Рішення № 78748833, 11.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/103/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 Справа № 908/1572/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20497824)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Литвиненко І.В. (69076, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про стягнення 42000 грн. 00 коп.

за участю

представника позивача: Чечель К.І, дов. № 6 від 03.09.2018 р.

представник відповідача: Кукурудз Р.О., дов № 894 від 05.03.2018 р.

В С Т А Н О В И В:

13.08.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Запоріжжя про стягнення з Фізичної особи-підприємця Литвиненко І.В. м. Запоріжжя 21 000 грн. 00 коп. штрафу та 21 000 грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2017 р. № 39-рш.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 р., справу № 908/1572/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1572/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 27/103/18, судове засідання призначено на 05.09.2018 р.

21.08.2018 р. до суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи № 908/1572/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.08.2018 р. внесено виправлення до ухвали суду від 14.08.2018 р. у справі № 908/1572/18 щодо зазначення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Справа № 908/1572/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.09.2018 р. підготовче засідання, відповідно до ст. 183 ГПК України, відкладено на 09.10.2018 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 09.10.2018 р., відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено та призначено на 12.11.2018 р.

Представник позивача, звернувся до суду з письмовою заявою № 58-02/06-2156 від 24.10.2018 р. (вх. № 089-08/19125/18 від 25.10.2018 р.), в порядку ч. 2 ст. 46 ГПК України, щодо зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 21 000 грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2017 р. № 39-рш. Мотивуючи заяву тим, що 16.08.2018 р. відповідачем сплачено штраф у розмірі 21 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.1109807322.1 від 16.08.2018 р. на вказану суму (копію додано до матеріалів справи).

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 21 000 грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2017 р. № 39-рш.

У підготовчому засіданні 12.11.2018 р. представники сторін звернулись до суду з письмовою заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заяву представників сторін в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято.

Ухвалою суду від 12.11.2018 р. підготовче провадження закрито, суд перейшов до розгляду справи по суті, оголошено перерву в судовому засіданні до 11.12.2018 р.

У судовому засіданні 11.12.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 11.12.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 21 000 грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2017 р. № 39-рш.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2018 р. підтвердив сплату штрафу в розмірі 21 000 грн. 00 коп. - 16.08.2018 р., що підтверджується квитанцією № 0.0.1109807322.1. Щодо стягнення 21 000 грн. 00 коп. пені відповідач заперечив, посилаючись на те, що вимога про стягнення штрафу задоволенню не підлягає через те, що штраф вже сплачено в повному обсязі, а вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню через те, що від моменту ухвалення рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 20.11.2017 р. № 39-рш у справі № 02/15-17 так і не виникла підстава для її нарахування через те, що його виконання, зупинившись внаслідок порушення провадження у справі № 908/193/18, досі так і не відновилось (ч. 4 ст. 60 Закону «Про захист економічної конкуренції»), що, у свою чергу, обумовлює зупинення на весь час нарахування пені (ч. 5 ст. 56 Закону «Про захист економічної конкуренції»).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 39-рш у справі № 02/15-17, яким: визнано дії Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69076, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (69104, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2), що полягали в погодженні своїх конкурсних пропозицій під час участі у торгах, проведених у липні-серпні 2016 року комунальною установою "Запорізький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді", щодо закупівлі ранців шкільних для дітей молодшого шкільного віку в кількості 364 штуки: код 021:2015:18931100-5 - Рюкзаки, код ДК 016:2010: 15.12.1 - Вироби дорожні, шорно-сідельні та упряж і подібні вироби; вироби шкіряні інші (оголошення про проведення процедури закупівлі розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель - https://ргоzоrrо.gov.uа/tender/UA-2016-07-25-00036б-b), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист конкуренції" за вчинення порушення, зазначеного у пункті 1 цього рішення накладено штрафи: на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (69076 АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ - НОМЕР_1) - у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн.

Порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України встановлений статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Листом від 24.11.2017 р.№ 02-18/02-2480 на адресу відповідача було надіслано копію рішення адміністративної колегії Відділення від 20.11.2017 р. № 39-рш та отримано 02.12.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6910703048992.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року N 2210-III (далі - Закон України N 2210-III) рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

В зазначений термін відповідачем штраф не було сплачено. Доказів сплати штрафу надано не було.

Враховуючи не сплату відповідачем суми штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення сплати штрафу.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-ХП (далі - Закон України N 3659-ХII) передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах різності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 Закону України N 3659-ХII визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 39-рш від 20.11.2017 р. по справі № 02/15-17 Фізичну особу-підприємця Литвиненко І.В. притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 21 000 грн. 00 коп.

Статтею 24 Закону України № 3659-ХІІ визначено, що рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 56 Закону України № 2210-ІІІ передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 39-рш від 20.11.2017 р. по справі № 02/15-17 надіслано відповідачу листом від 24.11.2017 р. № 02-18/02-2480, який був отриманий відповідачем 02.12.2017 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6910703048992.

В частині 2 ст. 62 Закону України N 2210-III зазначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Кінцевим терміном сплати штрафу є 02.02.2018 р.

Відповідач сплатив суму штрафу в розмірі 21 000 грн. 00 коп. лише 16.08.2018 р., що підтверджується квитанцією № 0.0.1109807322.1,тобто після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України N 2210-III у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням органи Антимонопольного комітету України стягують штраф у судовому порядку.

Частиною 5 ст. 56 Закону України N 2210-III передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 39-рш від 20.11.2017 р. по справі № 02/15-17 розмір штрафу становить 21 000 грн.00 коп.

Як встановлено судом, позивач при накладенні штрафу не вийшов за межі наданої йому компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України N 2210-III заявник, відповідач, третя особа (у розумінні конкурентного законодавства) мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, скористався своїм правом на його оскарження, подавши до господарського суду позов.

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Смірнов О.Г.) у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Литвиненка Ігоря Вячеславовича до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 20.11.2017 року № 39-рш у справі № 02/15-17 відмовлено.

Відповідно до бази Діловодства спеціалізованого суду, станом на 11.12.2018 р. рішення суду набрало законної сили. Апеляційна скарга на рішення суду не подавалася.

Отже, рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 20.11.2017 року № 39-рш у справі № 02/15-17 є чинним та в судовому порядку не визнано недійсним.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання застосування конкурентного законодавства» у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати те, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Прострочення сплати штрафу складає 99 днів.

Таким чином, була нарахована пеня з 04.05.2018 р. (тому що 03.05.2018 р. господарським судом Запорізької області було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення ФОП Литвиненко І.В. відмовлено) по 10.08.2018 р. (день подання позовної заяви).

Прострочення терміну сплати штрафу складає 99 днів.

Сума за 1 день = 21 000 грн. х 1,5 % = 315,00 грн. 00 коп..

де 1,5% - розмір пені згідно п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Загальна сума пені = 315 грн. х 99 днів = 31 185 грн.00 коп.

Оскільки розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, то стягується пеня у розмірі 21 000 грн. 00 коп. (стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Заперечення відповідача не приймаються до уваги, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Аптимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк є присікальним та не може бути відновлено.

Відповідач скористався своїм правом та оскаржив рішення, за результатами судового розгляду господарським судом Запорізької області 03.05.2018 р. у справі № 908/193/18 було прийнято рішення, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення №39-рш від 20.11.17р. ФОП Литвиненко І.В. відмовлено.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2018 р. у справі № 908/193/18 не оскаржувалось та набрало законної сили 06.06.2018 р.

Нормами статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до резолютивної частини Рішення за вчинення порушення відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штрафи на кожну фізичну особу окремо.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його

територіальних відділень є обов'язковими до виконання;

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора

відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного

відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

- нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про

стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання застосування конкурентного законодавства» у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати те, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Відповідач доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми пені в розмірі 21 000 грн. 00 коп. не надав.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві були доведені обставини, надані належні та допустимі докази на їх підтвердження, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 21 000 грн. 00 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Литвиненко І.В., м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційни номер НОМЕР_1) на користь Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20497824) 21 000 (двадцать одна тисяча) грн. 00 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2017 р. № 39-рш (до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційни номер НОМЕР_1) на користь Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20497824, р/р 35210006003361 у Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 21.12.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова