Рішення № 78754040, 21.12.2018, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3210/18

Провадження №:2/138/1100/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2018 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Лисенко Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Коняги В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді договір № 2558720197-000969 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com. Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику у розмірі 3000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 2 % (60,00 грн.) за кожен день користування позикою. Позику надано шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача № 5181544025097366. Згідно з умовами договору відповідач зобовязався сплачувати заборгованість за позикою, відсотки за її користування та виконати інші зобовязання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 не виконує умови договору, що призвело до виникнення заборгованості станом на 25.10.2018 у розмірі 28766,10 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 2558720197-000969 від 14.04.2018 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, у сумі 28766,10 грн. та судові витрати: витрати по сплаті судового збору у сумі 1762 грн. та витрати за юридичні послуги у сумі 1500 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.11.2018 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті.

21.12.2018 представник позивача у судове засідання не зявився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не зявився, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 14.04.2018 між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача в сумі 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % за кожен день та строком на 30 днів з кінцевою датою повернення позики не пізніше 23 години 13.05.2018 включно (а.с.12-18). Дана сума була перерахована на картковий рахунок відповідача на підставі Договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 (а.с.28-30).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України«Про споживчекредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст.13Закону України«Про споживчекредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до п.7 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, серед іншого, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п.6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пункт 12 частини 1 вказаної статті визначає, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір

Договір № 2558720197-000969 від 14.04.2018 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладений за допомогою одноразового індентифікатора, який згенерований електронною системою позивача та був надісланий на номер відповідача (позичальника) СМС-повідомленням. Використання відповідачем отриманого коду (а.с. 27-29), а також надання ним своїх анкетних даних та банківських реквізитів для перерахування коштів свідчить про згоду з умовами кредитування, а тому договір вважається укладеним.

Частина 7 статті 7 Закону передбачає, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1046 ЦК Українивизначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до договору № 2558720197-000969 надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 14.04.2018 року, позика надавалась строком на 30 дні, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% за кожен день.

Згідно з п. 10.1.3 договору відповідач зобовязався вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою.

Відповідно до п.7.1. у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та /або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3 % від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Статтею 526 ЦК Українивизначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, астаттею 525 ЦКУпередбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з розрахунком суми боргу заборгованість відповідача по договору позики станом на 25.10.2018 становить 28,766,10 грн., а саме: 3000 грн. заборгованість за кредитом; 10931,10 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 14835, 00 грн. заборгованість за пенею;

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору позики від 14.04.2018 отримав позику в розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 2 % за кожен день користування позикою з кінцевою датою повернення позики не пізніше 23 години 13.05.2018 включно, але взяті на себе зобовязання щодо своєчасного повернення позики та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 3000 грн. за зобов'язаннями з повернення позики та 10931,10 грн. нарахованих процентів.

В частині стягнення зазначених коштів вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо розміру пені, яку необхідно стягнути з відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, за невиконання відповідачем умов кредитного договору станом на 25.10.2018 нарахована пеня у сумі 14835,00 грн.

Нарахована сума пені значно перевищує розмір основного зобов'язання за кредитним договором, який станом на 25.10.2018 становить 3000,00 грн.

Згідно з ч. 3ст. 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3ст. 551 ЦК Україниможна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначенест. 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 2ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, якщо кредитор не вжив заходів щодо їх зменшення.

При цьому, питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

Така правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі 752/13945/15-ц.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що вживав заходів щодо зменшення розміру заборгованості, в тому числі і неустойки.

Відповідно до викладеного, а також враховуючи положення ст.ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»щодо балансу договірних прав та відносин, суд вважає, що нарахована позивачем пеня у сумі 14835,00 грн. є надмірною в порівнянні із сумою основного зобовязання у розмірі 3000,00 грн., а тому стягнення з відповідача пені у сумі 3000,00 грн. буде таким, що відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 16931,10 грн. (тобто 58,86 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1037,11 грн., а судовий збір у сумі 724,89 грн. суд покладає на позивача.

Що стосується стягнення витрат позивача на юридичні послуги, то слід зазначити наступне.

Статтею 137ЦПК України визначено порядок розподілу витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, розподіл витрат на правничу допомогу здійснюється виключно, якщо така допомога надавалась стороні адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2018 позивач уклав договір про надання юридичних послуг № 01/08-1 з ФОП ОСОБА_2, яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2 224 000 0000 112462. Разом з тим, будь-які докази того, що ФОП ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю та надавала позивачу правничу допомогу саме як адвокат позивачем не надані. Вказане свідчить про отримання позивачем юридичних послуг від фізичної особи-підприємця, а не правничої допомоги адвоката.

У зв'язку з викладеним суд вважає, що витрати позивача, понесені ним на юридичні послуги, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст., 509, 526, 530, 549, 551 ч. 3, 610, 611, 616, 1046, 1054 ч. 1 ЦК України, рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 3 ч. 1 п.п. 6, 12, ст. 7 ч. 7, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 76-81, 137, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 в частині заявленої вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 14.04.2018 в сумі 16931 (шістнадцять тисяч девятсот тридцять одна) грн. 10 коп. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (р/р 26008050310121 в ПАТ КБ «ПриватБанкк», МФО 305299) заборгованість за договором № 2558720197-000969 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 14.14.2018 станом на 25.10.2018 у сумі 16931 (шістнадцять тисяч девятсот тридцять одна) грн. 10 коп.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 в частині заявленої вимоги у сумі 11835 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять пять) грн. 00 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (р/р 26008050310121 в ПАТ КБ «ПриватБанкк», МФО 305299) судові витрати у виді судового збору в сумі 1037 (одна тисяча тридцять сім) грн. 11 коп.

Судовий збір у сумі 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 89 коп. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші», місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 10-к, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41538600.

Відповідач: ОСОБА_1, місце реєстрації: вул. Виноградна, 3, м. Могилів- Подільський, Вінницька область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Суддя: Т.Ю. Лисенко