Ухвала суду № 78746957, 19.12.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

19 грудня 2018 року м.Харків Справа № 913/764/15

Провадження №14/913/764/15

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради №20/3582 від 06.12.2018 на дії органу державної виконавчої служби у справі №913/764/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне

про стягнення 11749050 грн. 92 коп.

Орган виконання судового рішення – Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув;

від органу виконання рішень - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Господарським судом Луганської області розглядалась справа №913/764/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” до Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради про стягнення 11749050 грн. 92 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.10.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” на п/р зі спеціальним режимом використання №260313279060 в ЛОУ АТ “Ощадбанк”, м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937 – 8645104 грн. 26 коп. - заборгованість по сплаті за спожиту в грудні 2013 року - липні 2014 року активну електроенергію; на п/р №26003431856 в АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м.Київ, МФО 380805, код 31443937- 2655399 грн. 01 коп. - інфляційних нарахувань, 193708 грн. 76 коп. - 3 % річних; 73080 грн. 00 коп. - судового збору.

На виконання рішення господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 27.10.2015 №913/764/15.

14.07.2016 до господарського суду Луганської області звернулось Комунальне підприємство “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради із скаргою від 11.07.2016 №20/3257, в якій просило суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.06.2016 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 51340742.

Ухвалою суду від 01.08.2016 скаргу Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради відхилено в повному обсязі.

10.10.2016 до господарського суду Луганської області повторно звернулось Комунальне підприємство “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради із скаргою №20/5083 від 03.10.2016 на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у відмові начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 зняти арешт з коштів боржника, які знаходяться на рахунку № 26042271305900, та зобов’язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову про арешт коштів боржника від 23.06.2016 р. за виконавчим провадженням № 51340742 в частині накладання арешту на рахунок № 26042271305900.

Ухвалою суду від 12.12.2016 у задоволені скарги Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради відмовлено в повному обсязі.

10.12.2018 до господарського суду Луганської області звернулось Комунальне підприємство “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради із скаргою від 06.12.2018 №20/3582, в якій просить суд:

1. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Нещадима Івана Сергійовича по винесенню Постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені від 15.11.2018 за виконавчим провадженням ВП №51340742.

Відтак, в обґрунтування поданої скарги заявником зазначено, що 06.06.2016 Відділом примусового виконання рішень Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконання виконавчого провадження №51340742 про стягнення боргів з КП “Рубіжанске виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

15.11.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесена Постанова про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до вказаної постанови, призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна Служба".

Суб’єкту оціночної діяльності – суб’єкту господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна Служба", протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця надати висновок (звіт) з питань ринкової вартості майна, а саме: мотоцикл КМЗ ДНЕПР 11, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М ЗНГ, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль ГАЗ 53, 1973 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль ГАЗ 53, 1985 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль УАЗ 31512, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5; автомобіль ГАЗ 33023-41 ЗНГ, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6; автомобіль ГАЗ 31029, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7; автомобіль ГАЗ 53, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8; автомобіль ГАЗ 53А, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9; автомобіль ГАЗ 3110 2445, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10.

Заявник з вище винесеною постановою не погоджується виходячи з того, що зазначені автомобілі є власністю територіальної громади і перебувають у підприємстві на праві господарського відання, використовуються підприємством для забезпечення централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2018, скаргу передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 прийнято до розгляду скаргу Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради та розгляд її призначено на 19 грудня 2018.

Сторони правом на участь своїх повноважних представників у судовому засіданні 19.12.2018 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, будь – яких клопотань до суду не надали.

Проте, від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, надійшла заява, відповідно до якої орган виконання рішень проти скарги заперечив в повному обсязі та просив відмовити у її задоволенні.

Судом заява органу виконання рішень прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Крім того, представником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відсутністю можливості надати матеріали виконавчого провадження до суду.

Оцінивши подане клопотання суд дійшов до наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

При цьому, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З урахуванням того, що господарський суд законодавчо обмежений процесуальним строком розгляду скарги на дії, бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов до наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Подана скарга мотивована тим, що майно підприємства відповідача є власністю територіальної громади і перебувають на праві господарського відання, використовуються підприємством для забезпечення централізованого водопостачання та водовідведення, що унеможливлює примусову реалізацію майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 вказаної статті).

У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому, сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№51340742 з виконання наказу Господарського суду Луганської області №913/764/15 від 27.10.2015

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок визначення вартості майна боржника. Відповідно до п. 3, 4 даної статті для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

В даному випадку при визначені вартості майна божника дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства так, як 15.11.2018 державним виконавцем на підставі ст.ст. 18, 20 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до положень зазначених правових норм державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, тобто державний виконавець не приймає участі в оцінці майна.

Таким чином, дослідивши надані скаржником матеріали та докази на предмет неправомірності дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, суд не вбачає у його діях неправомірності або незаконності, оскільки він діяли в межах та на виконання повноважень, наданих їм Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено належними і допустимими доказами обґрунтованості своїх вимог щодо визнання незаконними дій органу державної виконавчої служби, а тому подана скарга є безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 234, 357, 358, 362, 363 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради №20/3582 від 06.12.2018 на дії органу державної виконавчої служби.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 20.12.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк передбачений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Є.А. Лісовицький