Рішення № 78751585, 19.12.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1907/18

2/171/967/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кодрян Л.І.

за участю секретарів судового засідання - Титаренко Л.Б., Харченко О.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з даною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його дід ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт згідно якого заповів все своє майно ОСОБА_2 Спадкове майно складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,010 га, що розташована на території Кам'янської сільської ради, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 грудня 2001 року на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року. Звернувшись до державного нотаріуса ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину йому вказаного свідоцтва було відмовлено.

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 травня 2018 року зазначено, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку виданий померлому раніше, ніж прийняте рішення про передачу у приватну власність вказаної земельної ділянки.

В зв'язку з викладеним позивач в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області площею 7,010 га, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 грудня 2001 року на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року.

Від Апостолівської міської ради надійшла заява згідно якої вказаний орган просить провести судовий розгляд справи та прийняти рішення по суті згідно чинного законодавства на розсуд суду, за відсутності свого представника.

Від третьої особи державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори надійшла заява відповідно до якої справу просить слухати за її відсутності, троти позову не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити з підстав викладених в ньому.

Дослідивши докази, що є у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 (а.с.8,52).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4, яка є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с.54,71).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, який є сином померлого ОСОБА_3 (а.с.74,105).

До смерті спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його донька ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5, яка є матір'ю позивача ОСОБА_2 (а.с.55,56,66-67).

Позивач ОСОБА_2 є онуком померлого ОСОБА_3.(а.с.55,66-67,74).

З державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 вбачається, що земельна ділянка площею 7,010 га в межах згідно з планом, розташована на території Кам'янської сільської ради, належала ОСОБА_3 Вказаний державний акт видано на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року, дата видачі державного акту зазначена як 17 грудня 2001 року (а.с.9,76).

04.05.2018 року ОСОБА_2 подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с.70).

Відповідно до статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно завірених належним чином матеріалів спадкової справи № 20/2010 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 - інших спадкоємців судом не встановлено (а.с.46-83).

Положеннями ч.2, 3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Згідно п. 2 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5 нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Державний акт виданий на ім'я спадкодавця дійсно містить невідповідність, а саме в даті винесення рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 7,010 га спадкодавцю та в даті видачі державного акту - 17 грудня 2001 року, водночас суд вважає, що така суперечність в датах не позбавляє спадкоємця права на спадкування зазначеної земельної ділянки, оскільки дослідженим судом державним актом серії НОМЕР_6, який є дійсним, підтверджується, що вказана земельна ділянка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Так ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець дійсно був власником зазначеної вище земельної ділянки, а тому вона входить до складу спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 розпорядився своїм майном вчинивши заповіт на онука ОСОБА_2

Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину подавши до нотаріальної контори відповідну заяву 04.05.2018 року.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16, 328, 1216-1218, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 3-5, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1), право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,010 га, що розташована на території Кам'янської сільської ради, яка належала померлому ОСОБА_3, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 грудня 2001 року на підставі рішення 22 сесії XXIII скликання Кам'янської сільської ради народних депутатів від 18 грудня 2001 року.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2018 року.