Рішення № 78753430, 06.12.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1490/18

Провадження № 2/185/1668/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кириленко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/1490/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто», ТОВ «АТ Сервіс», про визнання правочину недійсним, -

представник ТОВ «Авто Просто» - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Просто», ТОВ «АТ Сервіс», в якому просить суд визнати недійсним договір № 720241 від 06.07.2016 року з додатком №1 та №2 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто», стягнути з ТОВ «Авто Просто» на користь позивача грошові кошти в розмірі 34 478,33 грн., визнати недійсним договір № 720241 від 06.07.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс», стягнути з ТОВ «АТ Сервіс» на користь позивача грошові кошти в розмірі 6 732,00 грн., стягнути на користь держави з відповідачів судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що 06 липня 2016 року позивач уклав з ТОВ «Авто Просто» договір № 720241 предметом якого є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля у групі за рахунок об’єднання грошових коштів учасників через систему ОСОБА_3. 06 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс» біло укладено договір доручення, предметом якого є зобов’язання сплатити вищевказаному товариству винагороду ТОВ «Авто Просто» у сумі 6 732, 00 грн. за рахунок ТОВ «АТ Сервіс». Відповідно до Додатку № 1 до Договору №720241 метою його укладення було отримання автомобіля ZAZ Forza вартістю 187 000, 00 грн. Позивачем було сплачено оплату періодичних платежів із щомісячною винагородою в сумі 34 478, 33 грн. та по договору доручення 6 732, 00 грн. Вищевказаний договір з ТОВ «Авто Просто» з додатками не відповідає вимогам закону, бо немає строків та термінів отримання учасником автомобіля, строку після якого договір припиняє свою дію, не відповідає внутрішній волі позивача, укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької діяльності, порушує вимоги ст. 18,19 ЗУ "Про захист прав споживачів", а саме принцип добросовісності, також встановлює жорстку відповідальність за порушення умов договору лише споживача, у разі збільшення ціни на товар, що була узгоджена на момент укладання договору не надає право вимагати дострокового розірвання договору, тобто існує істотний дисбаланс у відповідальності сторін, в зв’язку з цим позивач звертається до суду з даним позовом. Жодних підстав визнання недійсним та не відповідності вимогам закону договору доручення укладеного позивачем з ТОВ «АТ Сервіс», стягнення коштів з ТОВ «АТ Сервіс» позивачем не зазначено.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто», ТОВ «АТ Сервіс», про визнання правочину недійсним.

03.04.2018 року представник ТОВ «Авто Просто» надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог обґрунтовуючи наступним. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» 06.07.2016 року був укладений договір № 720241предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних платежів учасників групи через систему ОСОБА_3. Передбачені умови договором дозволяють учасникам сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, розмір одного платежу 0,8333% або 1/120 від ціни автомобіля та визначається в Додатку № 1 до Договору. Учасник зобов'язаний сплатити таку кількість періодичних платежів (графік внесків), яка є достатньою для сплати повної ціни автомобіля. Сплачені всіма учасниками певної групи періодичні платежі складають «Фонд групи», за рахунок якої щомісяця купуються автомобілі, які за визначеними Договором механізмами передаються кожному учаснику певної групи. Договором встановлено, що позивач зобов’язаний сплачувати періодичний платіж – 0,8333% від ціни автомобіля та щомісячну винагороду 0,415% від ціни автомобіля + ПДВ, розмір щомісячного внеску та загальна сума до сплати вказується в рахунку який ОСОБА_4 щомісяця надсилає учаснику. Підписання вищевказаного договору разом з додатками є свідченням факту ознайомлення, розуміння та згоди сторін з умовами та змістом, крім того, учасник має 14 днів на додаткове детальне ознайомлення з умовами, та право відмовитись від участі в системі АвтоТак, причому у разі відмови повертаються всі сплачені кошти. Послуги, що надаються товариством є унормовані в ЗУ «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.2011 року. Вищевказаний договір укладений у повній відповідності до Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів та перевірено його відповідність Ліцензійним умовам Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що гарантує законність такого договору та його повну відповідність Законодавству України.

20.04.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, відповідно до якої позивач, окрім іншого, посилається ще на порушення ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», свободу договору, цитує ст. 18,19 ЗУ «Про захист прав споживачів», укладення позивачем договору без осмислення і передбачення наслідків, відсутність строку, після якого договір припиняє свою дію. Жодних підстав визнання недійсним та не відповідності вимогам закону договору доручення укладеного позивачем з ТОВ «АТ Сервіс» 06 липня 2016, стягнення коштів з ТОВ «АТ Сервіс» позивачем не зазначено.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву відповідно до якої просив розглянути справу без його участі, позов задовольнити, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «Авто Просто», не з’явився надіслав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимогах.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «АТ Сервіс» не з’явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив не подав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Авто Просто» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах на підставі ліцензії виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.57).

У м. Павлограді Дніпропетровської області 06.07.2016 року, між позивачем та ТОВ "АВТО ПРОСТО" укладено Договір № 720241, предметом якої є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля через систему «АвтоТак» в порядку і строки визначені вищевказаним договором. Товариство гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля, за умови виконання учасником всіх зобов’язань передбачених договором. Вищевказаний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом десяти років, але в будь-якому разі до моменту виконання обома сторонами всіх зобов’язань, передбачених договором (ст. 5 розділ І Договору) (а.с. 18-26).

Відповідно до п.3.1-3.2, ст.3, розділу II вищевказаного договору, учасник має право за власним бажанням сплачувати авансові внески в будь-який момент протягом графіка внесків, який складається з періодичного платежу та щомісячної винагороди. Розмір авансових внесків розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати (а.с. 21).

Учасник, який ще не отримав автомобіль має право розірвати договір за власним бажанням, про що зобов’язаний повідомити ОСОБА_4 у письмовій формі. У строк встановлений чинним законодавством, ОСОБА_4 розглядає заяву учасника та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за Договором, з урахуванням положень, викладених в цій Статті, відповідно до п.12.1, ст.12 розділу II вищевказаного договору від 06.07.2016 року (а.с. 24). Також, порядок односторонньої відмови від договору учасником з поверненням сплачених коштів протягом 14 днів з дня підписання договору визначено п. 12.1.5 розділу ІІ договору.

Стаття 12 розділу ІІ зазначеного Договору містить чіткий порядок, підстави та строки розірвання договору в тому числі в односторонньому порядку в різних випадках. Стаття 13 розділу ІІ зазначеного договору містить наслідки невиконання зобов’язань за договором, в тому числі і порядок розірвання договору кожною зі сторін.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що вищевказаний договір був укладений із застосуванням нечесної підприємницької практики

Так, 15.01.2013 року ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало ліцензію на право надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах") (далі Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Ураховуючи те, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати, що угоди, які укладаються з клієнтами системи АВТО ТАК не відповідають діючому законодавству України, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.

Відповідно Додатку №1 до Договору № 720241 від 06.07.2016 року, передбачено, що за отримання послуг по придбанню автомобіля ZAZ Forza вартістю 187 000, 00 грн. позивач має сплатити винагороду за послуги, пов’язані з включенням Договору до системи ОСОБА_3 та формування групи у % +ПДВ – 6 732,00 грн., періодичний платіж у % 0,8333, щомісячну винагороду у % +ПДВ – 0,415 +ПДВ, та винагороду за послуги пов’язані з передачею автомобіля учаснику у % +ПДВ – 3,00 + ПДВ (а.с. 17).

Відповідно до Додатку № 2 до вищевказаного Договору від 06.07.2016 року, учасник який протягом строку дії Договору належним чином та у встановлений Договором строк виконав усі свої зобов’язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою товариства, має сплату 50% від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового внеску (а.с.17).

Враховуючи вищевикладене, самим договором передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеного договору, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Учасник, який належним чином виконує свої зобов’язання за даним договором, отримує автомобіль через механізм, який здійснюється шляхом накопичення внесків та пропозиції авансових внесків, учасник, який має найбільшу загальну кількість балів відповідно до даних, повідомлених ТОВ «АВТО ПРОСТО» банківськими установами. Для визначення кількості балів кожного Учасника будуть враховуватися внески, сплачені з початку функціонування групи. При цьому кожен сплачений Повний внесок, до складу якого входить Цілий Чистий внесок або Авансовий внесок, відповідає двом балам, а кожен сплачений Повний внесок, до складу якого входить Половинний Чистий внесок, відповідає одному балу. Якщо двоє або більше Учасників матимуть рівну кількість балів у певній групі, ТОВ «АВТО ПРОСТО» надасть Право на отримання Автомобіля Учаснику, номер Угоди якого є меншим, підтверджується ст. 6 розділу II вищевказаного договору від 06.07.2016 року (а.с.21).

В підтвердження вищевикладеного, позивачем були сплачені грошові кошти на рахунок ТОВ «Авто-Просто» в період часу з 06.07.2016 року по 15.06.2017 року в загальній сумі – 38 275,93 грн., підтвердити або перевірити суму сплачених коштів суд не має можливості, так як позивачем надано неякісні копії та оригінали квитанцій, відповідно до деяких з них не можливо чітко перерахувати суму, встановити призначення платежу, отримувача.

В зв’язку з цим, споживач, який виконав всі умови договору має повне право вимагати від відповідача виконання свого зобов'язання, а саме оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того чи сплачують кошти інші споживачі чи ні, а також розірвати договір в поряду встановленому договором ст.12,13 розділу ІІ договору.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору. Отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача ОСОБА_5 товарів у групах за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Також позивач в позовній заяві посилається на те, що вищевказаний договір був укладений під впливом обману .

Згідно ч. 1ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Окрім того, згідно пункту 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Позивачем не доведено суду наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману, оскільки згідно наданих до суду позивачем письмових документів судом встановлено правомірність укладення спірного Договору.

Крім того, в самому договорі позивач поставив свій підпис під зазначенням: «Учасник заявляє, що отримав всі коректно викладені пояснення від представника ОСОБА_4, поінформований про всі можливі витрати у зв’язку з укладенням договору, уважно прочитав, зрозумів договір та додатки до нього. Учасник своїм підписом засвідчує факт ознайомлення та згоду з умовами договору, підтверджує свої прав та обов’язку за договором, підтверджує здатність набувати прав та обов’язків за договором, умов договору йому зрозумілі та він вважає їх справедливими по відношенню до себе. Учасник підтверджує та засвідчує, що інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надана товариством. Учасник своїм підписом засвідчує, що фінансова послуга, що надається з цим договором, обрана ним самостійно, свідомо, без нав’язування з боку товариства». (а.с. 26)

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди позивач отримав примірник Угоди та додатки до неї, які містять детальний опис послуг ТОВ "АВТО ПРОСТО". Протягом 14 днів після підписання договору позивач своїм правом односторонньо розірвати договір та повернути сплачені кошти не скористався, а продовжував сплачувати внески до 15.06.2017, чим підтвердив своє розуміння умов договору, свою внутрішню волю, також позивач не скористався і своїм правом розірвати договір у випадку не отримання автомобіля, що передбачено оскаржуваним договором.

Відповідно до норми ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач не зазначає, у чому саме полягає несправедливість положень оскаржуваного договору, і яких саме, ураховуючи, що договір містить І розділ (6 статей), ІІ розділ (19 статей), кожна визначає права і обов’язки обох сторін. Позивач посилається, що ст. 13 договору має 10 пунктів відповідальності позивача, та лише один – відповідача, при цьому ст. 13 зазначеного договору містить 14 пунктів, та містить як права так і обов’язки обох сторін, крім того, стаття 12 розділу ІІ зазначеного Договору містить чіткий порядок, підстави та строки розірвання договору в тому числі в односторонньому порядку в різних випадках, стаття 13 розділу ІІ зазначеного договору містить наслідки невиконання зобов’язань за договором, в тому числі і порядок розірвання договору кожною зі сторін.

Позивач зазначає, що підставою недійсності Угоди є несправедливість умов Угоди (ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"), та посилається на норму ч. 6 ст. 19 цього Закону, яка регулює питання недійсності угоди у зв'язку зі здійсненням нечесної підприємницької практики (недобросовісна конкуренція та діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною).

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Таким чином, ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Наведені позивачем твердження щодо того, що договором не передбачено строків та (або) термінів отримання учасником автомобіля та строку після якого договір припиняє свою дію, спростовуються вищевказаним договором (ст. 5 договору). Зважаючи на те, що ОСОБА_1 отримав примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ «АВТО ПРОСТО», підписав договору та додатків до нього, виконував умови договору до 15.06.2017, не скористався правом односторонньої відмови від договору, в тому числі і протягом 14 днів після підвисання з повернення всіх сплачених сум, є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами його умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору й додатків до нього. Аналіз форми та структури договору, також спростовує, посилання позивача на існування істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, та порушення ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних підстав визнання недійсним та не відповідності вимогам закону договору доручення укладеного позивачем з ТОВ «АТ Сервіс» 06 липня 2016, стягнення коштів з ТОВ «АТ Сервіс», позивачем не зазначено, жодних доказів не надано.

Таким чином суд приходить до висновку, що у порушення зазначених статей ЦПК України позивачем не було виконано свого процесуального обов’язку із подання належних доказів обґрунтованості заявленого ним позову. Без подання позивачем зазначених доказів і їх дослідження у межах розгляду справи про захист прав споживачів, суд не може встановити істотні обставини у такій категорії справи, що зумовлює необхідність визнання позовних вимог необґрунтованими із постановленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто», ТОВ «АТ Сервіс» про визнання правочину недійсним, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові – на позивача.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто», ТОВ «АТ Сервіс» про визнання правочину недійсним – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко