audi А6 liftio 2017 року випуску, двигун 2.0, тип пального -бензин складай 1 874 720 грн. Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку для мого автомобіля складає 62 (автомобілі із строком експлуатації 1-2 роки).

Отже, на підставі п.2 Методики, розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача є : Сср= 1 874 720 грн. х (62/100) = 1 162 326, 40 грн.

Окрім того, перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, що розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку автомобіль Audi А6 limo, 2017 року випуску, двигун 2.0, тип пального бензин, не зазначено. Відтак, автомобіль, належний позивачу на праві власності, не входить до офіційного переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році.

Крім того, суд зазначає, що межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році. Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Щодо посилань відповідача на дані Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, де 20.03.2018 проведено первинну реєстрацію транспортного засобу позивача, який ввезено з-за кордону, то суд зазначає, що згідно із приписами пункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Відтак суд відхиляє позицію відповідача, що транспортний засіб позивача підпадає під характеристику аналогічного ТЗ, а саме Audi А6 avant, до 1 року, двигун 2.0, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 рік випуску Audi А6 limo вказано 2017.

При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля з об'ємом двигуна 1984. Натомість у переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, об"єм двигуна зазначено 2,0.

За наведеного, суд вважає, що відповідач помилково ототожнює технічні характеристики автомобіля, внесеного до Переліку, із технічними характеристиками транспортного засобу ОСОБА_3

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові 05 листопада 2018 року у справі №822/2687/17. Так, переглядаючи постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, якою скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погодився із позицією, що для зручності сприйняття в Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об'єми усіх автомобілів заокруглено.

Норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку, відсутні.

Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги вимоги вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що належний позивачу на праві власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком, в силу вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.06.2018 за №0107775-5202-0205 щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1, 2 статті 77 КАС України)

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо правомірності оскаржуваних рішень.

За наведених обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в повному обсязі, а відтак позов слід задовольнити, податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 27.06.2018 за №0107775-5202-0205.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 704.80грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Повний текст рішення складено: 21.12.2018

Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Помічник судді: