Рішення № 78748762, 11.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/120/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 Справа № 908/2173/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Колодій Н.А., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, (71503, м. Енергодар, Запорізька область, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1)

про стягнення суми 36504 грн. 16 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача не з’явився.

від відповідача не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення 36504 грн. 16 коп., яка складається з 28375 грн. 07 коп. суми основного боргу, 4716грн.49коп. суми пені, 1986грн.25коп. суми штрафу, 610грн.09коп. 3% річних, 816грн. 26коп. суми індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2018 порушено провадження у справі № 908/2173/18, присвоєний номер провадження 32/120/18, справа призначена до розгляду на 11.12.2018 за правилами спрощеного провадження.

В судове засідання 11.12.2018 представники сторін не з’явились.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011 між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС (далі позивач) та КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (далі – відповідач) укладений договір №165-ЕС про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Відповідно до п. 1.1 договору, власник мереж (ВП ЗАЕС) забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу з метою забезпечення провадження статутної діяльності для потреб електроустановок споживача, а саме: житлових будинків, розташованих в мікрорайонах 3-7 в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4 цього договору.

Згідно з п. 4.1.6 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 10.11.2011), у випадку виникнення перетоків реактивної електричної енергії споживач зобов'язується здійснювати оформлення звітних документів та своєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» на підставі «Розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період» та оформленого 2-х стороннього «Акту про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за розрахунковий період» (додаток №5.4), до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника мереж.

Між сторонами підписані двосторонні акти про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії: №11-РЕ від 30.11.2017 за послуги, надані у листопаді 2017р., на суму 14 274,72 грн.; №12-РЕ від 31.12.2017 за послуги, надані у грудні 2017р., на суму 14 100,35 грн., на загальну суму 28 375,07 грн.

Враховуючи умови договору, строк оплати наданих послуг у листопаді до 31.12.2017., у грудні 2017р. - до 31.01.2018.

На момент подачі позовної заяви позивач вказує, що заборгованість відповідача перед ВП ЗАЕС не оплачена, прострочення оплати акту за листопад 2017р. складає 277 днів, за грудень 2017р. - 246 днів.

З метою досудового врегулювання спору, 15.02.2018 на адресу позивачем була направлена претензія №28-23/3982, яка отримана контрагентом 15.02.2018. Відповідь на вказану претензію, у встановлений законодавством строк, до позивача не надходила.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодекс України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким. що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України).

Таким чином, на момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 28375грн. 07коп., пред’явлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ҐК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2.1 договору, у разі внесення платежів, передбачених п. 4.1.6 цього договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а за прострочку платежу більше 30 днів - додаткове стягнення штрафу в розмірі 7% вказаної суми прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідачу, в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання в частині оплати наданих послуг, нарахована пеня в розмірі 4 716,49 грн. (розрахунок додається) та штраф за прострочку платежу більше 30 днів в розмірі 1 986,25 грн. (розрахунок додається). Надані суду розрахунки судом перевірені, позовні вимог щодо нарахування суми пені та штрафу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних в розмірі 610,09грн. (розрахунок додається) та індекс інфляції в розмірі 816,26 грн. (розрахунок додається). Розрахунки позивача судом перевірені, сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем пред’явлені до стягнення сума 3121грн. 09коп. інфляційних збитків, сума – 1078 грн. 33коп. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розрахована вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, до ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради про стягнення суми 36504 грн. 16 коп. задовольнити в повному об’ємі.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, (71503, м. Енергодар, Запорізька область, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1, ЄДРПОУ 32166551) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, вул. Промислова, 133, м.Енергодар, Запорізька область, ЄДРПОУ 19355964) суму основного боргу в розмірі 28375 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 07коп., суму пені в розмірі 4716 (чотири тисячі сімсот шістнадцять) 49 коп., 1986 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят шість) 25 коп. 7% штрафу, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 26 коп. суми індексу інфляції, 3% річних в розмірі 610 (шістсот десять) грн..09 коп., судовий збір в розмірі 1762 (одна тисячам сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано “21” грудня 2018.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій