Вирок № 78757170, 21.12.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/3428/18

1-кп/311/298/2018

21.12.18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Кудінова В.І.

за участю: прокурора Петренка В.О.

захисника адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018080190000001 від 01 січня 2018 року, який надійшов з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області відносно:

ОСОБА_2, який народився 12 липня 1979 року у м. Стамбул Республіки Туреччина, громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, засновник ПП «ТУРУВА» м. Мелітополь, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2ст.286,ч.1ст.135 КК України, суд,

встановив:

31 грудня 2017 року, приблизно о 19.00 годині, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки «Pegeuot 607», державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN, здійснював, рух по проїзній частині автодороги «Харків-Сімферополь», з боку м. Сімферополя в напрямку м. Харків, на території м. Василівки Запорізької області. В цей час, проїзну частину автодороги «Харків-Сімферополь», на території м. Василівка Запорізької області, в районі ВСП «Василівський коледж» ТДАТУ, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Василівка. вул. 40 років Перемоги, 15, по нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо по ходу руху автомобіля ОСОБА_2, перетинала пішохід ОСОБА_8 Під час руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходилась пішохід ОСОБА_8, водій ОСОБА_2, рухаючись зі швидкістю не менше 100 км/год, що перевищує дозволену швидкість у населеному пункті та маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_8, відповідних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_8, внаслідок чого на зазначеному пішохідному переході стався наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на потерпілу ОСОБА_8

В результаті ДТП ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепу, яка ускладнилася розвитком набряку головного мозку, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням, а також закритої тупої травми тулуба у вигляді крововиливів в м'яких тканинах спини справа, в корені правої легені, в воротах, правої нирки, забійні рани на обличчі, садна на кінцівках, які утворилися напередодні смерті мають ознаки легких тілесних ушкоджень, та до причини смерті відношення не мають.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 12.2, 12.4, 12.9, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями №883 від 10.11.2017, відповідно до яких:

- п.12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

- п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.»;

- п.12.9 «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4-12.7...»;

- п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення пунктів 12.2, 12.4, 12.9б вимог Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією ДТП та ії наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_8

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Крім того, 31 грудня 2017 року, приблизно о 19.00 годині, знаходячись на відкритій ділянці місцевості на автодорозі «Харків-Сімферополь» поблизу ВСП «Василівський коледж» ТДАТУ, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. 40 років Перемоги, 15, ОСОБА_2, завідомо усвідомлюючи, що він здійснив наїзд керованим ним автомобілем на потерпілу ОСОБА_8 та яка внаслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепу, яка ускладнилася розвитком набряку головного мозку, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, а також закритої тупої травми тулуба у вигляді крововиливів в м'яких тканинах спини справа, в корені правої легені, в воротах, правої нирки, забійні рани на обличчі, садна на кінцівках, які утворилися напередодні смерті мають ознаки легких тілесних ушкоджень, яка перебуває у безпорадному та небезпечному для її життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, розуміючи, що він сам своїми діями поставив потерпілу ОСОБА_8 в небезпечний для її життя стан, не вжив заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілої ОСОБА_8 А.А., та ухилився від надання їй будь-якої допомоги, поїхавши з місця події та залишивши там ОСОБА_8, внаслідок чого, настала смерть потерпілої ОСОБА_8 від закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепу, яка ускладнилася розвитком набряку головного мозку, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_2 за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України за ознаками завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для житті стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на поховання його доньки ОСОБА_8, загиблої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 грудня 2017 року, у розмірі 105914 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 260000 грн., що загалом складає 365914 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину по епізоду, що кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, визнав повністю у скоєномущиро розкаявсята давпоказання,які відповідаютьобставинам вчиненнякримінального правопорушення,встановленим якдосудовим розслідуванням,так ісудовим розглядом та суду показав, що він дійсно, 31 грудня 2017 року, приблизно о 19:00 годині, керуючи автомобілем марки «Pegeuot 607», здійснював рух по проїзній частині автодороги «Харків-Сімферополь», з боку м. Сімферополя в напрямку м. Харків, на території м. Василівки Запорізької області. В цей час, проїзну частину автодороги по нерегульованому пішохідному переходу, перетинала пішохід. Під час руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходилась пішохід, рухаючись зі швидкістю не менше 100 км/год, не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого на зазначеному пішохідному переході стався наїзд автомобіля на потерпілу ОСОБА_8 У скоєному щиро кається.

По іншій частині обвинувачення, а саме, щодо епізоду, що кваліфікується як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, свою провину визнав частково. Суду показав, що коли сталося ДПТ він через кілька сотень метрів зупинився. Його пасажир вийшла з автомобіля та пішла довідатися, що трапилося. Повідомила, що він збив людину, яка лежить на дорозі. Там були люди, котрі повідомили, що поруч лікарня та викликали швидку, і він та ОСОБА_9 залишили автомобіль на пішли з місця ДТП. На місці ДТП був 5-7 хвилин. Направився до м. Мелітополь, звідти поїхав до м. Генічеськ, а потім до м. Одеса, звідки полетів до ОСОБА_7. Там займався здоровям батька, потім звязався з адвокатом та повернувся до України у вересні 2018 року щоб постати перед судом, відшкодувати шкоду та понести покарання за вчинений злочин. Він дуже шкодує, що так сталося, просить вибачення у батьків загиблої. Повернувся тому, що віруюча людина та йому дуже шкода, що так сталося.

Крім зазначений показань обвинуваченого, вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового слідства та дослідженими судом доказами, а саме:

Потерпілий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду показав, що загибла ОСОБА_8 його донька, обвинуваченого ОСОБА_2 раніше не знав. 31 грудня 2017 року його вдома не було, був на лікуванні у м. Миргороді. Про те, що донька загинула, дізнався від поліції. Приїхав 01 січня 2018 року. 03 січня 2018 року знайшов свідків, які повідомили йому про всі обставини. Йому повідомили, що обвинувачений та його супутниця покинули місце аварії, пішли на авторемзавод, а звідти на таксі до м. Мелітополь. Його донька лежала та стікала кровю 40 хвилин і лише через 40 хвилин приїхала швидка допомога. Вона померла на руках у лікаря, який випадково їхав та зупинився щоб допомогти. Він доньку не поверне, тому просить покарати обвинуваченого не суворо, не позбавляти його волі. Обвинуваченим добровільно відшкодовано 240000 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, суду показала, що ОСОБА_2 знає, вони друзі. Загиблу ОСОБА_8 не знала. 31 грудня 2017 року їхала з ОСОБА_10 ОСОБА_2 в автомобілі в напрямку м. Запоріжжя, зі швидкістю 90-100 км/год. Стався удар з лівої сторони, побачили що збили людину. Це було на пішохідному переході за автомобільною заправкою «Вог». Вони зупинилися, підбігли до дівчини, вона лежала на асфальті в крові, у неї був пульс. ОСОБА_9 дізналася, що викликали швидку допомогу, вони її не дочекались. Вона злякалась, ОСОБА_2 підійшов до машини, вони взяли свої речі та покинули місце аварії. Дійшли до якогось підприємства, там був охоронець, який викликав їм таксі. Таксі відвезло їх до м. Генічеськ, де їх зустрів брат ОСОБА_2. Потім вони висадили ОСОБА_2 і повернулися назад. На місці аварії вони були близько 8-10 хвилин. ОСОБА_2 сказав, що забираємо свої речі та йдемо. Щоб хтось надавав ОСОБА_8 допомогу, не бачила. Про швидку допомогу ні у кого не питала.

Свідок ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, суду показала, що ОСОБА_2 не знає, загиблу ОСОБА_8 також не знала. 31 грудня 2017 року пішли з чоловіком прогулятися біля технікуму. Почули удар на пішохідному переході. ОСОБА_12 їхав на великій швидкості, зупинився в 300-400 метрах від місця пригоди. Зупинилися АТО-вці. Було темно, туману не було. Вони з чоловіком були поруч з потерпілою дівчиною. ОСОБА_8 лежала на дорозі. Швидка допомога приїхала приблизно через 20 хвилин. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 не бачила. Поруч був лікар та військовий.

Свідок ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, суду показав, що ОСОБА_2 не знає, загиблу ОСОБА_8 знав, разом працювали. 31 грудня 2017 року ввечері він прийшов на роботу на автомобільну заправку «Вог». Почув жіночий крик та як загальмував автомобіль. Прибіг на місце аварії та побачив там «Ланос» та чоловіків у військовій формі., бачив ОСОБА_11 з чоловіком. Швидка допомога приїхала приблизно через 30 хвилин. ОСОБА_12 ОСОБА_2 стояв далеко. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_2 не бачив. Загиблій ОСОБА_8 надавав допомогу чоловік у військовій формі.

Відповідно до висновку експерта №9-36 від 18 січня 2018 року (т.1, а.с.198-203) в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «Peugeot 607» реєстраційний номер EL 645 XN ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.2,12.4,12.96,18.1 Правил дорожнього руху. Оцінка дій пішоходів не потребує застосування спеціальних технічних пізнань, тому дії пішохода ОСОБА_14 можуть бути оцінені слідчим (судом) самостійно згідно з розділом 4 Правил дорожнього руху. При сповільненні автомобіля «Peugeot 607» реєстраційний номер EL 645 XN J = 6.9 м/с в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пп.12.2,12.4,12.96,18.1 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам пп.12.2,12.4,12.96 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. При сповільненні автомобіля «Peugeot 607» реєстраційний номер EL 645 XN J = 7.5 м/с в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам пп.12.2,12.4,12.96,18.1 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. При сповільненні автомобіля «Peugeot 607» реєстраційний номер EL645XN J=6.9м/св дорожньо-транспортнійситуації,що розглядається,водій ОСОБА_2 мавтехнічну можливістьуникнути наїздуна пішоходаОСОБА_14шляхом зупинкикерованого нимтранспортного засобудо місцянаїзду приумові рухуз дозволеноюшвидкістю вмежах населеногопункту абоз безпечноюшвидкістю заумовами видимості.При сповільненніавтомобіля «Peugeot607»реєстраційний номерEL645XN J = 7.5 м/с в дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця наїзду при русі з обраною швидкістю.

Відповідно до висновку експерта №9-21 від 15 січня 2018 року (т.1, а.с.207-212) на момент експертного дослідження автомобіля «Peugeot 607» реєстраційний номер EL 645 XN, рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина знаходяться в працездатному стані.

Відповідно до висновку експерта №02 від 01 січня 2018 року (т.1, а.с.214-217) на підставі судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, з урахуванням даних додаткових методів дослідження, приймаючи до уваги обставини справи: смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді лінійного переламу кісток основи черепу, яка ускладнилася розвитком набряку головного мозку. Пошкодження, які явилися причиною смерті ОСОБА_8, могли утворилися напередодні смерті, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, в даному випадку, що спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням. При дослідженні трупу ОСОБА_8 також виявлені закрита тупа трава тулуба у вигляді крововиливів в м'яких тканинах спини справа, в корені правої легені, в воротах правої нирки, забійні рани на обличчі, садна на кінцівках, які утворилися напередодні смерті мають ознаки легких тілесних ушкоджень, та до причини смерті відношення не мають. Усі ушкодження, які були виявлені при експертизі трупа ОСОБА_8 могли утворилися в результаті дії тупого твердого предмета (предметів). Враховуючи локалізацію пошкоджень, можно припустити, що весь комплекс вище описаннях пошкоджень міг утворитися в умовах ДТП, а саме, від виступаючих деталей автомобіля при зіткненні рухаючогося автомобиля з пешохідом, який знаходився у вертикальному або близькому до такового положенні. Найбільш вірогідний механізм виникнення пошкоджень у ОСОБА_8 може бути наступний: а) тангенціальна дія по дотичній частиною рухаючогося автотранспортного засобу, що виступає (передньою), в область правої нижньої кінцівки. При цьому вірогідніше всього утворилися пошкодження на брюках та садна на правому стегні; б) потім удар задньоправим відділом тулуба та голови об транспортний засіб. В цю фазу виникли пошкодження тулуба та голови; в) відкидання тіла та удар об дорожнє покриття тощо. В цю фазу виникли ішні пошкодження на обличчі. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупу ОСОБА_8 алкоголів, наркотичних речовин та сильнодіючих лікарських засобів, які входять в коло обов'язково дослідження не виявлено. Ступінь вираженості трупних явищ вказує, на те, що з моменту смерті та до початку дослідження трупу пройшло 1 - 2 доби.

Відповідно до постанови про визнання та долучення речових доказів від 01 січня 2018 року (т.1, а.с.233) 7 папілярних узорів слідів рук, одорологічний слід, змив потожирових речовин, змив, аркуш паперу з речовиною бурого кольору, недопалок цигарки «Royals», фрагменти чохлів, коврики, одну пару взуття, лівий черевик, накладку, жіночу шкарпетку, фрагмент від кузова автомобіля, фрагмент бамперу від автомобіля, пульт дистанційного керування з речовиною бурого кольору, чек з магазину на імя «Ленива Даря» визнано в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001.

Відповідно до постанови про передачу речових доказів на зберігання від 14 березня 2018 року (т.1, а.с.218-219) до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області поміщено раніше визнані в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001, обєкти дослідження пульт дистанційного керування та аркуш паперу (паперовий конверт).

Відповідно до постанови про передачу речових доказів на зберігання від 07 березня 2018 року (т.1, а.с.221-222) до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області поміщено раніше визнані в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001, обєкти дослідження передній бампер автомобіля «Pegeuot 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN (сейф-пакет №2027134).

Відповідно до постанови про передачу речових доказів на зберігання від 08 лютого 2018 року (т.1, а.с.224-225) до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області поміщено раніше визнані в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001, обєкти дослідження фрагмент чохла з переднього пасажирського сидіння (спец.пакет №4141327), фрагмент чохла з водійського сидіння (спец.пакет №4141326), фрагмент чохла з заднього сидіння (спец.пакет №4141328), жіночу хутряну шубу (спец.пакет №2108983), жіночу хустку, кофту та джинси (спец.пакет №4141329).

Відповідно до постанови про передачу речових доказів на зберігання від 22 січня 2018 року (т.1, а.с.227-228) до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області поміщено раніше визнані в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001, обєкти дослідження в спеціальному пакеті №0005742 7 папілярних узорів слідів рук та дактилоскопічну карту свідка ОСОБА_9

Відповідно до постанови про передачу речових доказів на зберігання від 22 січня 2018 року (т.1, а.с.230-231) до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області поміщено раніше визнані в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12018080190000001, обєкти дослідження в паперовому пакеті два марлеві тампона зі змивами з важеля перемикання коробки передач та з поверхні рульового колеса, товарний чек, недопалок цигарки «Royals».

Постановою про долучення до кримінального провадження речовим доказом від 01 січня 2018 року (т.1, а.с.237) автомобіль марки «Пежо 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN визнано речовим доказом.

Таким чином, судом під час дослідження доказів по справі достовірно встановлено, що після вчинення наїзду на ОСОБА_8, ОСОБА_2 усвідомлюючи даний факт, зупинив автомобіль і в подальшому залишив автомобіль на значній відстані від місця ДТП. Не дивлячись на вчинення наїзду на потерпілу, ОСОБА_2, поставивши останню в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свогообов'язку, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілу до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив її у небезпеці, зникнувши з місця пригоди.

За змістомстатті 135КК України, поставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов'язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Разом з тим, вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин епізоду злочину, що кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, які ніким не оспорювалися та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_2, дослідженням судових експертиз, матеріалів відносно речових доказів і документів, що характеризують особу.

Таким чином, суд вважає, що винаОСОБА_2 у порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, щоспричинило смерть потерпілої ОСОБА_8, завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, встановлена і доведена, а дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2ст.286 КК Українита ч.1ст.135 КК Українивідповідно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ч.2 та ч.4ст.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості та тяжким. Злочин, передбачений ч.1 ст.135 КК України є умисним, ч.2 ст.286 КК вчиненим з необережності. Дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, вимоги ч.2ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Обставинами, які відповідно дост. 66 КК Українипом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди.

Обставини, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання, судом не встановлені.

Судом вивчалися відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 та встановлено, що він є громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_7, раніше не судимий, одружений в Україні, дружина ОСОБА_10 - громадянка України, ОСОБА_2 тривалий час проживає в Україні, має на утриманні малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7. Викладене підтверджується даними паспорту громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_2, свідоцтвом про шлюб (т.1, а.с.104), свідоцтвами про народження (т.1, а.с.105, 115).

Сім`я ОСОБА_2 проживає на підставі Договору оренди житлового приміщення за адресою: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новоолексіївка, вул. Залізнична, буд. 122. За місцем проживання характеризується позитивно.

