Постанова № 78747622, 20.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: П'янової Я.В.

суддів: Зеленського В.В. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2018 (головуючий суддя Андрієць Діна Дмитрівна, м. Кременчук, повний текст складено 22.11.18 р.) по справі № 524/4195/18

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту патрульної поліції , Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач), звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач 1), Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича (далі - Інспектор роти № 3 батальйону ПП в м. Кременчук Галайда Є.І., відповідач 2), в якому просив суд скасувати постанову серії ВР №041795 від 05 травня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2018 року позов ОСОБА_2 -задоволено.

Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВР №041795, винесену 05 травня 2018 року інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Галайдою Євгенієм Ігоровичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 звертає увагу на те, що в адміністративному позові позивач вказує, що здійснив зупинку перед знаком 2.2 на відстані близько 3,7 метрів. До позову позивач додає копію скарги про скасування оскаржуваної постанови, яку ним направлено відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП до вищестоящої посадової особи. У зазначеній скарзі позивач вказує, що здійснив зупинку на відстані близько 1-го метру до знаку. Таким чином, відповідач 2 вважає, що вказані розбіжності є наслідком надання позивачем недостовірної інформації щодо спірних обставин з метою в будь-який спосіб скасувати оскаржувану постанову.

Враховуючи викладене, вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2018 року - без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 20.12.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 05 травня 2018 року поліцейським роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Галайдою Є.І. винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВР №041795, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом, в якому в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем протиправно, необґрунтовано та безпідставно, порушуючи його права та охоронювані законом інтереси, за відсутності жодних доказів провини, складено оскаржувану постанову Серії ВР №041795 від 05 травня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення Серії ВР №041795 від 05 травня 2018 року, інспектором роти № 3 батальйону ПП в м. Кременчук Галайдою Є.І. встановлено, що позивач 05.05.2018 р. о 09:25 год. в м. Кременчуці, на перехресті вул. Бетонної та 7 Хорольський тупик, не виконав вимогу дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", чим порушив п.п.2.2 розділу 33 ПДР України.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України про адміністративні правопорушення, настає в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з п. 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожній знак "Проїзд без зупинки заборонено" - забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Крім того, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідачем 2, на підтвердження своєї позиції по справі, до суду першої інстанції надано відеозапис, здійснений нагрудною камерою інспектора та фотознімки.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що на відеозапису, наданому відповідачем 2, не зафіксовано самого правопорушення, а отже вказаний доказ не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

При цьому, на відеозаписі зафіксовано пояснення позивача про те, що він виконав вимоги знаку 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено". Також вказана обставина підтверджується і письмовими поясненнями позивача, які останній надав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про наявність розбіжностей в поясненнях позивача колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не доводять самого факту вчинення ним адміністративного правопорушення. При цьому, у всіх своїх поясненнях позивач зазначає, що виконав вимоги знаку 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено".

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВР №041795 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, прийнята з порушеннями вимог КпАП України, є безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про її скасування, а також закриття провадження по справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Галайди Євгенія Ігоровича залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2018 по справі № 524/4195/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.