Постанова № 78747812, 13.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1640/2613/18, суддя Г.В. Костенко, м. Полтава

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року представник позивача ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №70 від 31.05.2018 р. про відмову в поновлені виплати пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1;

- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 з 07.09.2009 р., як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", доплатою до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 р.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1640/2613/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог про зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 за період 07.10.2009 р. по 22.05.2018 р. залишено без розгляду.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду мотивує тим, що дана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що право на поновлення та виплату пенсії виникло з дати прийняття Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009, саме з 07 жовтня 2009 року. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1640/2613/18.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 23 липня 2018 року представник позивача звернувся до суду з позовом. Підставою звернення представника позивача до суду є захист порушених прав позивача про поновлення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, що мали місце з 07.10.2009 року, а саме з дати прийняття рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду за період 07.10.2009 р. по 22.05.2018 р., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.12.1989 року була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком №1.

У 1998 році позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 09.11.1997 року про зняття з обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в Ізраїль та заяви про виплату наперед 6 пенсій у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в Ізраїль від 02.03.1998 р., відповідачем прийнято розпорядження від 02.03.1998 р. про зняття з обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в Ізраїль.

23.05.2018 року представник ОСОБА_1, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області особисту заяву позивача про поновлення пенсії.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 31.05.2018 року №70 позивачу відмовлено у поновленні виплати раніше призначеної пенсії в Україні.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30.07.2018 р. №89 рішення Кременчуцького об'єднаного УПФУ Полтавської області від 31.05.2018 №70 скасовано; ОСОБА_1 відмовлено у поновлені виплати раніше призначеної пенсії в Україні.

Відповідно до рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30.07.2018 року №89 відмовлено в поновленні пенсії у зв'язку із тим, що заява та документи для поновлення виплати пенсії подані з порушенням чинного законодавства України.

Не погоджуючись із відмовою у поновленні виплати раніше призначеної пенсії, представник позивача 23.07.2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом з вимогами щодо захисту порушених прав позивача, про що свідчить штамп пошти на конверті.

Колегія суддів зазначає, що з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права осіб на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відносно громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте наявність обов'язку у Пенсійного органу відновити виплату пенсії не позбавляє особу необхідності щодо захисту свого права. Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що до Пенсійного органу з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся 23.05.2018 року (а.с. 10), рішенням від 31.05.2018 року №70 Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило позивачу у поновлені виплати раніше призначеної пенсії в Україні, яке в подальшому було скасоване рішенням від 30.07.2018 р. №89, отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду з 23.05.2018 року, тобто з дати звернення представника позивача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком.

Дана правова позиція узгоджена з постановами Верховного Суду по справі №408/2861-17-а від 30.01.2018 року, по справі №757/12134/14-а від 20.02.2018 року, по справі №199/5647 (2а/199/212/17) від 18.09.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодлексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно залишив позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 646/6250/17, оскільки позовні вимоги, за результатами розгляду яких зроблено відповідний висновок Суду, не є тотожними позовним вимогам у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі №1640/2613/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі № 1640/2613/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.12.2018 р.