Ухвала суду № 78747800, 20.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

20 грудня 2018 р.Справа № 2040/5617/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі

Суддя-доповідач: Ральченка І.М.

Суддів: Курило Л.В. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. по справі № 2040/5617/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2016"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2016" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Харківській області 07.12.2018 року подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із матеріалів справи встановлено, що адміністративна справа розглянута у відкритому судовому засіданні, повний текст оскаржуваного рішення складено 03.10.2018 року та отриманий Головним управлінням ДФС у Харківській області 09.10.2018 року відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що Головним управлінням ДФС у Харківській області своєчасно подано апеляційну скаргу в межах строків на апеляційне оскарження, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, але повернуто у зв'язку із невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: через несплату судового збору.

Так, 23.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області подано первинну апеляційну скаргу на оскаржуване рішення від 24.09.2018 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 року апеляційна скарга була залишена без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 року заявнику продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року апеляційна скарга була повернута заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що апелянту було достаменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме не надано документу про сплату судового збору, що було перешкодою для відкриття апеляційного провадження та підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

При цьому відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно не були виконані, що стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ральченко І.М.Судді Курило Л.В. Бенедик А.П.