
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 591/7041/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Зеленського В.В.
суддів: Калиновського В.А. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина Грузії ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 р. (суддя Клименко А.Я., м. Суми, 40030) по справі №591/7041/18
за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області
до Громадянина Грузії ОСОБА_2
про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
ВСТАНОВИВ:
23.11.2018 р. Управління Державної міграційної служби України в Сумській області звернулося до Зарічного районного суду м. Суми з позовною заявою до громадянина Грузії ОСОБА_2, в якому просило суд:
- примусово видворити за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- затримати строком на 6 місяців громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
- в порядку пункту 3 частини 2 статті 371 КАС України звернути до негайного виконання рішення.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 року позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми вул. Г.Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 37846270) задоволено.
Примусово видворено за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Затримано строком на 6 місяців громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, який розташований: Чернігівська область, Ріпкинстький район, село Розсудів, вул. Лісна, буд. 5.
Рішення суду в частині примусового видворення звернуто до негайного виконання.
Відповідач, громадянин Грузії ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Грузії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, яким вказані позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, - скасувати. Ухвалити по суті заявлених позовних вимог нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи; поклав в основу рішення недоведені обставин, що мають значення для справи і які вважав встановленими; поклав в основу рішення невідповідні висновки, які суперечать дійсним обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права, тобто не застосував закон, який підлягав застосуванню в даному випадку.
Зокрема, посилається на наявність відносно нього іншого кримінального провадження, яке знаходиться на розгляді в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області, а тому з огляду на приписи ч.2 ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» неможливе його примусове видворення за межі України.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 23.11.2018 року з Головного управління Національної поліції в Сумській області надійшов лист, в якому ініціювалося питання про примусове видворення за межі України та затримання з поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки його 23.11.2018 року буде звільнено з під варти з Сумського СІЗО.
23.11.2018 року відповідача було звільнено по відбуванню строку покарання.
Встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, незаконно перебуває на території України.
Відповідач не значиться як такий, що перетинав державний кордон, а тому в'їхав на територію України поза пунктами пропуску без дотримання порядку перетинання іноземними особами Державного кордону України.
Встановленого місця проживання в Україні відповідач не має, до 23.11.2018 року відбував покарання в Сумському СІЗО.
23.11.2018 року відносно відповідача по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також, 23.11.2018 року Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області було прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З огляду на те, що відповідач нелегально перебуває на території України, не має документів, які надають йому право перетину кордону, а також наявність підстав вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення про примусове повернення та виконання рішення про видворення, Управління Державної міграційної служби України в Сумській області звернулося до Зарічного районного суду м. Суми з відповідною позовною заявою.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відповідача на території України, а відтак наявні всі необхідні обставини для примусового видворення відповідача за межі України та підстави для застосування до нього затримання з метою ідентифікації.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Частиною 1 ст.23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 2 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Колегія суддів зазначає, що до 23.11.2018 р. відповідач по справі відбував покарання в Сумському СІЗО, а 23.11.2018 року відносно останнього Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП та постановою застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7 - 9).
Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було оскаржено вищевказану постанову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про особу з фотокарткою ОСОБА_2, згідно якої встановлено, що відповідач по справі є громадянином Грузії (а.с. 18).
Слід зауважити, що громадянин Грузії ОСОБА_2 не здійснював дій щодо легалізації свого перебування на території України.
Так, відповідач по справі під час перебування на території України з питання продовження строку перебування на території України чи оформлення документів, що підтверджують право на проживання на території України до підрозділів Управління Державної міграційної служби України в Сумській області не звертався. Крім того, з заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту відповідач також не звертався.
Статтею 289 КАС України визначено особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства.
Так, відповідно до ч.1 вищевказаної статті КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Частиною 11 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом МВС від 29 лютого 2016 року за №748/288781, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Отже, з огляду на відсутність у відповідача по справі, який вчинив порушення законодавства України про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, а також на встановлені обставини в ході судового розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині затримання строком на 6 місяців громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, який розташований: Чернігівська область, Ріпкинстький район, село Розсудів, вул. Лісна, буд. 5.
Щодо вимог позивача в частині примусового видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в частині звернення до негайного виконання рішення в порядку пункту 3 частини 2 статті 371 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Разом з тим, ч.2 ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо, зокрема, йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває справа №589/2923/17 щодо розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200110000873 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК України.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Голови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26.11.2018 р. справа №589/2923/17 призначена до розгляду на 27.12.2018 р.
Отже, оскільки на даний час в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області продовжується судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017200110000873 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про задоволення позову в частині вимог про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в частині звернення до негайного виконання рішення суду про примусове видворення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 р. по справі №591/7041/18 підлягає скасуванню в частині задоволення позову про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в частині звернення до негайного виконання рішення суду про примусове видворення. В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 р. по справі №591/7041/18 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 327,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Громадянина Грузії ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 р. по справі № 591/7041/18 скасувати в частині задоволення позову про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та в частині звернення до негайного виконання рішення суду про примусове видворення.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.11.2018 р. по справі №591/7041/18 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до Громадянина Грузії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. ЗеленськийСудді В.А. Калиновський Я.В. П'янова
Судове рішення № 78747850, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/7041/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: