Рішення № 78752237, 17.12.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7056/18

2/212/2876/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участю секретаря: Стрижак Є.С.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_4, представник позивача ОСОБА_5 бюро «ОСОБА_1 та партнери» адвокат ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгідротехбуд» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року представник позивача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на користь ОСОБА_4, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, внаслідок травми на виробництві з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогідротехбуд» - 108 780, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_4, починаючи з 02.06.2013 року по 05.03.2018 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Прогідротехбуд». 01 серпня 2017 року з вини відповідача, з позивачем під час виконання своїх трудових обов’язків на території шиномонтажного посту автотранспортного цеху, стався нещасний випадок з тяжким наслідком, внаслідок якого, позивачем отримано тілесні ушкодження, у вигляді: «Сполучена травма: Закрито черепно-мозкова травма:струс головного мозку. Забій м’яких тканин голови. Відкритий уламковий перелом правого ліктьового відростку. Закритий вивих ІІ-ІV п’ясткових кісток лівої кисті». Нещасний випадок обумовлений неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

Внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, ОСОБА_4 31.01.2018 року пройшов огляд медико-соціального експертною комісією, де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності - 40% та третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Позивач ОСОБА_4 у позовній заяві також зазначив, що тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги, своїй родині.

Як зазначив ОСОБА_4 він постійно переносить як фізичні так і моральні страждання. Через травму порушені нормальні життєві зв'язки, і він не може реалізувати своє бажання повноцінно працювати, матеріально забезпечувати себе, свою родину.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги в суді підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у позовній заяві, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву зазначивши, що настання нещасного випадку знаходиться в прямому причинному зв’язку та у прямій залежності від дії потерпілого, який під час виконання шино монтажних робіт, а саме накачування колеса здійснював не в кліті для накачування коліс вантажного транспорту. Вважає що наявність моральних страждань позивачем не доведена в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно, з яких міркувань позивач визначаючи розмір шкоди та якими доказами він це підтверджує.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ОСОБА_6 ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

ОСОБА_6 записів у трудовій книжці, виданої на ім’я ОСОБА_4 з 02.06.2013 року по 05.03.2018 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Прогідротехбуд», займаючи посаду водія автотранспортних засобів.

ОСОБА_6 №б/н за формою Н-1 від 01.08.2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та ОСОБА_6 за формою Н-5 від 04.08.2017 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, встановлено з ОСОБА_4. 01.08.2017 року стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Обставини, за яких стався нещасний випадок встановлені та досліджені комісією, викладені в Розділі 6 зазначеного акту та спору із цього приводу не існує на момент розгляду справи.

Отже, 01 серпня 2017 року водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4 о 07 годині 40 хвилин отримав від диспетчера автотранспортного цеху ОСОБА_7 подорожній лист №029484 з завданням на перевезення вантажу з м. Бровори до м. Кривий Ріг по заявці відділу постачання.

ОСОБА_4 пройшов передрейсовий медичний огляд о 07 годині 45 хвилин у медичної сестри ТОВ «Промгідротехбуд» ОСОБА_8, під час проведення медичного огляду медичною сестрою було виконано збір анамнезу, визначення частоти пульсу, вимірювання артеріального тиску, проведення проби на алкоголь у повітрі, що видихається. Скарг від ОСОБА_4 на стан здоров'я під час проведення передрейсового медичного огляду не надходило, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_4 в «Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв». Після проведення медичного огляду у встановленому порядку 01 серпня 2017 року ОСОБА_4 був визнаний придатним до керування транспортним засобом і в подорожньому листі було поставлено штамп з відповідним висновком.

Механік автоколони ОСОБА_9 перевірив технічний стан автомобіля МАЗ - 043088 реєстр. № НОМЕР_2, після перевірки визнав його справним і засвідчив це своїм підписом в подорожньому листі за №029484 та дозволив виїзд на лінію.

О 08 годині 20 хвилин ОСОБА_4 разом з начальником автоколони №1 ОСОБА_10 виїхав з автотранспортного цеху для проходження діагностики автомобіля на КІІ «Криворіжавтотранс». Після проходження діагностики автомобіля ОСОБА_4 повернувся до АТЦ.

О 12 годині 30 хвилин, після обіду ОСОБА_4 оформив документи на відрядження згідно подорожнього листа та повинен був чекати експедитора.

О 13 годині 00 хвилин ОСОБА_4 прийняв рішення відігнати машину на шиномонтаж для виконання робіт з монтажу запасних коліс на автомобіль та причеп. Про свої дії він не попередив ні начальнику автоколони ОСОБА_10, ні механіка ОСОБА_9

На посту шиномонтажу слюсар з ремонту автомобілів ОСОБА_11 спочатку виконав шиномонтажні роботи запасного колеса для напівпричепа та приступив до монтажу запасного колеса на автомобіль. Він зібрав колесо, змонтувавши автошину розміром 315x80 R 22,5 (безкамерна) на диск. Потім закотив колесо в кліть для накачування вантажних коліс. Накачав стаціонарним компресором шину до 7,5 атмосфер, перекрив розподільний кран подачі стислого повітря, після чого від'єднав шину.

ОСОБА_11 разом з ОСОБА_4 викотили колесо за межі шиномонтажного приміщення. Після чого ОСОБА_11 перейшов до ремонту колеса іншого автомобіля.

Потім ОСОБА_4 прийняв рішення ще докачати колесо біля машини пересувним компресором. Колесо лежало на землі біля воріт шиномонтажного посту. Він підключив колесо до компресора та попросив ОСОБА_11 відкрити кран подачі повітря. ОСОБА_11 відкрив кран, докачав колесо та перекрив кран. Коли ОСОБА_11 перекрив кран ОСОБА_4 стояв в цей момент біля колеса та нагнувся щоб від'єднати кінцевик від штуцера. В цей момент приблизно о 14годині 30 хвилин стався хлопок, після чого диск вискочивши з колеса травмував руки і голову ОСОБА_4

О 14 годині 40 хвилин на місце нещасного випадку прибули начальник ремонтної майстерні ОСОБА_12 та механік автоколони ОСОБА_9. ОСОБА_4 міг самостійно пересуватися та був у свідомості. ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відвели ОСОБА_4 на КПП, там їх зустрів начальник автоколони №1 ОСОБА_10 посадив потерпілого до машини та відвіз на кваліфікований огляд у КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР».

ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Сполучена травма: Закрито черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Забій м’яких тканин голови. Відкритий уламковий перелом правого ліктьового відростку. Закритий вивих ІІ-ІV п’ясткових кісток лівої кисті».

Причиною виникнення нещасного випадку, як встановила комісія з розслідування, було порушення вимог законодавства з охорони праці: водієм автотранспортних засобів автотранспортного цеху ТОВ «Прогідротехбуд»- ОСОБА_4, який під час виконання шиномонтажних робіт не подбав про особисту безпеку та здоров’я і накачування колеса здійснював не в кліті для накачування коліс вантажного автотранспорту, чим порушив вимоги п.1.7.1, 3.42.9 «Инструкции по охране труда №15 для водителей грузового автотранспортного средства». Слюсарем з ремонту автомобілів автотранспортного цеху ТОВ «Прогідротехбуд»- ОСОБА_11, який під час виконання шиномонжажних робіт не подбав про безпеку та здоров’я оточуючих людей і допустив на своє робоче місце сторонніх людей, чим порушив вимоги п.1.9.4, 2.5 «Инструкции по охране труда №15 для водителей грузового автотранспортного средства».

За висновком МСЕК від 31.01.2018 серії 12 ААА ОСОБА_4 встановлена втрата професійної працездатності 40%, та встановлена третя група інвалідності.

ОСОБА_6 статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

ОСОБА_6 приписів ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Вказана стаття містить перелік юридичних фактів, які складають підставу виникнення правовідносин по відшкодуванню власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові, зокрема: факт порушення власником законних прав працівника та наявність моральних страждань або втрата нормальних життєвих зв'язків, необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

За загальним правилом відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Протиправність поведінки полягає у невиконання юридичного обов'язку, встановленого нормою права. При цьому під протиправною дією розуміють поведінку, що заборонена законом, а під протиправною бездіяльністю - не вчинення особою дій, які вона була зобов'язана за законом вчинити. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

ОСОБА_6 до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. № 7, від 30 вересня 1994 р. № 11 та від 25 травня 1998 р. № 15, від 24.10.2003р. №9) "Вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року №20-рп/2008р., також підтверджено право на відшкодування моральної шкоди потерпілими на виробництві за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

ОСОБА_6 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, наслідки нещасного випадку, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах. Та той факт, настання нещасного випадку знаходиться в прямому причинному зв’язку з порушенням самим позивачем ОСОБА_13 України «Про охороні праці». Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 30 000,00 грн.

Доводи представника відповідача з приводу відсутності доказів заподіяння позивачу моральної шкоди, обґрунтування її розміру суд вважає необґрунтованими, некоректними та такими, що не відповідають дійсності та спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи викладеними вище, та не приймає за основу при ухваленні даного рішення.

Відповідно п.1 ч.1 ст.5 ОСОБА_13 України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Тому на підставіст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23,1167 ЦК України, ст. 237-1КЗпП України, ст.ст. 4,19,141,274,258,259,263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгідротехбуд» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгідротехбуд» на користь ОСОБА_4 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров’я у розмірі 30 000 ( тридцять тисяч) грн., без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгідротехбуд» на користь держави судовий збір 704, 80 грн .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення виготовлено та підписано 21 грудня 2018 року.

Суддя: Ю. В. Козлов