Постанова № 78754687, 11.12.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6492/18

провадження 3/216/2448/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2018 року о 22 годині 05 хвилин у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу по вул. Прорізна, водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_2, з ознаками алкогольного спяніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан спяніння з використанням технічного засобу Драгер та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України.

За даним фактом інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП був складений протокол про адміністративне правопорушення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не погоджується, а тому після складання протоколу поїхав у психоневрологічний диспансер та пройшов огляд на виявлення стану спяніння.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України, та положення статті 63 Конституції України правопорушнику розяснені, заяв та клопотань від нього не надійшло.

Проте, незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, остання знайшла свого повного підтвердження під час розгляду справи.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 14 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду, що підтверджено й поясненнями двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 14.11.2018 року, долученими до матеріалів справи.

Разом із тим, факт відмови від проходження огляду на стан спяніння, зафіксовано і на відеозаписі з якого видно, що ОСОБА_3 не погодився на пропозицію працівників поліції про проходження огляду на стан спяніння.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.11.2018 року, наданий суду як доказ, до уваги не приймається, оскільки останній оформлений з порушеннями вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої 09.11.2015 року №1452/735, зокрема п. 9 розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоровя, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоровя не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Разом із тим, п. 17, п. 20 Інструкції (зміст висновку повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського та складається у трьох примірниках, з яких перший примірник видається під підпис поліцейському), - висновок не складався в присутності поліцейського та копія такого висновку не надавалась працівнику поліції. Відповідно до п. 22 вказаної Інструкції, - висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан спяніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що підставою для складення протоколом про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, стала фактична відмова правопорушника від проходження медичного огляду на стан спяніння, що є порушення вимог п. 2.5. ПДР України, - водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За такі дії передбачена відповідальність встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що й стало підставою складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із цим, вина ОСОБА_3, підтверджується долученим до матеріалів справи рапортом посадової особи, яка безпосередньо приймала участь під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме лейтенантом поліції ОСОБА_6

Зважаючи на принцип презумпції невинуватості, згідно якого доведення вини правопорушника покладається на орган, яким оформляється протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що зібраними по справі доказами в повній мірі доведено факт відмови ОСОБА_3, від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що такі докази є достатніми та логічно пов'язані з обставинами адміністративного правопорушення, зібрані у відповідності з нормами КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які б помякшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із цим, відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір в сумі 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок, що підлягає сплаті на поточний рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Кузнецов