Рішення № 78756086, 11.12.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/5858/18

Номер провадження 2/235/2158/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 грудня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, повязаних з утриманням в навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду предявлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 академією внутрішніх справ заявлено вимогу стягнення з ОСОБА_2 вартість витрат, пов"язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 32 525,86 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 27 травня 2015 року між ОСОБА_1 академією внутрішніх справ та ОСОБА_2 укладено договір на навчання про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. За умовами укладеного договору сторони прийняли взаємні зобовязання, а саме вищий навчальний заклад МВС України створить умови на навчання за державним замовленням (забезпечить харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням) для подальшої служби в органах внутрішніх справ, а ОСОБА_2 після закінчення навчання прибути до місця призначення за направленням на роботу, приступити до виконання службових обовязків і відпрацювати не менше трьох років. За період часу з вересня 2014 року до червня 2016 року на навчання ОСОБА_2 в ОСОБА_1 академії внутрішніх справ витрачено грошові кошти у розмірі 32525,86 гривень. Після закінчення ВНЗ лейтенанта поліції ОСОБА_2 відкомандировано для подальшого проходження служби до Коростенського відділу поліції ОСОБА_3 управління ОСОБА_1 поліції в Житомирській області. 17 листопада 2017 року наказом ГУ НП в Житомирській області відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням. ОСОБА_4 відмовився добровільно відшкодовувати витрати пов'язані з навчанням, тому ОСОБА_1 академією внутрішніх справ порушено захист майнових прав в судовому порядку.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 академія внутрішніх справ про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 130 ЦПК України, представником ОСОБА_5 (діє на підставі довіреності) надано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 221 ЦПК України заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Інформацію про судові засідання 17.10.2018 р., 09.11.2018 р., 11.12.2018 р. для відповідача місцем проживання якого є тимчасово непідконтрольна територія Донецької області (м. Донецьк, вул. Вікова, буд. 23а), - розміщено на сторінці Красноармійського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (здійснити повідомлення поштою за місцезнаходженням, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення не видалося можливий). Повідомлення учасника процесу про судовий розгляд у наведений спосіб слід вважати належним в контексті статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» та ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно зясувавши дійсні обставини справи, права та обовязки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Згідно наказу (витяг) № 153 о/с від 01.09.2014 року ректора ОСОБА_1 академії внутрішніх справ відповідно до вимог розпорядження КМУ № 785-р від 27.08.2014 року «Деякі питання організації 2014/15 навчального року в навчальних закладах, що розташовані у Донецькій та Луганській областях», наказів МВС України «Про переведення курсантів ЛДУВС імені ОСОБА_6 та ДЮІ МВС України» № 792 від 07.08.2014 року, «Про організаційно-штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС» № 885 від 29.08.2014 року, - з 1 вересня 2014 року на навчання з Донецького юридичного інституту МВС України зараховано рядового поліції ОСОБА_2 курсантом 2-го курсу освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напрямом підготовки «Правоохоронна діяльність» (фахівці для підрозділів Державної автомобільної інспекції) а.с. 10.

27 травня 2015 року з дотриманням вимог ст. 18 Закону України «Про міліцію» та п. 2.2. наказу МВС України від 4 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між ОСОБА_1 академією внутрішніх справ (виконавець), ОСОБА_3 управління МВС України в Житомирській області (замовник) та ОСОБА_2 укладено договір № 37ДЮІ про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Положенням п. 2.3.6 вказаного Договору передбачено, що в разі відрахування з інституту чи звільнення з органів внутрішніх справ до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими пунктом 3 договору ОСОБА_2 зобовязувався відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Однією з підстав такого відшкодування є відмова від подальшої служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання (п. 3.2. Договору) а.с. 11.

Відповідно до наказу (витяг) ректора ОСОБА_1 академії внутрішніх справ № 192 о/с від 06.11.2015 року згідно з п. 9 розділу ХІ Закону України «Про ОСОБА_1 поліцію» рядового міліції ОСОБА_2, в звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, звільнено у запас Збройних Сил з продовженням навчання у ОСОБА_1 академії внутрішніх справ (а.с. 13).

Відповідно до наказу (витяг) ректора ОСОБА_1 академії внутрішніх справ № 202 о/с від 11.11.2015 року згідно з п. 3 ст. 47, п. 1 ст. 81, п. 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ОСОБА_1 поліцію» до навчально-наукового інституту з 7 листопада 2015 року зараховано рядового поліції ОСОБА_2 (а.с. 14).

10 червня 2016 року з дотриманням вимог ст. 74 Закону України «Про ОСОБА_1 поліцію», п. 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку з прийняттям Закону України «Про ОСОБА_1 поліцію», - між ОСОБА_1 академією внутрішніх справ (виконавець), ОСОБА_3 управлінням ОСОБА_1 поліції в Житомирській області (замовник) та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до договору про підготовку фахівця у ОСОБА_1 академії внутрішніх справ № 37ДЮІ від 27.05.2015 року. Положенням п. 1 Додаткового договору визначено, що ОСОБА_1 академія внутрішніх справ, що здійснювала навчання та підготовку ОСОБА_2, як фахівця для потреб міліції, продовжує здійснювати його навчання та підготовку як фахівця для ОСОБА_1 поліції в межах раніше доведеного державного замовлення (а.с. 12).

Відповідно до наказу (витяг) № 797 від 17.06.2016 року ректора ОСОБА_1 академії № 797 від 17.06.2016 року ОСОБА_2 присуджено ступінь вищої освіти бакалавра за напрямами підготовки «Правоохоронна діяльність», видано документи про вищу освіту та відраховано з числа курсантів у звязку із завершенням навчання за освітньо-професійною програмою; встановлено розмір фактичних витрат, повязаних з утриманням в навчальному закладі 32525,86 гривень (а.с. 15).

Для подальшого проходження служби лейтенант поліції ОСОБА_2 був відряджений у розпорядження ОСОБА_3 управління ОСОБА_1 поліції в Житомирській області та призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коростенського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області (Наказ по особовому складу - а.с. 32).

Відповідно до наказу (витяг) № 229 о/с від 17.11.2017 року ГУ НП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» за власним бажанням згідно поданого рапорту (а.с. 31, 33).

Таким чином після закінчення навчання в ОСОБА_1 академії внутрішніх справ ОСОБА_2 прослужив в органах поліції менше ніж три роки. Після звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем добровільно вартість свого навчання не відшкодовано, тому спірні відносини підлягають врегулюванню в судовому порядку.

На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 академія внутрішніх справ ґрунтує заявлені вимоги.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом надано оцінку поданих позивачем доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 95 Конституції України держава створює умови для підготовки кадрів за основними напрямами відповідно до суспільних потреб, на задоволення яких виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які бюджетні видатки держави. Виходячи з суспільних потреб та розмірів бюджетних призначень, визначених у законі про Державний бюджет України, формується державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Тому обсяги фінансування вищих державних і комунальних навчальних закладів за рахунок бюджетних коштів пов'язані передусім з підготовкою такої кількості фахівців з вищою освітою, яка визначається щорічно у державному замовленні.

Правовідносини між сторонами щодо навчання та утримання у вищому навчальному закладі виникли та тривали в період з 01.09.2014 року по 17.06.2016 року, були врегульовані дією чинними на той час Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ, Законом України «Про вищу освіту» за № 2984-ІІІ від 17.02.2002 року, Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XI , Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313, якою затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 2 ст. 44 Закону України "Про освіту" вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікація фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником. Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Аналогічні положення щодо необхідності укладення контракту про здобуття освіти, відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання та обовязку відшкодування витрат у разі дострокового звільнення також закріплено в ч. 3 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII, ч. 4 ст. 74 Закону України «Про ОСОБА_1 поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, - норми чинні на день ухвалення рішення по справі.

Між сторонами укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України № 37ДЮІ від 27.05.2015 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Судом встановлено, що за період з 01.09.2014 року по 17.06.2016 року позивач належним чином виконував обов'язки, передбачені договором про підготовку фахівця у ОСОБА_1 академії внутрішніх справ № 37ДЮІ від 27.05.2015 року. ОСОБА_1 академією внутрішніх справ забезпечено теоретичну та практичну підготовку фахівця, створено умови для навчання ОСОБА_2, відповідач був забезпечений харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами MBC України.

Для подальшого проходження служби лейтенант поліції ОСОБА_2 був відряджений у розпорядження ОСОБА_3 управління ОСОБА_1 поліції в Житомирській області та призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коростенського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області.

ОСОБА_3 управління ОСОБА_1 поліції в Житомирській області № 4206/105/012-2017 від 29.11.2017 року проінформовано про звільнення зі служби з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коростенського ВП молодого фахівці, випускника ОСОБА_1 академії внутрішніх справ 2016 року ОСОБА_2 (а.с. 30). На підтвердження даних до вказаного листа долучено: наказ (витяг) ГУ НП в Житомирській області про звільнення ОСОБА_2 за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) та рапорт, за яким ОСОБА_2 вказує про наявність причин, що перешкоджають виконанню службових обовязків (сімейні обставини), та просить звільнити з обіймаємої посади з 17.11.2017 року

Таким чином, відповідач ОСОБА_2, звільнившись з органів поліції порушив прийняте зобовязання за договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі № 37ДЮІ від 27.05.2015 року (2.3.5), а саме після закінчення навчання (17.06.2016 року) не відпрацював три роки (звільнений 17.11.2017 року).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України та умов договору № 37ДЮІ від 27.05.2015 р. (пункти 3.1, 3.2, 4.1, 4.2) укладеного між сторонами, у випадку звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вузу особа повинна відшкодувати фактичні витрати на її підготовку, пов'язані з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

До позову додані довідки - розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у ОСОБА_1 академії внутрішніх справ: грошове забезпечення 6491,21 гривень, продовольче забезпечення 9518,79 гривень, речове забезпечення 4630,06 гривень, оплата комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 11885,80 гривень, всього на загальну суму 32525,86 гривень (а.с. 16-28).

Виходячи з положень зазначених нормативних актів, умов укладеного між сторонами договору та встановлених у справі обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його навчанням, утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, оскільки він звільнився з органів поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вузу. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 611 ЦК України, Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ, Законом України «Про вищу освіту» за № 2984-ІІІ від 17.02.2002 року, Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 рок № 565-XII , Постанови КМ України від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», дотримуючись вимог ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 академіївнутрішніх справдо ОСОБА_2про відшкодуваннявитрат,повязаних зутриманням внавчальному закладізадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, Код 08751177, МФО 820172, банк ДКСУ, м. Київ) вартість витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 32525 (тридцять дві тисячі пятсот двадцять пять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 академії внутрішніх справ судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення судуможебути оскарженедо Донецькогоапеляційногосуду черезКрасноармійськийміськрайоннийсуд Донецькоїобластіабобезпосередньо досудуапеляційноїінстанції протягомтридцятиднівз дняйогопроголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення суду -21.12.2018 року (з урахуванням положенням ч.6ст.259 ЦПК України).

Суддя: