Рішення № 78750236, 18.12.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/3125/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, м. Охтирка

до Державного підприємства "Хлібна база № 85", м. Барвінкове

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України 15.11.2018 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до державного підприємства "Хлібна база № 85" про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо відшкодування новому боржнику (позивачу) до 01.08.2018 р. грошову суму у розмірі 144000,00 грн., що виникла на підставі основного договору про постачання електричної енергії № 72 від 10 жовтня 2017 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2018 року прийнято позовну заяву ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3225/18 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.12.2018 на електронну адресу суду від ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України надійшло клопотання (вх. 2865), в якому позивач підтримує позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 124000,00 грн., штрафу у сумі 14400,00 грн. та пені у сумі 122,00 грн., проте зазначає про неможливість направити в судове засідання уповноваженого представника, у зв’язку з призначенням розгляду справи в іншому суді, та просить суд здійснити розгляд справи 18.12.2018 р. за відсутності представника позивача.

Також, 17.12.2018 на електронну адресу суду від ДП "Хлібна база № 85" надійшло клопотання (вх. 2870), в якому відповідач у повному обсязі визнає наявність заборгованості перед позивачем, що виникла на підставі основного договору про постачання електричної енергії № 72 від 10.10.2017 р. та просить суд здійснити розгляд справи 18.12.2018 р. за відсутності представника відповідача.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що участь у судовому засіданні представників учасників справи не була визнана обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.02.2018 року між державним підприємством "Охтирський комбінат хлібопродуктів" (позивач, новий боржник), товариствам з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО Х" (кредитор) та державним підприємством "Хлібна база № 85" (відповідач, боржник) було укладено договір № 27 про переведення боргу, відповідно до якого предметом регулювання договору є відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору про постачання електричної енергії № 72 від 10 жовтня 2017р., укладеного між первісним боржником (державним підприємством "Хлібна база № 85") та Кредитором - ТОВ "ЕНЕРГО Х" (надалі іменується "Основний договір").

Відповідно до п. 2 договору, Первісний боржник переводить на нового боржника частину боргу (грошового зобов'язання) у розмірі 144000,00 грн. (сто сорок чотири тисячі гривень 00 копійок)., що виник на підставі Основного договору, згідно пункту 1 і повинен був бути сплачений згідно рахунку № 185 від 01.02.2018 р., а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Згідно з п. 3 договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі.

В свою чергу, ДП "Хлібна база 85" зобов’язався до 01.08.2018 року відшкодувати ДП "Охтирський КХП" суму 144000,00 гривень. (п. 6 договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 02.04.2018 р.)

Відповідно до п. 7.2 даного Договору за порушення строків повернення боргу, який встановлений в п. 6 договору, позичальник сплачує позикодавця штраф у розмірі 10% від загальної суми боргу та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих на себе зобов’язань за договором № 27 про переведення боргу від 27.02.2018 р., на підставі платіжного доручення № 264 від 01.03.2018р. перерахував кошти в сумі 144 000,00 гривень на рахунок ТОВ "ЕНЕРГО X" за електричну енергію поставлену державному підприємству "Хлібна база 85", згідно договору №72 від 10.10.2017 року.

На підтвердження факту належного виконання взятих на себе зобов’язань позивач надав до суду платіжне доручення № 264 від 01.03.2018р. про перерахування кошти в сумі 144 000,00 грн. (а.с 18).

В свою чергу, відповідач взяте на себе зобов’язання щодо повернення боргу у повному обсязі у строк до 01.08.2018 року не виконав.

На підтвердження факту часткового повернення 24.09.2018 р. відповідачем грошових коштів у розмірі 20000,00 грн. позивач надав до суду виписку з особового рахунку ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів", відкритому в АБ "УкргазБанк" (а.с 19).

Таким чином, за твердженням позивача станом на час звернення до суду неповернутим залишився борг у розмірі 124000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було прострочено виконання взятого на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів, чим порушені майнові права позивача. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору № 27 про переведення боргу від 27.02.2018 р., позивачем нараховані до стягнення в відповідача штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 122,00 грн. та штрафу у розмірі 14400,00 грн., в порядку п. 7.3. договору.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості договором № 27 про переведення боргу від 27.02.2018 р. в сумі 124000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Строк виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати грошових коштів, є таким, що настав.

За таких підстав, керуючись умовами п. 6 Договору та приписами ст. 612 ЦК України, суд визнає відповідача таким що прострочив виконання взятого на себе грошового зобов’язання з 01.08.2018 р.

Суд зауважує, що в супереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги частини другої статті 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 124000,00 грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 7.2 даного Договору за порушення строків повернення боргу, який встановлений в п. 6 договору, позичальник сплачує позикодавця штраф у розмірі 10% від загальної суми боргу та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, що визнається останнім, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 7.2 договору неустойки.

При цьому суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

На підставі вищезазначених положень ЦК України та умов договору позивачем за час прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу пеню в розмірі 122,00 грн. та штрафу у сумі 14400,00 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 122,00 грн. та штрафу у сумі 14400,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору, сплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 1433 від 12.11.2018 р. у розмірі 2077,83 грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база № 85" (64703, Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Київська, 2; ідент. код 22675081) на користь Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 11; ідент. код 00956031) 124000,00 грн. основного боргу, 14400,00 грн. штрафу, 122,00 грн. пені та 2077,83 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/3125/18