ОСОБА_2 є засновником приватного підприємства в м. Мелітополі Запорізької області. Як вбачається з численних звернень до суду та наданих документів, ОСОБА_2 займається волонтерською роботою, надавав допомогу Національній гвардії України, переселенцям, у період Антитерористичної операції на сході України. Надавав допомогу земляцтву кримських татар, органам місцевого самоврядування.

Визначаючи ступінь тяжкості скоєних злочинів, суд виходить з їх класифікації, передбаченоїст. 12 КК України, а також бере до уваги особливості конкретних злочинів і обставини їх скоєння, зокрема, такі, як форма вини, мотив і мета, спосіб скоєння, причину припинення злочинних дій, характер і глибину тяжкості наслідків, що настали, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, при цьому враховує, що ОСОБА_2 мав можливість надати допомогу ОСОБА_8, не зробив цього.

Суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання для його виправлення та попередження нових злочинів із застосуванням ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, слід зазначити, що обвинуваченим ОСОБА_10 ОСОБА_2 добровільно в досудовому порядку було частково відшкодовано моральну шкоду на загальну суму 240000 грн., що підтверджується відповідними розписками (т.1, а.с.112,113,114).

Обвинувачений ОСОБА_2 добровільно повернувся в Україну щоб постати перед судом, відшкодувати шкоду потерпілому та понести покарання. Суд враховує позицію обвинувачення та захисту, думку потерпілого ОСОБА_4, які вважають, що виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування покарання.

Тому, суд знаходить, що зазначені обставини які пом'якшують покарання, з врахуванням вказаних відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2, в своїй сукупності знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, знижують суспільну небезпеку, тому суд проходить до висновку про можливість на підставі ст.75 КК України звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід змінити з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на поховання його доньки ОСОБА_8, загиблої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 грудня 2017 року, у розмірі 105914 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 260000 грн., що загалом складає 365914 грн.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в результаті винних дій відповідача, складає 105 914 грн., що складається з наступного: понесені витрати на облаштування плитки, огорожі, бордюру на могилі в сумі 14250 грн., що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_15 від 10.08.2018 р.; понесені витрати на встановлення пам'ятнику в сумі 65 000 грн., що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_16 від 09.04.2018 р.; понесені витрати на проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 в сумі 674,97 грн., що підтверджується квитанцією від 02.01.2018 р. № 0.0.93073864.1; понесені витрати на одяг померлої ОСОБА_8 в сумі 3124 грн., що підтверджується квитанцією ФОП від 02.01.2018 р.; понесені витрати на поховання в сумі 16165 грн., що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_17 від 01.01.2018 р.; понесені витрати на поминальний обід в сумі 6 000 грн., що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_18 від 03.01.2018 р.; понесені витрати на захоронения в сумі 700 грн., що підтверджується квитанцією ФОП ОСОБА_19 від 01.01.2018 р.

Тому понесені витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_4

При визначеннірозміру моральноїшкоди,яка підлягаєстягненню звідповідача накористь позивача,суд виходитьз того,що обвинуваченийОСОБА_2визнав цивільнийпозов вповному обсязі,тому судстягує зОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на поховання його доньки ОСОБА_8, загиблої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 грудня 2017 року, у розмірі 105914 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 260000 грн., що загалом складає 365914 грн.

Також у відповідності до ст.ст.122,124 КПК Україниз обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користьдержави процесуальні витрати, повязані з проведенням у кримінальному провадженні судової інженерно-транспортної експертизи №9-36 від 18 січня 2018 року в розмірі 1716 грн., судової експертизи №3-305 від 06 березня 2018 року в розмірі 1430 грн., судової інженерно-транспортної експертизи №9-21 від 15 січня 2018 року в розмірі 1716 грн., судової експертизи №1-92 від 19 січня 2018 року в розмірі 572 грн., судової експертизи №6-17 від 08.02.2018 в розмірі 9152 грн., а всього 14586 грн.

Речові докази по справі підлягають вирішенню згідност. 100 КПК України. При цьому суд вважає за необхідне пульт дистанційного керування та аркуш паперу (паперовий конверт), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.218-219) знищити; передній бампер автомобіля «Pegeuot 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN (сейф-пакет №2027134), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.221-222) знищити; фрагмент чохла з переднього пасажирського сидіння (спец.пакет №4141327), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити; фрагмент чохла з водійського сидіння (спец.пакет №4141326), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити; фрагмент чохла з заднього сидіння (спец.пакет №4141328), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити; жіночу хутряну шубу (спец.пакет №2108983), жіночу хустку, кофту та джинси (спец.пакет №4141329), поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) повернути ОСОБА_9; 7 папілярних узорів слідів рук та дактилоскопічну карту свідка ОСОБА_9, поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.227-228) знищити; два марлеві тампона зі змивами з важеля перемикання коробки передач та з поверхні рульового колеса, товарний чек, недопалок цигарки «Royals», поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.230-231) знищити.

Що стосується автомобіля марки «Пежо 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN, що поміщений на майданчик для транспортних засобів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225), то жодних документів на даний автомобіль суду не надано, власник автомобіля не встановлений, ним не є обвинувачений ОСОБА_2, вказаний автомобіль зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, він не може бути вилучений для задоволення цивільного позову, а тому, суд приходить до висновку про конфіскацію транспортного засобу, у відповідності до ст.100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 03 січня 2018 року (т.1, а.с.235-236) накладено арешт на автомобіль марки «Пежо 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN.

Враховуючи прийняте по справі рішення, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на вищезазначене майно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_20ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк один рік шість місяців;

-за ч.1 ст.135 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

Напідставі ч.1ст.70КК Українишляхом поглинанняменш суворогопокарання більшсуворим,остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк один рік шість місяців.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, випробувальний строк призначити тривалістю один рік шість місяців.

На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний західвідносно ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши з під варти у залі суду.

ОСОБА_21 ОСОБА_2 залишати житло за адресою: Херсонська область, Генічеський район, смт. Новоолексіївка, вул. Залізнична, буд. 122, в період з 22.00 год. до 06.00 год.

Покласти наОСОБА_2 наступні обовязки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Зарахувати в строк відбуття покарання тримання ОСОБА_2 під вартою з 06 вересня 2018 року по 21 грудня 2018 року, а всього три місяці п'ятнадцять днів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 відшкодування майнової шкоди у розмірі 105914 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 260000 грн., що загалом складає 365914 (триста шістдесят пять тисяч девятсот чотирнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, повязані з проведенням у кримінальному провадженні судової інженерно-транспортної експертизи №9-36 від 18 січня 2018 року в розмірі 1716 грн., судової експертизи №3-305 від 06 березня 2018 року в розмірі 1430 грн., судової інженерно-транспортної експертизи №9-21 від 15 січня 2018 року в розмірі 1716 грн., судової експертизи №1-92 від 19 січня 2018 року в розмірі 572 грн., судової експертизи №6-17 від 08.02.2018 в розмірі 9152 грн., а всього 14586 (чотирнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість) грн. (одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31112115008009, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку Казначейство України (ЕАП).

Речові докази у кримінальному провадженні:

?пульт дистанційного керування та аркуш паперу (паперовий конверт), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.218-219) знищити;

?передній бампер автомобіля «Pegeuot 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN (сейф-пакет №2027134), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.221-222) знищити;

?фрагмент чохла з переднього пасажирського сидіння (спец.пакет №4141327), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити;

?фрагмент чохла з водійського сидіння (спец.пакет №4141326), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити;

?фрагмент чохла з заднього сидіння (спец.пакет №4141328), поміщений до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) знищити;

?жіночу хутряну шубу (спец.пакет №2108983), жіночу хустку, кофту та джинси (спец.пакет №4141329), поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) повернути свідку ОСОБА_9 Дар`ї Сергіївні;

?7 папілярних узорів слідів рук та дактилоскопічну карту свідка ОСОБА_9, поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.227-228) знищити;

?два марлеві тампона зі змивами з важеля перемикання коробки передач та з поверхні рульового колеса, товарний чек, недопалок цигарки «Royals», поміщені до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.230-231) знищити;

?автомобіль марки «Пежо 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN, поміщений на майданчик для транспортних засобів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.1, а.с.224-225) конфіскувати.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «Пежо 607», червоного кольору, державний реєстраційний номерний знак EL 645 XN.

Вирок в частині запобіжного заходу домашній арешт для виконання негайно направити до Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик