Рішення № 78747968, 18.12.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2018 року м. ЧернігівCправа № 927/760/18 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/760/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СААН-АГРО”

місцезнаходження: вул. імені ОСОБА_1, буд.52, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512

поштова адреса: вул. імені ОСОБА_1, буд.61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512

До відповідача: Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ”

вул. Дачна, б.25, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200

Про стягнення 2083060,33 грн

За участю представників:

Позивача: не з?явився

Відповідача: не з?явився

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “СААН-АГРО” подано позов до відповідача – Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ” про стягнення 2083060,33 грн боргу по договору №51 поставки від 10.05.2018.

Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов?язань щодо оплати товару по договору поставки №51 від 10.05.2018 з додатком до нього.

Також позивачем подано клопотання вих№02/10-1 від 02.10.2018, у якому позивач просить суд: витребувати у Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ” (16200, Чернігівська область, Коропський район, смт. Короп, вул. Дачна, б.25, код ЄДРПОУ 30894726) належним чином оформлені примірники видаткових накладних за травень за №18, 75, 65, 74, 23, 76, 66, 30, 31, 77, 67, 79, 32, 33, 80, 68, 78, 34, 35, 81, 36, 82, 69, 46, 71, 84, 83, 70, 47, 48, 86, 85, 49, 50, 72, 87, 88, 73, 51 за червень за №89, 90, 91, 92, 93, 96, 97, 98, 99, 100, 122, 123, 124, 125, 126, 149, 150, 151, 152, 153, 167, 168, 169, 170, 184, 185, 186, 187, 188, 120, 101, 118, 121, 127, 119, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 135, 134, 137, 136, 139, 138, 140, 141, 142, 143, 145, 144, 147, 146, 321, 259, 322, 208, 323, 324, 338, 325, 326, 339, 327, 328, 340, 329, 341, 330, 346, 345, 342, 351, 352, 343, 344, 353 за липень за №387, 391, 388, 389, 401, 418, 419, 420, 404, 421, 422, 405, 423, 424, 408, 425, 426, 427, 410, 477, 411, 478, 412, 479, 480, 415, 481, 416, 482, 483, 417, 486, 501, 487, 502, 489, 491, 492, 505, 494, 506, 507, 496, 497, 508, 498, 509, 499, 500, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 313, 314, 317, 319, 322, 324 за серпень за №519, 520, 521, 525, 526, 521, 527, 522, 523, 528, 529, 530, 531, 532, 545, 533, 534, 547, 546, 563, 535, 536, 564, 565, 572, 567, 573, 341, 342, 343, 344, 345, 364, 356, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 399, 400, 401, 402, 403. Приймальну квитанцію на закупівлю молочної сировини за травень, червень, липень, серпень 2018, ОСОБА_2 звірки взаєморозрахунків ТОВ “СААН-АГРО” та ДП “КОРОПСЬКИЙ СИРЗАВОД”: з 18.06.2018 по 30.06.2018; з 01.07.2018 по 31.07.2018; з 01.08.2018 по 15.08.2018 – за договором поставки №51 від 10.05.2018 та Спеціалізованих товарних накладних та Товаро-транспортних накладних, а саме: Товарно-транспортні накладні та спеціалізовані тн по Краснянській фермі ТОВ “Саан-Агро” за 31.05.2018 на загальну кількість 6732л., 30.05.2018 на загальну кількість 6547л., 29.05.2018 на загальну кількість 6506 л., 28.05.2018 на загальну кількість 6599 л., 27.05.2018 на загальну кількість 6403 л., 26.05.2018 на загальну кількість 6527 л., 25.05.2018 на загальну кількість 6423 л., 24.05.2018 на загальну кількість 6568 л., 23.05.2018 на загальну кількість 6629 л., 22.05.2018 на загальну кількість 6444 л., 21.05.2018 на загальну кількість 6516 л., 20.05.2018 на загальну кількість 6465 л., 19.05.2018 на загальну кількість 6682 л., 19.05.2018 на загальну кількість 4128 л., 18.05.2018 на загальну кількість 6569 л., 17.05.2018 на загальну кількість 6475 л., Товарно-транспортні накладні та спеціалізовані тн по Матіївській фермі ТОВ “Саан-Агро” за 08.08.2018 на загальну кількість 6721 л., 10.08.2018 на загальну кількість 1000 л., 10.08.2018 на загальну кількість 1878 л., 10.08.2018 на загальну кількість 1815 л., 10.08.2018 на загальну кількість 1815 л., 11.08.2018 на загальну кількість 6770 л., 12.08.2018 на загальну кількість 6721 л., 13.08.2018 на загальну кількість 6776 л, 14.08.2018 на загальну кількість 6692 л., 15.08.2018 на загальну кількість 6885л.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2018 відкрито провадження у справі № 927/760/18, ухвалено розгляд даної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.11.2018 о 11:00. Задоволено клопотання позивача та витребувано у Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ” (16200, Чернігівська область, Коропський район, смт. Короп, вул. Дачна, б.25, код ЄДРПОУ 30894726) у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зазначені у клопотанні документи.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1620001716796 від 12.10.2018, але повноважного представника у судове засідання 06.11.2018 не направив.

Відповідач вимог ухвали суду від 12.10.2018 про витребування доказів не виконав, витребувані судом докази не надав та не повідомив суд про їх відсутність чи неможливість надання.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2018 зазначив, що не виключає можливості укласти мирову угоду з відповідачем.

У судовому засіданні 06.11.2018 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.11.2018 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 06.11.2018, керуючись ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання 20.11.2018 о 11:00.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1620001727038 від 06.11.2018, але повноважного представника у судове засідання 20.11.2018 не направив.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2018 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості врегулювати спір з відповідачем шляхом укладення мирової угоди.

У судовому засіданні 20.11.2018 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення підготовчого засідання на 03.12.2018 о 11:00.

Ухвалою суду від 20.11.2018, керуючись ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання 03.12.2018 о 11:00.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1620001728913 від 20.11.2018, але повноважного представника у судове засідання 03.12.2018 не направив.

Заяв та клопотань від сторін на час судового засідання 03.12.2018 до суду не надходило.

Ухвалою суду від 03.12.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2018 року о 11:00. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників сторін є обов'язковою.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1620001733585 від 03.12.2018, але повноважного представника у судове засідання 10.12.2018 також не направив.

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання №25 від 05.12.2018, у якому позивач просить суд: 1) поновити процесуальний строк для подачі додаткових доказів та залучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме: копій податкових накладних за період з 16.05.2018 по 15.08.2018 та спеціалізованих товарних накладних за червень, липень, серпень; 2) витребувати від податкових органів, якими було зареєстровано відповідача як платника податків, а саме: Менської ОДПІ ГУ ДФС (Коропське відділення) підтвердження включення відповідачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до податкових накладних, долучених до матеріалів справи.

Також представник позивача в судовому засіданні 10.12.2018 просить суд залучити до матеріалів справи додаткові докази, посилаючись на те, що вони не були надані з поважних причин, оскільки сторони мали намір укласти мирову угоду.

У судовому засіданні 11.12.2018 суд постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача №25 від 05.12.2018 у частині поновлення строку для подачі додаткових доказів та в частині витребування від податкових органів, якими було зареєстровано відповідача як платника податків, а саме: Менської ОДПІ ГУ ДФС (Коропське відділення) підтвердження включення ДП "Коропський сирзавод" ТОВ "СИЛ" (ІПН 308947225092) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до податкових накладних, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем не надано доказів направлення даного клопотання відповідачу, а також враховуючи, що вони подані з порушенням ст. 81 та ст.119 Господарського процесулаьного кодексу України.

У частині залучення додаткових доказів до матеріалів справи суд задовольнив клопотання позивача, подані ним документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.12.2018 суд оголосив перерву на 18.12.2018 о 11:30.

Ухвалою суду від 10.12.2018, керуючись ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що в судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву на 18.12.2018 о 11:30.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника позивача ОСОБА_2 (а.с.252 т.5) та повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.12.2018 №1620001732481 (відповідачу), але повноважних представників у судове засідання 18.12.2018 не направили.

До початку судового засідання від позивача, засобами електронного зв?язку, надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, за підписом представника позивача ОСОБА_2

Відповідно до ч.3,4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі представника відхилено судом у зв?язку з недодержанням позивачем вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю електронного цифрового підпису на ньому, а також вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов’язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов’язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 12.10.2018 було встановлено відповідачу строк надання візиву на позов та відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях 06.11.2018, 20.11.2018, 03.12.2018, 10.12.2018, 18.12.2018 не скористався та повноважного представника не направив; відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав; заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СААН-АГРО” (постачальник) та Дочірнім підприємством “Коропський сирзавод” Товариства з обмеженою відповідальністю “СиЛ” (покупець) було укладено договір №51 поставки, копія якого додана позивачем до матеріалів справи (а.с.19-24 т.1), а огляд оригіналу даного договору здійснено судом у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1.1. договору №51 поставки від 10.05.2018, у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник взяв на себе зобов?язання поставляти покупцю молочну сировину (молоко коров?яче, сире, незбиране, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), далі за текстом – молоко, відповідно до усного та/або письмового (в тому числі отриманого за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем) замовлення покупця, а покупець – приймати і оплачувати його на умовах та в порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 1.2. договору №51 поставки від 10.05.2018 передбачено, що кількість молока зазначається у товарно-транспортній накладній ФІ-ТН (надалі – ТТН) та спеціалізованій товарній накладній на перевезення молока за формою №1ТН (МС), затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України №457 від 01.12.2015 (далі – товарна накладна), ціна – у протоколах погодження цін (додаток №1), які після погодження сторонами у порядку, передбаченому даним договором, є невід?ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 1.3.1. договору №51 поставки від 10.05.2018, молоко за даним договором може поставлятись покупцю партіями. Партія молока за даним договором є молоко в кількості, вказаній у ТТН та товарній накладній.

Передача постачальником передплаченої покупцем партії молока/молоко проводиться протягом 1 календарного дня з моменту здійснення покупцем 100% попередньої оплати (за умови надання покупцем автоцистерни для завантаження молока).

Згідно з п. 2.7. договору №51 поставки від 10.05.2018, первинні показники кількості молока вказуються постачальником у місці відвантаження молока (п. 1.3.1. договору). Постачальник у присутності представника покупця в момент відвантаження молока в автомолцистерни (транспортні засоби) надані покупцем, здійснює перевірку кількості (об?єму) молока та опломбовує автоцистерну (якщо автомолцистерна порожня, відсутнє молоко третіх осіб), після чого визначені кількісні показники проставляються в супровідних документах на партію молока/молоко, що надаються постачальником в день поставки такої партії молока і скріплюються підписами довірених осіб обох сторін.

Кінцеве (остаточне) приймання молока здійснюється покупцем, відповідно до кількісних показників, що зазначаються останнім в товарній накладній в графі «Прийнято» при прийманні покупцем молока на власній території (лабораторії).

Пунуктами 8.1.,8.2. договору №51 поставки від 10.05.2018 визначено, що даний договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків за поставлене молоко до моменту остаточного розрахунку.

По закінченню терміну дії даного договору, у разі письмової заяви сторони про припинення або зміну умов даного договору протягом одного місяця до моменту закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами договір №51 поставки від 10.05.2018 по своїй правовій природі є договором поставки.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 3.1.4., 3.1.5. договору №51 поставки від 10.05.2018 передбачено, що постачальник зобов?язаний поставляти молоко у строки, визначені даним договором, якщо інші строки поставки не були погоджені сторонами при поданні замовлення покупцем, за умови здійснення покупцем 100% попередньої оплати вартості молока згідно розділу 5 даного договору; надати покупцю супровідні документи, зокрема, товарну накладну та товарно-транспортну накладну Ф1-ТН – в день поставки молока/партії молока, оригінал рахунку-фактури – в день поставки молока/партії молока. Зазначені документи повинні бути заповнені відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює порядок складання первинних облікових документів.

Покупець, у відповідності до п. 3.2.3.-3.2.5. договору №51 поставки від 10.05.2018, зобов?язаний здійснити своєчасну 100% оплату молока/партії молока, згідно умов розділу 5 даного договору; виписувати та надавати постачальнику приймальну квитанцію за формою №3-ПК (МС) в одному примірнику не пізніше 3-го числа наступного за місяцем, в якому здійснювалась поставка; підписати і повернути постачальнику його примірники товарної накладної та товарно-транспортної накладної Ф1-ТН протягом 3-х робочих днів з моменту поставки покупцю молока за такими накладними, а примірники видаткової накладної – протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання.

Відповідно до п. 5.1. договору №51 поставки від 10.05.2018, ціна на молоко встановлюється в національній валюті України – гривні, та погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження цін (додаток №1), який є невід?ємною частиною цього договору.

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору поставки № 51 від 10.05.2018: протокол погодження ціни, в якому сторони визначили, що відповідно до умов договору поставки №51 від 10 травня 2018 року, починаючи з 10 травня 2018 року встановити наступну планову закупівельну ціну за 1 тонну молочної сировини (молоко коров?яче, сире, незбиране): 1 гатунок – 8,10 грн; ціна встановлюється без/з врахування податку на додану вартість та дотацій, базисний жир 3,4%, базисний білок 3% у співвідношенні 40/60 (а.с.24 т.1).

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4.4.,4.5. договору №51 поставки від 10.05.2018, не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітнім покупцем, на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписується приймальна квитанція за формою №3-ПК (МС), в якій вказуються кількість та вартість молочної сировини та інші реквізити, передбачені законодавством. Сторони погоджуються, що молоко вважається прийнятим належним чином і уповноваженою на це особою якщо у ТТН та товарній накладній проставлений підпис покупця/уповноваженої особи покупця, печатка або штамп покупця (при наявності та необхідності).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №51 поставки від 10.05.2018, постачальником (позивачем) за період з 17.05.2018 по 15.08.2018 була здійснена поставка покупцю (відповідачу) молока, в загальній кількості 1426418 кг на загальну суму 11563060,37 грн, а саме: -за період з 17.05.2018 по 31.05.2018, у кількості 233572 кг на загальну суму 1893209,62 грн; за червень 2018 у кількості 483604 кг, на загальну суму 3888005,78 грн; за липень 2018 у кількості 478 678,00 кг, на загальну суму 3845010,87 грн; за серпень 2018 на загальну кількість 230 564,00 кг, на загальну суму 1936834,10 грн.

Факт поставки позивачем відповідачу молока по договору №51 поставки від 10.05.2018 підтверджується доданими до матеріалів справи копіями наступних документів, а саме:

-за період з 17.05.2018 по 31.05.2018, у кількості 233572 кг на загальну суму 1893209,62 грн, що підтверджується: видатковими накладними за травень: № 18,74 від 17.05.2018; № 23,75,65 від 18.05.2018; № 30,66,76 від 19.05.2018; №31,67,77 від 20.05.2018; №32,79 від 21.05.2018; №33,78 від 22.05.2018; № 80,68,34 від 23.05.2018; № 35,81 від 24.05.2018; № 36,82,69 від 25.05.2018; № 46,83,70 від 26.05.2018; № 47,71,84 від 27.05.2018; № 48,85 від 28.05.2018; № 86,49 від 29.05.2018; № 50,72,87 від 30.05.2018; № 51,73,88 від 31.05.2018(а.с.1-39 т.3); товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини та спеціалізованими товарними накладними (форма № 1-ТТН (МС)): за травень 2018 (а.с.63-103 т.1);

-за червень 2018 у кількості 483604 кг, на загальну суму 3888005,78 грн, що підтверджується: надісланими відповідачем на електронну адресу позивача приймальними квитанціями: № КСЗ 00006166 за червень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Матіївка) на загальну суму 1576493,18 грн та № КСЗ 00006167 за червень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Красне) на загальну суму 2311512,60 грн; видатковими накладними за червень: №89, 120, 101 від 01.06.2018; №90, 118, 121 від 02.06.2018; №91, 127, 119 від 03.06.2018; №92, 128 від 04.06.2018; №93, 129 від 05.06.2018; №96, 130, 131 від 06.06.2018; № 97,132,133 від 07.06.2018; № 98,134,135 від 08.06.2018; №99,113,136 від 09.06.2018; №100,138,139 від 10.06.2018; № 122,140 від 11.06.2018; № 123, 141 від 12.06.2018; № 124, 142,143 від 13.06.2018; №125, 145,146 від 14.06.2018; №126, 147,146 від 15.06.2018; №149, 321,259 від 16.06.2018; № 150, 322, 208 від 17.06.2018; № 151, 323 від 18.06.2018; № 152, 324 від 19.06.2018; № 153, 338, 325 від 20.06.2018; № 167, 326 від 21.06.2018; №168, 339, 327 від 22.06.2018; № 169, 328, 340 від 23.06.2018; № 170, 329, 341 від 24.06.2018; № 170, 330 від 25.06.2018; № 184, 346 від 26.06.2018; № 185, 345, 342 від 27.06.2018; № 186, 351 від 28.06.2018; № 187, 352, 343 від 29.06.2018; № 188, 344, 353 від 30.06.2018 (а.с.40-120 т.3) ; товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини та спеціалізованими товарними накладними (форма № 1-ТТН (МС)): за червень 2018 (а.с.1-82 т.2 та а.с.55-115 т.4)

-за липень 2018 на загальну кількість 478 678,00 кг, на загальну суму 3845010,87 грн, що підтверджується: надісланими відповідачем на електронну адресу позивача приймальними квитанціями: № КСЗ 00007480 за липень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Красне) на загальну суму 2170879,99 грн; № КСЗ 00007479 за липень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Матіївка) на загальну суму 1674130,86 грн; видатковими накладними за липень: № 387, 391, 211 від 01.07.2018; № 212, 388 від 02.07.2018; №389, 213 від 03.07.2018; № 214, 401, 418 від 04.07.2018; № 215, 419 від 05.07.2018; № 216, 420,217,218 від 06.07.2018; № 404, 421, 219 від 07.07.2018; № 422, 405, 220, 221, 222 від 08.07.2018; № 423, 223 від 09.07.2018; № 424, 224 від 10.07.2018; № 408, 425, 273 від 11.07.2018; № 426, 274 від 12.07.2018; № 427, 410, 275 від 13.07.2018; № 477, 411, 276 від 14.07.2018; № 478, 412, 277 від 15.07.2018; № 479, 278 від 16.07.2018; № 480, 279 від 17.07.2018; № 415, 481, 280 від 18.07.2018, № 416, 482, 281 від 19.07.2018; № 483,417, 282 від 20.07.2018; № 486,501, 297 від 21.07.2018; № 487, 502, 298 від 22.07.2018; № 489, 299 від 23.07.2018; № 491, 300, 301,302 від 24.07.2018; № 492,303, 505 від 25.07.2018; № 494, 506, 313 від 26.07.2018; № 507,496, 314 від 27.07.2018; № 497,508, 317 від 28.07.2018; № 498, 509,319 від 29.07.2018; №499, 322 від 30.07.2018; № 500, 324 від 31.07.2018 (а.с.121-205 т.3); товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини та спеціалізованими товарними накладними (форма № 1-ТТН (МС)): за липень 2018 (а.с.83-167 т.2 та а.с.156-240 т.4).

-за серпень 2018 на загальну кількість 230 564,00 кг, на загальну суму 1936834,10 грн, що підтверджується: видатковими накладними за серпень: № 519, 520, 341 від 01.08.2018; № 521, 525, 342 від 02.08.2018; № 526, 521,343 від 03.08.2018; № 527,522,344 від 04.08.2018; № 523, 528, 345 від 05.08.2018; № 529, 364 від 06.08.2018, №530, 356 від 07.08.2018; № 531, 532, 366 від 08.08.2018; № 545, 533, 367 від 09.08.2018; № 534, 547, 546, 368, 369, 370, 371 від 10.08.2018, № 563, 535, 399 від 11.08.2018, № 536, 564, 400 від 12.08.2018; №565, 401 від 13.08.2018: № 572, 402 від 14.08.2018; № 567, 573, 403 від 15.08.2018 за серпень 2018 (а.с.206-248 т.3); товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини та спеціалізованими товарними накладними (форма № 1-ТТН (МС)): за серпень 2018 (а.с.168-210 т.2 та а.с.116-155 т.4).

Також у підтвердження факту виконання взятих на себе зобов?язань щодо здійснення поставки відповідачу молока та відображення цієї операції в бухгалтерському обліку, позивачем надано податкові накладні за травень, червень, липень, серпень 2018 (а.с.1-248 т.5).

Пунктом 3.1.4. договору №51 поставки від 10.05.2018, передбачено обов?язок продавця надавати покупцю товарну накладну, товарно-транспорту накладну Ф1-ТН, а відповідно до 3.2.5. договору покупець зобов?язаний підписати та повернути продавцю його примірник товарної накладної та товарно-транспортної накладної Ф1-ТН протягом 3 робочих днів з моменту її отримання.

Відповідач щодо кількості та вартості отриманого молока заперечень не надав. Доказів наявності розбіжностей щодо кількісних та/або якісних показників продукції, у відповідності до п. 4.9. договору №51 поставки від 10.05.2018 відповідачем також суду не надано.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини та спеціалізовані товарні накладні (форма № 1-ТТН (МС)): за травень-серпень 2018, містять підпис та печатку відповідача.

Обов?язок щодо виписування приймальної квитанції за формою № 3-ПК (МС) покладено на відповідача (п.4.5 договору №51 поставки від 10.05.2018).

Як встановлено судом, відповідачем було виписано лише приймальні квитанції: № КСЗ 00006166 за червень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Матіївка) на загальну суму 1576493,18 грн та № КСЗ 00006167 за червень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Красне) на загальну суму 2311512,60 грн; № КСЗ 00007480 за липень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Красне) на загальну суму 2170879,99 грн; № КСЗ 00007479 за липень по фермі ТОВ «СААН-АГРО» (Матіївка) на загальну суму 1674130,86 грн.

Надані позивачем видаткові накладні відповідачем не підписані, але як слідує із матеріалів справи, позивачем 23.06.2018 рекомендованим листом було направлено відповідачу вимогу вих.№13-юр від 22.06.2018 щодо сплати заборгованості, у якій він також просив підписати та повернути примірники направлених видаткових накладних.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 26.06.2018, що підтверджується фіскальним чеком від 23.06.2018 та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №1620001674740 від 23.06.2018 (а.с.25-29 т.1).

У порушення вимог п. 3.2.5. договору №51 поставки від 10.05.2018 відповідачем (покупцем) не підписано та не повернуто позивачу (постачальнику) примірники видаткових накладних та інших документів, перелік яких зазначено у даній вимозі, у зв?язку з чим позивач направив відповідачу повторну вимогу вих.№18 від 18.09.2018 (а.с.56-62 т.1), а також при зверненні з позовом до суду подав письмове клопотання вих.№02/10-1 від 02.10.2018 про витребування у відповідача підписаних уповноваженою особою відповідача та скріплених печаткою примірників документів, перелік яких зазначено у даному клопотанні.

Як зазначалось вище, суд ухвалою від 12.10.2018 задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зазначені у клопотанні документи. Проте, відповідач вимог ухвали суду від 12.10.2018 не виконав, витребувані судом докази не надав та не повідомив суд про їх відсутність чи неможливість надання.

Крім того, як свідчать матеріали справи, систематичне порушення відповідачем (покупцем) умов спірного договору №51 поставки від 10.05.2018 стало підставою для направлення позивачем відповідачу листа №06/08-18 від 06.08.2018 про розірвання договору №51 поставки від 10.05.2018 в односторонньому порядку (а.с.48-50 т.1).

Як вже зазначалось судом, ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.10.2018 було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідності до ч.1,4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві на позовну заяву відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Але відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Правові аксіоми визначають як загальні положення, які сприймаються як самоочевидні

істини, не потребують доведення та відображають загальнолюдський зміст права.

Однією із правових аксіом у судочинстві називають, зокрема, «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae).

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність зі сторони відповідача заперечень щодо факту поставки позивачем відповідачу молока, а також керуючись принципами цивільного права – справедливість, добросовісність, розумність та однією із аксіом цивільного судочинства «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae), суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт поставки відповідачу, на виконання умов договору №51 поставки від 10.05.2018, за період з 17.05.2018 по 15.08.2018 молока в кількості 1426418 кг на загальну суму 11563060,37 грн, а саме: -за період з 17.05.2018 по 31.05.2018, у кількості 233572 кг на загальну суму 1893209,62 грн; за червень 2018 у кількості 483604 кг, на загальну суму 3888005,78 грн; за липень 2018 у кількості 478678,00 кг, на загальну суму 3845010,87 грн; за серпень 2018 у кількості 230 564,00 кг, на загальну суму 1936834,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець, згідно з п.5.2. договору №51 поставки від 10.05.2018, проводить 100% попередню оплату замовленого молока/партії молока у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

З поданих позивачем матеріалів справи вбачається, що 100% попередня оплата замовленого молока/партії молока, відповідачем (покупцем), у відповідності до п.5.2. договору №51 поставки від 10.05.2018, не здійснювалась.

Згідно з ч.1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу або поставки не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов’язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 925/1332/13; від 15.03.2017 у справі №911/4620/15.

Приймаючи до уваги, що фактична поставка молока по спірних видаткових накладних за травень 2018 (а.с.1-39 т.3), за червень 2018 (а.с.40-120 т.3), за липень 2018 (а.с.121-205 т.3), за серпень 2018 (а.с.206-248 т.3), здійснювалась щоденно, що підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини та спеціалізованими товарними накладними (форма № 1-ТТН (МС)): за травень-серпень 2018; обумовлена договором 100% попередня оплата замовленого молока покупцем (відповідачем) не здійснювалась; інший строк оплати сторонами визначено не було; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини та спеціалізовані товарні накладні (форма № 1-ТТН (МС)): за травень-серпень 2018 є підставою виникнення обов’язку щодо здійснення розрахунків за отримане молоко, а тому відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, перебіг строку виконання грошового зобов’язання по спірних видаткових накладних починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, частинами 1,2 та 4 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Оскільки, позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки молока, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов'язання розрахуватись за отриману молочну сировину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №910/14263/13.

У наданому розрахунку ціни позову позивач вказує на те, що відповідачем в рахунок оплати було здійснено платежів на суму 9480000 грн. У підтвердження доказів здійснених відповідачем платежів, позивачем до позовної заяви додані копії платіжних документів на загальну суму 7080000 грн, а саме: №126 від 16.05.2018 на суму 200000,00 грн; №145 від 18.05.2018 на суму 200000,00 грн; №596 від 25.05.2018 на суму 100000,00 грн; №595 від 25.05.2018 на суму 200000,00 грн; №150 від 06.06.2018 на суму 500000,00 грн; №187 від 13.06.2018 на суму 300000,00 грн; №194 від 14.06.2018 на суму 200000,00 грн; №216 від 18.06.2018 на суму 100000,00 грн; №231 від 22.06.2018 на суму 500000,00 грн; №236 від 23.06.2018 на суму 100000,00 грн; №601 від 27.06.2018 на суму 500000,00 грн; №209 від 15.06.2018 на суму 200000,00 грн; №269 від 05.07.2018 на суму 300000,00 грн; №279 від 06.07.2018 на суму 150000,00 грн; №630 від 10.07.2018 на суму 300000,00 грн; №652 від 12.07.2018 на суму 700000,00 грн; №324 від 18.07.2018 на суму 600000,00 грн; №332 від 19.07.2018 на суму 100000,00 грн; №336 від 20.07.2018 на суму 100000,00 грн; №346 від 24.07.2018 на суму 300000,00 грн; №367 від 26.07.2018 на суму 1000000,00 грн; №401 від 31.07.2018 на суму 300000,00 грн; №349 від 25.07.2018 на суму 100000,00 грн; №420 від 01.08.2018 на суму 100000,00 грн; №432 від 03.08.2018 на суму 300000,00 грн; №437 від 06.08.2018 на суму 400000,00 грн; №672 від 08.08.2018 на суму 430000,00 грн; №668 від 08.08.2018 на суму 500000,00 грн; №448 від 08.08.2018 на суму 400000,00 грн; №450 від 09.08.2018 на суму 300000,00 грн.

Доказів сплати відповідачем 2400000 грн позивачем суду не надано, але оскільки в акті звірки звірки розрахунків за період з 17.05.2018 по 17.06.2018, який підписано сторонами, враховані оплати за 16.05.2018 в сумі 200000 грн, за 06.06.2018 в сумі 500000 грн, за 15.06.2018 в сумі 200000 грн, та позичем визнається факт сплати відповідачем 2400000 грн, а тому враховуючи приписи ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, судом приймається визнання позивачем факту отримання ним від відповідача коштів в сумі 2400000 грн в рахунок оплати за поставлене молоко.

Таким чином, заборгованість відповідача за отримане молоко за договором №51 поставки від 10.05.2018, враховуючи часткову оплату, становить 2083060,37 грн (11563060,37 грн – 9480000,00 грн).

Оскільки, позивач правом збільшити позовні вимоги, в порядку ст.46 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог – 2083060,33 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позов.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання ним грошових зобов?язань за договором №51 поставки від 10.05.2018 або ж фактичних даних на спростування факту отримання від позивача молока за договором №51 поставки від 10.05.2018, а також доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної оплати, а тому дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за поставлене молоко є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також керуючись принципами цивільного права – справедливість, добросовісність, розумність, а також однією із аксіом цивільного судочинства «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права» (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae), суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 2083060,33 грн боргу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно з платіжним дорученням № 5017 від 30.08.2018 було сплачено судовий збір в сумі 31245,90 грн.

Оскільки, спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 31245,90 грн.

Керуючись ст.2, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СААН-АГРО” (місцезнаходження: вул. імені ОСОБА_1, буд.52, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; поштова адреса: вул. імені ОСОБА_1, буд.61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; код ЄДРПОУ 32888557) до Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ” (вул. Дачна, б.25, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200; код ЄДРПОУ 30894726) про стягнення 2083060,33 грн боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” ТОВ “СиЛ” (вул. Дачна, б.25, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200; код ЄДРПОУ 30894726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СААН-АГРО” (місцезнаходження: вул. імені ОСОБА_1, буд.52, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; поштова адреса: вул. імені ОСОБА_1, буд.61, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область, 16512; код ЄДРПОУ 32888557) 2083060,33 грн боргу та 31245,90 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 20.12.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

– адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

– засоби зв’язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко