Рішення № 78748460, 13.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4715/18за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпропетровської міської ради

про стягнення 867 615,79 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1 дов. № 830 від 21.05.18р.

Відповідача - ОСОБА_2 дов. № 09 від 11.07.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача 708 632,55 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 10 058,68 грн. - боргу за перетоки реактивної електричної енергії, 34 452,36 грн. - 3 % річних, 833 163,43 грн. - індексу інфляції.

Відповідач визнав факт несплати боргу за спожиту активну та перетоки реактивної електроенергії за період з грудня 2016р. по лютий 201р.7 у розмірі 718 691,23 грн. Проте, Відповідач не згоден з розрахунком Позивача щодо інфляційних втрат через прострочення сплати коштів та надав контррозрахунок індексу інфляції. У частині стягнення 3 % річних Відповідач просить відмовити, мотивуючи тим, що Відповідач – підприємство з регульованим тарифом на проїзд. Тобто, вартість проїзду установлюється міською радою на принципах доступності для населення. Так, у 2017р. кошти на регулювання тарифу складали 121 371,00 тис.грн., а фактичне фінансування з міського бюджету становить 102 804,65 тис.грн. Недоплата міського бюджету становила 18 566,35 тис.грн. За 9 місяців 2018р. необхідний розмір коштів на регулювання тарифу складає 104 324,72 тис.грн. Фактично компенсовано витрати на суму 88 805,57 тис. грн. Недофінансування з міського бюджету становить 15 519,15 тис. грн. Враховуючи викладене, прострочення платежу за електричну енергію відбулося не з вини Відповідача, а за відсутності належного бюджетного фінансування. За цих обставин нарахування 3 % річних при розрахунку боргу є безпідставним.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 867 615,79 грн., з яких 708 632,55 грн. – борг за активну електроенергію, 10 058,68 грн. – боргу за перетоки реактивної електричної енергії, 34 452,36 грн. – 3 % річних, 114 472,20 грн. – індекс інфляції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.08р. сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії №7323/36-70 (далі Договір), за п.1. якого Постачальник (Позивач) продає електричну енергію Споживачу (Відповідачеві) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 52,510 МВА, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками №2.1, 2.2, 2.3, 2.4 " Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між Постачальником та Споживачем, та додатками №10.1, 10.2, 10.3, 10.4 "Загальна схема електропостачання", які є невід’ємною частиною даного Договору або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Споживач зобов’язується оплачувати Постачальникові вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.2.3.3. Договору).

За внесення платежів, передбачених п.2.3.3. – 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальникові пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1. Договору).

Відповідно до п.1 Додатку "Порядку розрахунків", розрахунковим періодом встановлюється місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використаної в розрахунковому періоді електричної енергії на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунка протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно з п.2.2. цього Додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно з п.2.3. цього Додатку, протягом п’яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку (п.4 Додатку "Порядок розрахунків").

У протоколі розбіжностей від 22.05.08р. сторони погодили доповнити п.4. Додатку "Порядок розрахунків" частиною четвертою наступного змісту: "у разі оплати Споживачем отриманої електричної енергії за рахунок відповідної субвенції згідно з Постановою КМУ "Про затвердження Порядку перерахування в 2008 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.05р. №20 оплата спожитої електричної енергії провадиться протягом 25 операційних банківських днів з дня отримання рахунку".

Позивач виконував свої договірні зобов’язання, протягом грудня 2016р. - лютого 2017р., що підтверджується актами про фіксацію показів приладів обліку Відповідача за цей період.

За даними Позивача, Відповідач виставлені рахунки за спожиту активну і перетоки реактивної електричної енергії оплачував частково та несвоєчасно, внаслідок чого, у нього перед Позивачем виник борг за поставлену з грудня 2016р. по лютий 2017р. активну електроенергію у розмірі 708 632,55 грн. та 10 058,68 грн. за перетоки реактивної електричної енергії за період з грудня 2016р. по лютий 2017р.

Факт одержання рахунків підтверджується електронним цифровим підписом Споживача на виданих рахунках.

З посиланням на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача, за активну електроенергію, Позивач нарахував 3% річних - 33 969,55 грн. за період прострочки з 14.02.17р. по 02.10.18р., індекс інфляції – 112 866,04 грн. за період з 14.02.17р. по 02.10.18р., за перетоки реактивної електричної енергії 482,81 грн. – 3 % річних за період з 14.02.17р. по 02.10.18р., індекс інфляції – 1 606,16 грн. за період з 14.02.17р. по 02.10.18р. Нарахування проводилися за кожним актом окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач визнав борг за спожиту активну та перетоки реактивної електричної енергії електроенергію за період з грудня 2016р. по лютий 2017р. у розмірі 718 691,23 грн. та індекс інфляції у розмірі 114 472,20 грн.

Заперечуючи нарахування 3 % річних Відповідач посилається на те, що прострочення платежу за спожиту активну та реактивну електричну енергію відбулося не з вини Відповідача, а за відсутності належного бюджетного фінансування.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.04р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Перевіривши розрахунки Позивача, з урахуванням зменшення позовних вимог, суд визнає їх обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Позивач при звернені з позовом сплатив 23 794,61 грн. судового збору, а виходячи із ціни позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), мав сплатити 13 014,24 грн., тобто переплата становить 10 780,37 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпропетровської міської ради про стягнення 867 615,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпропетровської міської ради, 49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, 8 (код 21927215) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22 (код 23359034) 708 632,55 грн. – боргу за спожиту активну електричну енергію, 10 058,68 грн. – боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 114 472,20 грн. – індексу інфляції, 34 452,36 грн. – 3% річних, 13 014,24 грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.12.2018

Суддя С.Г.Юзіков