Рішення № 78748816, 13.12.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/861/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської обласної ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гнатіва Андрія Андрійовича, АДРЕСА_1,76000,

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року в сумі 357 100,00 грн.

за участю:

від позивача: Грицків Марія Іванівна - начальник договірно-правового відділу управління об'єктами спільної власності територіальних громад області, (довіреність № 11-159/478р/176 від 11.04.2018 року)

від відповідача: представники не з'явилися

установив: Івано-Франківська обласна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гнатіва Андрія Андрійовича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року в сумі 357 100 грн 00 к., з них: 344 784 грн 27 к. - основна заборгованість по орендній платі та 12 315 грн 73к. - пені.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року щодо здійснення орендної плати.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 16 жовтня 2018 року вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.11.2018 року.

Відповідно до ухвали від 08 листопада 2018 року Господарський суд Івано-Франківської області розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відклав на 27.11.18.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.11.18 закрив підготовче провадження та розгляд справи по суті призначив на 12.12.18.

В судовому засіданні 12.12.18 судом оголошувалась перерва до 13.12.2018 року, про що сторін повідомлено під розписку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 13.12.18 повноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить повідомлення про оголошення перерви, яке наявне в матеріалах справи; відзив на позов не подав. Причини неявки його учасника та неподання письмового відзиву суду не повідомив, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростував.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

07 вересня 2015 року між Івано-Франківською обласною радою (по договору орендодавець/по справі - позивач) та підприємцем Гнатівим Андрієм Андрійовичем (по договору - орендар/ по справі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (додається), балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство Івано-Франківської обласної ради з експлуатації майна.

Згідно з умов цього договору орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщень першого поверху загальною площею 345,1 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 30 (надалі - Об'єкт оренди) (п.1.1 Договору).

Об'єкт оренди передається орендарю з метою розміщення торгівельного об'єкта з продажу продовольчих товарів і товарів підакцизної групи (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року розмір орендної плати становить 23687,34 грн. з ПДВ на місяць.

До зазначеного договору оренди нерухомого майна в частині зміни розміру орендної плати рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2017 року внесено зміни, відповідно до яких, розмір орендної плати становить 44219,23 грн. з ПДВ в місяць.

Згідно п.7.1 Вказаного вище договору термін його дії з 07.09.2015. по 04.09.2018 року.

За заявою відповідача по справі договір оренди припинив свою дію достроково 07.08.2018, про що свідчить Акт приймання-передачі нерухомого майна на АДРЕСА_2 від 07.08.2018.

Однак, фізичною особою-підприємцем Гнатівим Андрієм Андрійовичем плата за оренду зазначених приміщень не перерахована за період січень-серпень 2018 року, в результаті чого виникла заборгованість і на дату припинення договору оренди склала 357 100 грн 00 к., з них: 344 784 грн 27 к. - основного боргу та 12 315 грн 73к. - пені.

Листами-попередженнями від №283/08-04/007 від 09.07.2018р., №253/03-02/007 від 12.07.2018р., № 283/08-04/007 від 19.07.2018р., № 316/03-02/007 від 08.08.2018р. позивач неодноразово звертався до відповідача про необхідність погашення заборгованості в сумі 357 100 грн 00 к., яка виникла на підставі Договору оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року.

На момент звернення з позовом до суду така заборгованість ним не погашена.

За змістом частин 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Наведена правова норма кореспондується зі ст.174 ГК України, якою визначено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За приписами статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 283 ГК України, які кореспондуються з положеннями ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, між сторонами внаслідок укладення договору оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року виникли договірні відносини.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем майна, що є комунальною власністю є органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вимогами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункту 4.2. договору оренди нерухомого майна від 07.09.2015встановлено обов'язок відповідача щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції перераховувати плату за оренду приміщення на вул. Академіка Сахарова, 30 у м. Івано-Франківську.

В силу п.2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідачем вимоги позивача не спростовано.

З огляду на встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 344 784 грн 27к. основного боргу по орендній платі за період з січень-серпень 2018 року позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

У відповідності до приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п. 4.5. договору оренди сторонами погоджено, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному обсязі орендна плата стягується за весь період заборгованості на рахунок орендодавця з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судом встановлено факт порушення відповідачем сплати орендної плати за користування спірним приміщенням.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пеня за несплату орендної плати за корстування орендним приміщенням в період з січня по серпень 2018 року складає 12 315 грн 73к.

Суд здійснивши перевірку її нарахування прийшов до висновку про правельність її нарахування та такої, що підлягає задоволенню.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доводи позивача не спростував.

З аналізу наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі на суму 357 100 грн 00 к., з них: 344 784 грн 27 к. - основного боргу по орендній платі та 12 315 грн 73к. - пені.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 5, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 11, 204, 509, 525, 546, 599, 610, 611, 612, 626, 638, 762 Цивільного кодексу України, ст. 174, 175, 216, 230, 231, 283 Господарського кодексу України, ст.73, 74, 77, 86, 128, Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Івано-Франківської обласної ради до фізичної особи - підприємця Гнатіва Андрія Андрійовича про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 07.09.2015 року в сумі 357 100 грн 00 к., з них: 344 784 грн 27 к. - основного боргу по орендній платі та 12 315 грн 73к. - пені задовольнити.

Стягнути з відповідача фізичної особи - підприємця Гнатіва Андрія Андрійовича (АДРЕСА_1,76000, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк) на користь позивача Івано-Франківської обласної ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, р/р 34224999009001, банк одержувача Казначейство України, МФО 899998, одержувач -ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код одержувача 37951998) заборгованість в сумі 357 100 грн 00 к. (триста п'ятдесят сім тисяч сто гривень), з них: 344 784 грн 27 к. (триста сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять сім копійки) - основного боргу по орендній платі, 12 315 грн 73 к. (дванадцять тисяч триста п'ятнадцять гривень сімдесят три копійки) - пені та 5356 грн 50 к. (п'ять тисяч триста п'ятдесят шість гривень п'ятдесят копійки) - витрати по сплаті судового збору (одержувач - управління об'єктами СВТГО, код одержувача 34844218, р/р35419007019191, банк одержувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.12.2018

Суддя Фанда О.М.