Ухвала суду № 78752614, 18.12.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8975/18

Провадження № 2/204/2232/18

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2018 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ознайомившись із зазначеною позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, з наступних підстав.

В порушення ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ у своїй постанові №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (зі змінами). Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано виписку по її картці/рахунку відкритого в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про оплату нею «Судових витрат, аліментів та допомог на дитину» у сумі 719,18 грн. Однак з такої виписки не можливо встановити за подання якої саме позовної заяви та чи позовної заяви взагалі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 719,18 грн. Крім того, неможливо встановити чи судовий збір 27 листопада 2018 року позивачем було сплачено у розмірі 719,18 грн., оскільки в деталях операції призначення платежу, окрім оплати судових витрат, також вказано й про оплату аліментів та допомог на дитину. Також з даної виписки не можливо встановити на які реквізити та якої установи були сплачені позивачем кошти у розмірі 719,18 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 №3674-VI, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Однак судом при перевірці в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» інформації щодо сплати позивачем судового збору, не знайдено підтверджень органів казначейської служби про зарахування судового збору за вищевказаною копією квитанції до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, позивачу необхідно сплатити на р/р 31219206004008, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десятиднів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: